fbpx

Винїмки и правила

автор саб 11. фебруар 2019

Уж зме на вецей заводи писали о проблему з школскима учебнїками по руски, а як ствари стоя, и убудуце нам то будзе тема. Компетентни и упутени до проблематики и обставинох у образованю по руски гваря же то уж длугши час (окрем хронїчного дефициту школярох и родичох дзечних уписац дзеци до школи по руски), можебуц найвекши систематични проблем з хторим ше стретаю меншински заєднїци, та и наша. Випатра же так будзе ище даяки час: Чи рок-два, чи длужей, увидзиме.

Як то було у основней школи, нє цалком сом сиґурни. Думам же зме мали шицки учебнїки по руски, алє би за потвердзенє требало прекутатовац цали пойд.

Медзитим, у керестурскей Ґимназиї  (треца ґенерация), нє мали зме шицки кнїжки по руски. Алє, були зме щешлїви и так ше трафело же наставнїцки кадер – углавним искусни, вигартовани просвитаре, най повем, уж тераз „леґенди” керестурского школства, аж и на то надополнєли тот нєдостаток. Преподаваня зме слухали по руски, по руски зме водзели призначки, а вец ше дома учело з кнїжкох по сербски. З даєднима наставнїками и учебнїками заш було обратно.

На тот способ, и нєшка знам, а верим тиж и векшина школских, цо клїтинка а цо ткань, цо злученїна, а цо розпущенїна. Цо пошвидшанє, цо прикра ровень, цо множества, а цо шлїди. Хтора животинька припада ставцаром, хтора мегучкаром, а хтора глїбкаром. Хто творел дворянске пасмо у штредньовиковней дружтвеней гиєрархиї, а хторе войско у шлїдуюцей епохи мало найлєпшу пехоту, а хторе найлєпших морякох и найвецей плахтарки, цо сейковита жем и яки то загабасцени релєф. Источашнє, нє знам же би дахто з нас познєйше мал проблеми лєбо „меншу пролазносц”, як ше то нєшка гвари, прето же ше школовал по руски.

Шицко спомнуте нє шме буц алиби же бизме ше и далєй нє борели, инсистовали, апеловали и допивали пре пожнєнє учебнїкох по руски. Бо, талантовани наставнїк з притоку и чувством за язик, креативни и дошлїдни у почитованю язичней норми, заш лєм винїмок хтори потвердзує правило. Друковани учебнїк, з другого боку, постава правило. З нього ефикасно годзен преподавац и наставнїк хтори тоти дополнююци схопносци нє ма, а учиц и школяр хтори о язику анї нє такой так дзба. А верце, почнє дзбац, чим похопи же на мацеринским язику, гоч є нєвельки и нє пребогати, мож повесц, описац и висловиц ше як и на каждим другим, „вельким”.

(Опатрене 35 раз, нєшка 1)