fbpx

Правда, пременєли зме ше за 50 роки, алє то ми

автор злк 12. януар 2019

Стояновичово, Амалка и Драґан зоз Коцура 19. януара означа 50 роки малженского живота у котрим, як гваря, научели буц толерантни, меняц ше, алє и почитовац єдно друге у шицких околносцох. На означованє златней свадзби, на єден шветочни полудзенок, поволаю фамелию и блїзких приятельох.

Активни и витални пензионере, Амалка и Драґан свой живот виполнюю з рижнима активносцами котри збогацую їх каждодньови живот, а роком упрекосца зоз свою дзеку за цо красшим животом. З їх велькей любови котра почала єдного юлийского дня 1968. року, народзели ше два дзивки, Татяна и Валентина, та Стояновичово нєшка маю штирох унукох и двойо праунучата котри жию у Новим Садзе и обиходза их углавним за вельки швета.

 – Вежбам кажде рано, швидко ходзим по 5 километери дньово, костирам ше цо здравше можем и то ме отримує же бим нє випатрала як, поведзме типична прабаба котра наисце ма уж 71 рок – гвари Амалка, а Драґан додава же його отримую гобиї и музика, бешеда з людзми у валалє и судоку.

Учителька Амалка свойо пензионерски днї дочекала у Коцурскей школи „Братство єдинство” котра одредзела и место дзе препровадзела нє лєм роботни вик.

 – Ми обидвойо родом з Вербасу и под час школованя у Суботици сом анї нє подумала же пойдзем жиц до валалу. Алє, у Коцуре сом достала стаємну роботу, достали зме ту и свой дом, та ми нє було нїґда жаль же зме нє у варошу – гвари наша собешеднїца.

ПОВИНЧАЛИ ШЕ ПОСЛЕ ПОЛ РОКА ПОЗНАНСТВА

Стояновичово ше упознали кед Амалка уж закончела учительску школу,  а Драґан теди грал у єдним познатим бенду „Симиларс”. Бул познати медзи дзивчатами, алє закончовал и студиї у Беоґрадзе.  Вон Амалку по теди нє познал, алє шеднул ґу нєй раз у автобусу и спачела ше му. Почали бешедовац, дружиц ше, и уж о мешац ше єй у франти опитал  же кеди ше за нього ода. О пейц мешаци ше повинчали и нїґда нє побановали.

– Жили зме перше у Вербаше, у єй родичох, я закончовал факултет, а 1971. року Амалка достала роботу у коцурскей школи, та зме ше преселєли. Нє було ми чежко прилагодзиц ше ґу людзом котри жили на валалє, гоч валал теди, на початку седемдзешатих рокох нє випатрал як нєшка. Уключел сом ше до политичного и дружтвеного живота и так сом упознавал людзох з котрима сом ше и дружел, и робел – здогадує ше Драґан.

ВОНА БУЛА УЧИТЕЛЬКА, ВОН МУЗИЧАР, ТАПЕТАР, ИНСТРУКТОР…

Амалка цали живот була учителька, а Драґан менял роботи, так повесц, по потреби. Зарабял од музики, робел у вербаскей олєярнї, гонєл трактор у задруґи, даскельо роки бул инструктор у воженю и правел мебель.

– Од музики ше барз добре зарабяло по конєц осемдзешатих рокох, после то постал мой гоби. Року 1983. сом почал грац и народну музику у оркестру „Витал”, а познєйше сом грал зоз „Дюлом и приятелями”. До моєй биоґрафиї можем уписац же сом грал и у бенду „Чарни перли”, та и у войску. Правел сом павзи, розуми ше… На початку моєй музичней кариєри грал сом на иґранкох, а после зме грали и на свадзбох, на преславох кед леґинє одходзели до войска. Дзеведзешатих, под час войнох, бенд ше осипал и музика остала мой гоби и любов – памета Драґан.

