fbpx

На Балтику їх дом

автор мар 12. марец 2019

Ванеса и Михайло ше знашли у нємецким туристичним варощику Hohwacht на Балтицким приморю, обидвойо робя у кухнї, а по нєшка уж и напредовали. Домашнї их прилапели и превозишли бариєру же нашо людзе иншаки, або чудни. Вєдно з нїма, ґу иншакому способу живота ше привикли и їх дзеци, пейцрочна София и дворочни Деян. Наймилши хвильки тоти котри препровадзую вєдно, а гваря же их єст вельо вецей як цо то було у родним краю.

Школовани кухаре наисце глєдани, праве прето дипломованому ґастрономови Мижови нїґда нє було проблем найсц роботу, медзитим, за солидну, або кус лєпшу роботу мушел буц одсутни з дому, та церпели шицки. Фамелию видзел досц ридко, часу за пайташох и друженя скоро анї нє було.

– З дому сом пошол ище 2006. року, на студиї ґастрономиї до Беоґраду до Високей готелиєрскей школи. Уж теди сом знал же у родним Руским Керестуре будзем частейше як туриста. Без огляду же сом мал барз вельке дружтво пайташох, видзел  сом же кажде одходзи на свой бок, ґу своєй роботи и обовязком. Праве и я почал робиц уж на першим року студийох, та сом остал там полни осем роки, аж и по законченю студийох. Там ше нам народзела и наша дзивочка София – толкує Мижо.

Супруга Ванеса тиж зоз Керестура, а упознали ше под час його кратких пребуваньох у валалє. Потим и вона провадзела Мижа през його „ґастрономски авантури”, як потолковала,  и пробовали жиц и у Беоґрадзе. Мижо, правда, мал нагоди, та ше опробовал на вецей роботних местох, дзекуюци чому нєшка ма богату и полну роботну биоґрафию у котрей призначени и найелитнєйши ресторани.

СЦЕЛИ ОСТАЦ НА ВАЛАЛЄ

Першираз преламали, кед ше одлучели врациц до Керестура. Купели хижу и то бул їх дом, а зоз рихтаня єдлох у луксузних ресторанох Мижо прешол на правенє меса на роштилю и пици. Вєдно зоз братом Владом отворел власни локал. Медзитим, на валалє то нє було досц, источашнє садзели и паприґу, а кед Мижо сумирал цо з тим посцигнул, заключел же ознова найменєй часу ма за фамелию.

Скорей як пошол, баба ше му опитала „Добре Михалє, за шицких у Керестуре єст хлєба, лєм за тебе нєт?”. Були то слова котри сиґурно заболєли, алє за нїх нє було шицко у пенєжу, Михала цикавел його фах и спознаванє чогошик нового.

– Попри паприґи и приватного локалу, я у Керестуре нє мал часу нї зач инше. Софию и Ванесу сом видзел уж позно вечар кед спали, и опитал сом ше самому себе же чи то вредзи? Раз сом так з пайташом бешедовал же нє можем анї задумац як то випатра кед одробиш змену на роботи и маш шлєбодного часу, кед нє бежиш на польо ґу паприґи,  а з плацу ши задовольни. Заключел сом же то чежко будзе дома посцигнуц, та так рушела приповедка о тим же бизме ше опробовали даґдзе у иножемстве. На щесце, мой фах таки же мож найсц роботу, и знал сом цо будзем робиц. Роботну биоґрафию сом положел на єден европски интернет портал, без одредзеного цилю, з намиру же хто и дзе ме повола, та там пойдзем робиц. Перши роботни понуканя сцигли о даскельо днї, вибрал сом тото котре ми з нїх випатрало як найлєпше и найреалнєйше, а по шицким судзаци сом нє погришел – визначує Мижо.

