fbpx

Найкрасши зме кед танцуєме

автор Цецилия надь 5. марец 2019

Фолклор вше цикави, вон представя красу младосци и крочайох, а културу и традицию чува од забуца. Младежска фолклорна ґрупа Руского културного центру (РКЦ) формована у априлу прешлого року, а идея була зблїжиц младих Руснацох у Новим Садзе и вєдно учиц народни руски танци. О самим початку, о амбицийох и крочайох у танцу приповеда нам руководитель секциї Михаїл Римар зоз Петроварадину.

 На вечарох „Маткованя” замерковало ше же велї млади зоз шицких наших руских местох ту, у Новим Садзе, лєбо у школи лєбо на студийох, зоз чого ше дало заключиц же иснує потенциял за функционованє фолклорней ґрупи.

– Наша ґрупа аматерска. Правда же зме отворени за шицких, за тих цо маю вельо роки фолклорного искуства, алє и за тих цо нїґда нє танцовали. То у аматеризму допущене и затераз нам добре идзе. Єдни другим помагаме, дополнюєме ше и потримуєме. Шицко мож уклопиц лєм кед єст добрей дзеки и сцерпеня. Нє вше лєгко, алє кед придзе успих, вецка задовольство ище векше. У початку главни були Тамара Салаґ и Андрея Бики, а я им требал буц помоц коло хлопских часцох. У першей сезони ґрупу зме водзели шицки тройо, а од тей сезони остал я як главни – толкує Михаїл.

НАСТУПИ, ХОРЕОҐРАФИЇ И ПОТЕНЦИЯЛИ

После успишного наступу на Фестивалу „Червена ружа”, перспективна Фолклорна ґрупа наступала и у Миклошевцох, алє и на Рочним концерту РКЦ-у у Новим Садзе. Тиж знїмали и „Руски, Ґанджийово танци” за телевизию.

– На „Ружи” нас на бини було 23-йо, а давно даєден наш ансамбл нє мал тельо танєчнїкох. После „Ружи” пришла лєтня пауза та ше и число людзох зменшало. Хвильково зме преполовени, порядних нас єст помедзи 10-12, цо и далєй красне число. У ґрупи зажила позитивна атмосфера и шицки ше вєдно дружиме – бешедує Римар.

Фото: В. Вуячич

На питанє дзе и як виучую крочаї у танцу, наш собешеднїк гвари же 2016. року, през лєто, у Шидзе бул орґанизовани семинар народного танцу и там учели рижни руски танци.

– Семинар отримали члени ПУЛС-у, то професийни фолклорни ансамбл зоз Прешова. Учели зме руски танци зоз восточней Словацкей. Мнє ше вони барз попачели и сцел сом направиц хореоґрафию з тей музики, крочайох и елементох. У тим ми помогли колеґинї Андрея и Тамара, та думам же ше и сам семинар виплацел, бо знанє хторе зме там здобули пренєсли зме и на наших танєчнїкох и претворели го до хореоґрафиї „Стародавни танци зоз Шаришу”. А попри наших танцох зоз восточней Словацкей, ми на фолклору учиме и танци зоз Закарпатя и зоз Войводини. Тримам же перше треба научиц свойо, а кед то звладаш, можеш почац учиц и цудзе. Проби маме два раз до тижня, нїґда менєй як два годзини. Думам же кед ше роби менєй од того, нє мож посцигнуц уровень и квалитет з хторим мож висц на бину и указац ше – приповеда наш танєчнїк и додава же проби отримую у Руским културним центре, у Матки, у Новим Садзе.

Як гвари Михаїл, секциї фолклору барз важни за очуванє нашого националного идентитету и културного скарбу. Єднак су важни як народни оркестер, театер и други уметнїцки форми.

– На фолклору нє лєм же учиме нашо танци, алє же бизме знали як одтанцовац одредзени танєц мушиме буц упознати зоз менталитетом тих людзох, зоз условиями у яких жили же бизме могли правилно пренєсц емоцию. Вельо того можеме заключиц и на основи народного облєчива, цо мнє, а наздавам ше и велїм фолклорашом, окреме цикаве. Нам затераз єдини проблем представя народне облєчиво, хторе барз драге и нє маме го досц. За кажди наступ мушиме жичац одредзени часци народного облєчива од других ансамблох цо нє вше приємне, алє мушиме розумиц єдни других и помагац ше. Кед ше укаже же тота ґрупа будзе озбильно робиц и надалєй и же ма потенциял за дацо вецей, будзе обезпечене и адекватне народне облєчиво. Тей сезони пробуєме обезпечиц танєчнїком цо вецей наступи, у Войводини бизовно, а кед ше укаже нагода, и у иножемстве, чом да нє – гвари Михаїл.

ИНСТРУМЕНТ ВАЖНА ЧАСЦ ФОЛКЛОРУ

Кажди народ краши його музика и танєц, а часто ше през фолклорни секциї виучує їх краса. Фолклор познати и по одредзеним облєчиву, а кед ше тоти елементи злуча на бини, упечатки моцни и нїхто нє остава без красного дожица.

– Чежко повесц хтори то найпознатши руски танци. Наш фолклор зложени и у нїм ше преплєтаю елементи словацкого, українского, мадярского танцу, алє єст и вельо крочаї и елементи хтори настали ту, у Войводини. Нажаль, думам же зме у глєданю свойого идентитету, занєдзбали народне облєчиво и стари танци хтори ше танцовало у Бачкей и Сриму скорей Другей шветовей войни. Як найпознатши нашо руски танци вшелїяк треба визначиц „Ґанджийово танци” и коцурску „Парадичу”. Цо ше инструментох дотика, то заш окремна тема. У Войводини, найзаступенши инструмент у наших танцох то тамбурка и гармоника, медзитим, на Горнїци, тамбурку ше барз мало хаснує. Там основни инструмент гармоника, гушля, контрабас и цимбал, инструмент хтори ма барз красни звук, а у нас є, нажаль, подполно забути – толкує Михаїл.

Найкрасши тоти танци през хтори преплєцена одредзена приповедка. За поставянє таких танцох потребне мац вельо знаня з обласци танцу, обичайох, историйних обставинох у одредзеним чаше и ище вельо того, таки танци права уметносц.

– Людзе танцую теди кед су весели, а радосц уж сама по себе вельке и моцне порученє хторе на шицких позитивно уплївує – визначує руководитель фолклору.

 

Фолклор место терховальнї

Михаїл поволал и шицких заинтересованих же би ше им приключели у їх авантури.

– Вше шицки можу присц и патриц як ше одвиваю нашо проби и друженя. Атмосфера барз позитивна, людзе весели, а танци нашо – руски. Препоручуєм шицким же би на профилох наших танєчнїкох опатрели промотивни знїмок хтори зме направели як поволанку новим членом. Проби досц моцни, та нє мушице ходзиц до терховальнї кед сцеце змоцнїц лєбо схуднуц. При нас посцигнєце исти ефект зоз танцом, музику и шпиваньом. А найкрасши зме кед танцуєме, нонагей?  :) 

(Опатрене 79 раз, нєшка 1)