fbpx

Нє лєгко буц професионалєц у нєволї

автор сас 11. фебруар 2019

Нє кажде шмели кед треба помогнуц у вельким нєщесцу, нє кажде способни швидко реаґовац и при тим остац рационални, же би ше познєйше, после прежитих велїх чежких ситуацийох нє пременєл. Ище менєй єст тих котри у такей своєй роботи жадаю напредовац, алє их єст. Єден з нїх – Златко Балинт.

Пред двацец трома роками, 1996. року, Златко мал двацец єден рок. Врацел ше з войска и глєдал роботу, та ше явел до професийней огньогасней єдинки у Жаблю. Понеже сполнєл шицки условия, и положел шицки потребни тести, бул прияти и пошол на обуку до Беоґраду. Постал єден медзи даскелїма, мож повесц, першима професийнима огньогасцами у Жаблю, бо у тим месце Професийна огньогасна єдинка основана два роки пред тим.

– Анї сом нє бул цалком свидоми цо мам робиц и хтори то мойо обовязки, алє сом их шицки полюбел, без огляду на почежкосци и препреченя, и анї раз сом нє побановал. Специфичносц у тей роботи то цошка цо ше уцагнє под скору, а то помагац особом котрим то наисце потребне – гварел Златко, хтори подфоцир, алє и подпредсидатель професийней Огньогасней станїци Жабель у Жаблю. Бешедує о своїх обовязкох и як випатра каждодньовосц  того ремесла хторе ше розликує од велїх по тим же нїґда нє зна у якей ситуациї ше найдзе. Осцилалиї знаю буц барз вельки, вельо раз дзень „мирни”, а дакеди заш, єст потреби за вецей интервенциї у исти час.

– Огньогасци муша буц добре поинформовани о шицким цо уплївує на їх роботу: о струї, структури шицких материялох, о будовательстве, а барз важне добре оценїц стан. Людзе часто нє свидоми як ше лєгко и швидко огень зна розшириц, а чежко го загашиц – гварел Златко. Припознава, алє ше и здогадує же младши флексибилнєйши по питаню емоцийох и дїлованя, но, як гвари, найважнєйше буц совисни, сцели, дац свой максимум у каждей интервенициї. Теди кед найгорше часто им роботу очежую присутни гражданє котри доруцую неґативни коментари, а часто су нє свидоми цалей ситуациї.

– Спочатку ми наисце було чежко таке слухац, вше зме ше барз намагали помогнуц, алє як час преходзел, и ми ше звикли. Постал сом свидоми же ше давам максимално, и вецей од того, а стресни ситуациї розлично уплївую на каждого чловека. Моя робота же бим бул на хасен, прето вше мушим буц при розуме и ефикасни на дїлу – гвари наш собешеднїк, котри и вожач огньогасного камиона.

ЛЄМ ШЕЙСЦМЕ ИХ ЄСТ У ЦАЛЕЙ ДЕРЖАВИ

Кажди огньогашец у себе муши мац порив же би помагал, а Златко ше у тим предлужел едуковац. Попри обавязник обукох и тренинґох, як и вельким искуству, пред дзешец роками постал член Тиму за ратованє у розвалєнїскох Сектора за позарядово ситуациї Министерства нукашнїх дїлох у Штабу у Беоґрадзе. Обучени є и у алпинизме, у рижних ситуацийох кед треба помогнуц, як и давац першу помоц у екстремних ситуацийох. Од теди ратує особи зоз розвалєнїскох вєдно зоз своїм службеним псом, лабрадорку Бету, котру каждодньово обучує и тренира. Вона надалєко позната як добри „траґач”. Златко єден спомедзи шейсцох хтори на таки способ обучени у цалей Сербиї. Уж бул поволани на вецей локациї у нашей держави, од хторих и нєшка памета кед бул поволали же би у лєше у Шабцу глєдал штернацрочного хлапца.