У Бенду ”Витал”

Нєшка Драґан у пензиї, и далєй ма свойо гобиї, а музику ище вше нє охабел. Гоч ма 71 рок и далєй є активни, и по потреби себе и блїзким прави мебель.

– Кед зме ше приселєли до Коцура и кед зме почали правиц свойо гнїздочко, требал нам орман за ципели и я пошол, купел плочи и зоз ручну пилку и скромним алатом справел сом сом красни орман. После сом правел  шицко цо нам требало до обисца. Нєшка ме тот гоби опущує. Кед пойдзем до дакого дацо правиц, побешедуєме, дружим ше и мозоґ ми активни и давам му вше нови задатки же би бул креативни – гвари Драґан, котри жимски час, кед єст менєй роботи, виполнює так же ришує крижальки и судоку.

ЧАСТЕЙШЕ МИ ОБИХОДЗИМЕ ДЗЕЦИ И УНУКОХ

Їх дзивки Татяна и Валентина давно пошли з Коцура, а вше менєй маю часу приходзиц опатриц своїх родичох. Амалка и Драґан их розумя понеже ше нєшка иншак жиє як дакеди, а окреме у варошу.

 – Дзивки у Новим Садзе, док були младши ходзели частейше, як и унукове Вук, Боян, Александар и Лука. Тераз и вони маю свойо фамелиї, Вук и оженєти, ма дзеци, так же маю и вельо обовязки. Боян нам приходзи кажди викенд понеже ма ту дзивку, цо нам окреме мило, алє други унукове як рошню вше менєй их интересую баба и дїдо, цо и нормалне. Ми анї дзеци нє затримовали ту, дали зме им потримовку же можу жиц дзе сцу. Успишни су у своїх роботох, Татяна и єй супруг маю свойо подприємство, Валентина роби у банки, а єй супруг роби у Татяновим подприємстве – гваря Стояновичово задовольни же им дзеци вредних людзе.

Амалка уж 13 роки у пензиї, алє провадзи пременки през котри преходзи образованє и трима же ше вельо того пременєло, бо технолоґия барз вплївовала на способ образованя.

 – Тераз аж розумим тих котри у моєй младосци гуторели „то стари нє можу похопиц”, бо и супруг и я нєшка комюптерски нєписмени так повесц, алє нє маме анї потребу за тим – гвари Амалка, а Драґан додава же вони любя пойсц до дакого, лєбо кед дахто до нїх придзе. Нєодлуга справя вешелє на котрим означа 50 роки малженства зоз своїма найблїзшима приятелями, дзецми, унучатми и праунучатми. Озда красше анї нє мож започац Нови рок.

ДРУЖТВЕНИ ЖИВОТ ИМ БУЛ ВАЖНИ

Накадзи ше приселєли до Коцура, Драґан ше уключел до дружтвеного живота, научел по руски, та нєшка шицко розуми и бешедує. Познєйше як предсидатель СОЦ Союзу бул єден од зачатнїкох кед ше Коцурци побратимели зоз Прокосовичанями 1979. року. Потим бул командант штаба ТОО у Коцуре, а Амалка под час роботного вику була предсидателька Скупштини Месней заєднїци, алє и предсидателька цивилней защити у Коцуре.

НЇҐДЗЕ НЄТ ЛЄМ „МЕД И МЛЄКО”

– Млади нєшка малженство доживюю иншак як дакеди, голєм я мам таки упечаток, бо накадзи наиду на проблем, нє трудза ше го ришиц, алє ше такой розходза. Нє гварим же треба церпиц, алє през проблеми треба преходзиц вєдно, ришовац их и предлужиц далєй. Анї єдно малженство то нє лєм „мед и млєко” – гвари Амалка, а Драґан ше надовязує и гвари же вони озбильно похопели свойо обецунки пред пол вика.

У Бенду ”Дюла и приятелє”

 

(Опатрене 255 раз, нєшка 1)