− Тераз зме на сиверу Нємецкей, у Покраїни Schleswig-Holstein у месце Hohwacht. Перши пришол Михал, опробовал ше сам, а я остала у Керестуре зоз двоїма малима дзецми. Озда єден зоз найчежших периодох бул праве тот кед медзи нами були телї километри. А вец зме ше ґу ньому придружели и ми тройо, и можем повесц же зме вецей як задовольни. Обидвойо зме заняти у ресторанох у кухнї, алє нє у истей, и нє у истих зменох, цо нам окреме одвитує. Я вше робим рано на пририхтованю фриштику, а Михал пополадню. Ту маме часу и за дзеци, и єдно за друге. Попри шицким, найважнєйше же у тижню маме и два днї шлєбодни котри по правилу вше вихаснуєме за себе, часто одпутуєме на вилєт, або туристичну нащиву до околних местох, а после одробеней змени нє идземе инше робиц − зоз задовольством нам потолковала Ванеса.

Директор готелох бул праве тот котри помогнул Михалови же би розпочал фамелийни живот, понеже, як нам потолковал, було и таки хвильки кед думал же одустанє и же ше враци, лєм же би бул зоз своїма. Надредзени го потримали и нєдошлєбодзели же би одустал.

БАРЗ ШВИДКО ПО ГЛАВНОГО

Нє лєгко домашнїм кед маю слухац єдного доселєнца, алє з часом ше поупознавали, Михал указал цо зна и кельо може, а то була причина прецо за перши три тижнї напредовал по позицию chef de partie.

− Перши днї ми на роботи указовали як ше чисци кромплї, думали же нє знам. Поправдзе, о людзох з наших крайох тамтейши народ нє ма таке красне думанє. Вєдно зо мну за мою позицию ше змагали ище двоме, а нїяк ше другим занятим нє пачело же буду мушиц слухац когошик зоз страни, мнє, а анї язик сом нє ище нє знал. Тераз уж знам и язик, на роботи хаснуєм наш лєм теди кед ми нє идзе од рук и кед сом нагнївани, цо и мойо колеґове зоз кухнї уж научели − гвари Михал.

Длуго часу му требало же би колеґове превозишли предрозсудки о нїм, котри по правилу вязани за людзох з Балкану, односно приселєнцох вообще. Предлужуюци приповедку, здогадує ше же на початку под час паузи у заєднїцкей просториї кед вон вошол, шицки скланяли телефони, и одразу уцихли. Щесце же то превозидзене, тераз медзи колеґами ма наисце добрих приятельох, алє як гвари, то нє як у нас. Там людзе жимнєйши, и нє маю таку потребу дружиц ше як наш народ. Колеґом попри капущанїкох, дал покоштовац палєнку, после чого ше покаял, понеже ютредзень цала кухня остала лєм на нїм, бо нїхто нє пришол робиц. Як нам потолковал, палєнка за нїх була барз моцна.

КУХНЯ НА СИВЕРУ

− Ту ґастрономия на вельо висшим уровню як у нас, каждодоньово ше хаснує продукти котри у нас барз ридко єст. Пре приморске положенє вельо вецей ше є риби, хлєба минимално, алє зато ше кромплї рихта на скоро 1 000 способи. Квашену капусту ше хаснує надосц, а я им часто правим и капущанїки, зоз чим ше мойо колеґове одушевюю.

Мени у готелу дзе я робим преважно французки, алє сом потераз надосц научел и о автохтоних нємецких єдлох − пренєсол нам свойо упечатки Мижо Шимко.

ВЖИМЕ МИР

Место дзе нам тераз дом на Балтику, праве туристичне, векшина хижох викендици, ту и готели, а найменєй єст тоти прави обисца цо су полни през цали рок. През жиму, односно стаємних жительох єст коло 1 000, а под час туристичней сезони и двацец раз вецей. Маме нагоду уживац у мире и цихосци скоро пол рока, а другу половку препровадзуєме у нєвироятно  динамичней атмосфери. Родичи нас приходза опатриц, а трудзиме ше и ми нащивиц Керестур. Плануєме присц уж на яр − гвари Ванеса.

(Опатрене 589 раз, нєшка 1)