fbpx

Кед нє будзе Керестура, нє будзе Руснацох

автор олена папуґа 14. марец 2019

Верим же велїх читачох нєсподзивал наслов текста, алє мойо особне становиско, хторе мам виповесц у тей Анатомиї, праве таке. Верим же ше велї з тим нє зложа, бо Руснаци то нє лєм Керестур. Маме ми нашо валали, хтори чуваю  руски идентитет уж тераз, нажаль, и баржей як „мац и глава шицким Руснацом”, Руски Керестур. Маю добри манифестациї, бали, добре орґанизую спортски бависка хтори позбераю велїх Руснацох, маю шпивачох, танцошох полну бину и културне дружтво, знаю вигосциц, алє маю празни руски оддзелєня у школох. З рока на рок у Коцуре и Дюрдьове, дзе єст настава по руски од першей по осму класу, нє мож найсц пецеро дзеци же би ше уписали до руского оддзелєня. Вони ту, маме ми нашо дзеци, алє их родичи уписую до класох зоз векшинским язиком, бо то так у тей держави треба. Без школи и образованя по руски даремно нам шицко. Шпивац и танцовац можу шицки. И тоти цо нє знаю по руски.

Число жительох ше з рока на рок зменшує и у Керестуре, окреме пре менше число народзених як умартих, пре висельованє до иножемства и Нового Саду дзе єст роботи.  На щесце, у нашей рускей школи ище вше єст два оддзелєня першей класи, правда з меншим числом прешокласнїкох, алє єст. Тото цо мож очековац то тото же Руснацох будзе вше менєй у рокох опрез нас, окреме цо ше Керестура дотика. До Нового Саду ше селя млади хтори свойо дзеци буду народзовац у тим варошу, алє Руснаци вецей там нє буду. Нє гварим же шицки, алє скоро. На тото ме цага роздумованє о тих цо, пошли зоз Керестура шейдзешатих рокох прешлого вику, кед ше там одселєли новини „Руске слово”, кед ше отворели редакциї по руски у радию и телевизиї. Перша ґенерация тих виселєнцох научела дзеци по руски, алє тераз уж зоз своїма унуками бешедую лєм по сербски. Нє знала бим то, кед бим то нє чула у керестурским парку, дзе приводза унуки дакеди през розпуст. Дзеци тих наших руских интелектуалцох у своїх обисцох вецей нє бешедую по руски анї зоз своїма малженскима парами, анї зоз дзецми. Дакеди то було нормалне же би ше научело язик свойого супруга, або супруги, алє того вецей нєт. У варошох, а и у наших валалох Руснаци свидомо виходза зоз рускей заєднїци. Повецe же, а цо их там може затримац? У терашнїх часох, нїч, окрем свидомосци и любови ґу свойому. Розпаднута система вредносцох, хтора нас провадзи у тей держави, ше рефлектовала и на нас. Людзе нєзаинтересовани нї за цо. Национални совит Руснацох би требал буц чувар нашого идентитета. Нє процив сом материялних здобуткох, купованя хижох за нашо потреби, най ше розумиме.

Єдина оаза чистей рускосци ище вше Руски Керестур. Пачело ше то велїм, або нє. У тим валалє ше ище вше и вшадзи бешедує по руски. Свидомосц о руским идентитету, правда, нє така моцна як цо ю мали нашо дїдове, алє моцнєйша як у гоч хторим валалє дзе єст Руснацох.

Валал ма таки исти проблеми як цо ма и цала Сербия, алє думам же ше му приписує векше препаданє як цо є. И велї ше цеша же Керестур препада, а боме и робя на тим. Окреме ту думам на општински власци хтори керестурску державну жем нє даваю младим керестурским парастом, алє своїм послушнїком з других местох, з рока на рок у валалє и то лєм пред виберанками поплатаю калдерми, купя телевизор майстром, одведу пензионерох на вилєт, порежу древа, а нови нє засадза, у околних местох правя канализацию, а Керестурцом замасцаю очи о, нїби, фабрики води хтора одклонї арсен.  И найбаржей им завадза наша специфичносц, нашо здобути права, наша руска школа, хтору маме 265. роки на своїм мацеринским язику. Тих дньох нас знємирели  написи по новинох  же ше у Керестуре „понїжує сербски язик”, же „меншински язики маю предносц над сербским язиком”. Шицко тото указує на нєдобронамирносц „борцох” за права дзецох, дзеля их на  руски и сербски, а у мултинационалней Войводини ше то нє роби. Нови гражданє Руского Керестура, кед до ньго приходзели жиц, мушели знац же то специфични валал, же ше у тим валалє вшадзи бешедує по руски, же ма школу од окремного значеня за Републику Сербию, же ше настава отримує по руски, алє же кажде кому то нє мацерински язик ма право учиц свой мацерински сербски язик праве у тей школи. Од кого рушело тото цо новини описали зоз злу тенденцию о Руснацох, нє знам,  алє видзим же початок тому нащива предсидателя Општини Кула керестурскей школи, праве на Дзень мацеринского язика. Чудне ми же ше Национални совит Руснацох на тото, анї з єдним словом нє оглашел, лєм сом достала нєурядови коментар же новинаре „з блихи направели елефанта”.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 90 раз, нєшка 1)