– Нє було ми шицко єдно, хлапец барз млади, но на щесеце, пренайдзени є живи – гвари вон, и предлужує о роботи:

– Робота така же ше мушиме добре научиц як реаґовац на одредзени случаї. Док глєдаме особи, нїґда нє знам чи их найдземе, и чи буду живи або нє, здрави або поламани. То часц нашей роботи, мушиме буц професионални, нє роздумовац о емоцийох, алє анї кус. Мам колеґох котри нє могли поднєсц таку роботу, та ю напущели, и я то розумим, бо и то у чловековей природи. И мнє дакеди емоциї порушаю, алє таке себе нє шмем часто дошлєбодзовац – щири Балинт.

Тото цо специфичне за роботу водзача псох то же пес обучени лєм же би глєдал особу у нєщесцу, односно котра шедзи, лєжи, або є з дащим затрепана, та и двацец метери под жему. Пес нє реаґує на особи котри коло нього преходза. 

– Же би ше пса обучело потребно два роки. Вон поступнє учи тото цо му задаток, алє и пси чувствительни и часто по їх справованю мож заключиц же чи особа котру нашол жива чи нє, або чи є барз покалїчена. Кед зме були на терену дзе було вельо жертви, видно було же пси барз знємирени. Чувствовали же ше случело цошка цо нє добре – гварел Златко за котрого його Бета як член фамелиї.

СЕРБИЯ ИДЕАЛНИ ТЕРЕН ЗА ОБУКУ

Як огньогашец ратовач и водзач псох у мено нашей жеми менял искуства и участвовал на обукох у вецей державох и з їх явнима, цивилнима и воєнима тимами и школами за ратованє у рижних ситуацийох. Були то тими зоз Французкей, Словениї, Горватскей, Словацкей, Молдавиї итд. Пре исте пред двома мешацами бул на Огньогасней академиї за обуку огньогасцох Русиї и Казахстану у Санкт Петербурґу у Русиї, дзе вичерал искуства у роботи и на тренинґох зоз псами. Нащива других жемох, вшелїяк преширює видогляди, кажде може видзиц як ше индзей жиє, як людзе роздумую, яка им система и можлївосци, алє и кельо ше держава стара о своїх гражданох и роботнїкох.

– Русия прекрасна, мали зме щесца же температура нє спадла спод минус дзешец ступнї, а тото цо бим визначел, а цо интересантне, а вязане за обуку, то же до нас барз любя приходзиц, бо маме идеални терени за тото, звалєни будинки ище од бомбардованя, як и напущени фабрики и будинки – гварел Златко.

Златко родом з Дюрдьова, а до Жаблю ше зоз родичами преселєл пред штерацец єдним роком. Там и його фамелия котра му и найвекша потримовка: супруга Смиляна, син Стефан котрому оцец идол, и дзивка София. Дзивка барз люби помагац оцови док тренира пси. Кед є з фамелию, або нє при псох, найволї буц у природи, а окреме кед пойдзе лапац риби. И нє лєм тото. Танцош є ище од снованя Дружтва за очуванє и пестованє традициї „Роґаль” у Жаблю, у фолклорней секциї при ветеранох. У танцу ше, гвари розтерхує, та озда прето люби и руски свадзби, бо ше на нїх лєм викруца.

ДОД НЄ КАПРИЦ

Златко Балинт зоз Жаблю добитнїк велїх припознаньох и дипломох, а медзи нїма и Диплома Огньогасного союзу Войводини за унапредзенє пре инициятиву за обнову роботи Добродзечних огньогасних дружтвох у местох жабельскей општини.

 – На место нєщесца нє идземе велї, та нам кажда помоц барз значна. Општини треба же би похопели же иснованє ДОД нє каприц, алє дружтвена потреба, и же велька чкода одбиц помоц од особох котри ю жадаю добредзечнє окончовац. Слабше дїлованє на терену найлєпше чувствую гражданє – гварел Златко котри и далєй порушує инициятиви там дзе су потребни. Кажда интервенция ризична, процент ризику зменшує схопносц и обученосц, колеґове на таких роботох постаню нєроздвойни цалого живота.

(Опатрене 90 раз, нєшка 1)