fbpx

Руски шпиванки наставаю з любови

автор злк 22. марец 2019

Малженска пара з Коцура, Михайло и Татяна Дротар Будински написали текст и музику за шпиванку „Хто то може знац” котру публика у сали на тогорочним фестивалу „Ружова заградка”  оценєла як єдну з найлєпших. Будинсково уж вецей як два децениї творя, пишу, компоную шпиваю, и у тим наисце уживаю.

Накадзи ше упознали, видзели же музика забера окремне место у їх живоце, а любов ґу нєй з роками вше баржей росла. Будинсково ше упознали концом 80-тих рокох. Татяна Мижа замерковала як леґиня котри барз крашнє грал и шпивал. Свадзба була 1989. року, у чаше кед ше на малженство и на фамелию патрело дакус иншак як нєшка, кед ше нє предлужовало школовац, окреме кед обидвойо, як цо вони, мали роботу. На шоре було – основац фамелию.

– З оглядом на тото же зме ше млади побрали, я мала 20 роки, а Мижо 24, з терашнєй перспективи думаме же зме добре зробели. Постали зме млади родичи, и ношели зме ше шмело зоз шицким цо живот пред нас кладол. Дзеци одросли, закончели студиї, а ния, и я нєдавно закончела студиї за фахову медицинску шестру, так же сом посцигла тото цо ми було вельке жаданє. Мижо ше заш виполнєл у музики, цо ми мило, бо то його велька любов – гвари Татяна.

РОБЕЛИ ЗМЕ ВЕЛЬО КОЙЧОГО, АЛЄ ТО ЧАСЦ ЖИВОТА

Михайло, закончел стредню ветеринарску школу у Футоґу, и два роки робел у фаху, а потим отворел польо-апатику у Коцуре, котру пре инфлацию 90-тих рокох мушел заврец. Тримал и квецарню, потим видеотеку котра була барз популарна, а вец и пицерию…  

– Нє виберал сом роботу у тих кризних часох, та сом и на пияцу єден час предавал яблука. На початку дзеведзешатих умар мой оцец, и барз ми було чежко, а под уплївом войни и чежких часох бул сом примушени робиц велї роботи – припознава Михайло.

Та, заш лєм, було и красного, и Будинсково постали богатши кед ше им 1992. року народзел син Александар, а о три роки и дзивка Доротея.

На початку 2000. року, Михайло отвера малярске подприємство котре и нєшка роби. И за шицок тот час вше кед ма часу грає, шпива и компонує, гвари, за свою душу, бо лєм так одмалючка зна. Мило му же ше ґу ньому у тим гобию придружела и його супруга.

Перше настал ЦД зоз 11 шпиванками по сербски, а за три шпиванки зробени и споти, котри ше теди емитовали на ТВ Делта.

Шпиванки зоз спомнутого ЦД-а були часто слухани на радио габох даскелїх популарних войводянских радийох и були барз замерковани, та ше Будинсково нашли у дружтве нєшка познатих поп шпивачох и бендох: Влади Ґеорґиєва, Наташи Беквалац, „Ґаравого сокаку, ґрупи „Апсолутно романтично”… дзе на два, три заводи вєдно и наступали.

– Шпиванка „Свирайте ми”, котра на початку 2000. року була барз популарна на радию, помогла ми же бим ше „вибил” на сцену. Александар Дуїн хтори бул продуцент цалого ЦД-а, бул ми барз велька потримовка. Припознавам, теди сом нє нательо роздумовал о рускей музики, бо сом ше жадал доказац у сербскей поп музики хтора после розпадованя тедишнєй Югославиї на тих просторох остала барз „худобна”. Шпиванки постали популарни, медзитим, ми нє були свидоми до чого зме ше упущели, и нє були зме порихтани за таке дацо, бо требало уложиц вельки пенєж до рекламох и промоциї, а з оглядом на тото же нам дзеци були мали и обставини у держави чежки, нє поспишело нам ше витирвац у наших намаганьох обстац на музичней сцени, бо то вимагало вельки одреканя.

– Паметам же сом раз шпивал на промоциї ЦД-а Владимира Малацка дзе сом ше упознал зоз орґанизователями „Ружовей заградки” и там настала идея попробовац твориц и руску музику. Накадзи сом почал шпивац по руски, з єдним словом – приросла ми ґу шерцу– гвари Михайло.

Фамелия – важна потримовка

ДОПОЛНЮЮ ЄДНО ДРУГЕ

Будинсково писнї пишу вєдно, дополнюю єдно друге, розумя ше, а Михайло найволї шпивац шпиванки котри вєдно напишу, а хтори вон и викомпонує.

– Мнє лєгчейше кед напишем текст, а вон компонує музику, а вон заш дума же лєпше на даяку мелодию написац текст, та ниа, ту ше спераме, алє иншак ше барз добре розумиме – гвари Татяна.

На „Червеней Ружи” сом шпивал штири раз, цо ми барз мило, бо зме там направели шпиванки у забавним духу. Нажаль, вони нє зняти у студию и думам же то барз велька чкода.

Мам чесц же наступам и на „Ружовей заградки”, на котрей сом того року  виведол 11-ту нашу руску шпиванку у народним духу – гвари Михайло. Обидвойо ше зложели же публика наисце реаґує на добрих шпивачох и на добру шпиванку, алє же то и велька обовязка автором отримац континуитет и квалитет писнї. З искуства знаю же нє лєм од награди завиши же чи даєдна шпиванка у народзе зажиє.

– Людзе котри творя за нашо фестивали то робя зоз велькей любови ґу нашей рускей писнї, а найвекша награда за тот їх труд то кед писня после фестивала почнє жиц свой живот у народу – гваря Таня и Михайло.

Любиме кед нам ше уда направиц єдноставни шпиванки и текстуално и музично, у хторих ше велї слухаче часто и сами пренайду, а тоту нїтку медзи нами и слухачами нє мож  вше лєгко пренайсц – гвари Таня.

ДЗЕЦИ ПОШЛИ ПО СВОЇХ ДРАГОХ

Музика у Будинскових забера вельку часц фамелийного живота. Син Александар закончел мастер студиї на Факултету технїчних наукох и робота го часто одводзи на путованя по цалим швеце, та так два роки робел у Китаю. Дзивка Доротея закончує мастер студиї на педаґоґиї на Филозофским факултету. И попри велїх їх обовязкох под час роботи и школованя вони велька потримовка своїм родичом при твореню нових руских шпиванкох и вше их провадза на фестивалох. Факт же то єдна файта припознаня за уложени труд, за цошка красне цо остава зазначене нє лєм у їх фамелиї, алє и у фундусу наших шпиванкох доґод нас єст.

У БЕНДУ ЗОЗ ДВОРНИКОМ

– Першираз сом пред публику наступел 1985. року у войску, кед сом шпивал у бенду, а интересантне же сом у бенду бул зоз познатим горватским музичаром Дином Дворником котри у тим бенду грал на буґнох.

НАГРАДИ

На „Ружових заградкох” Будинсково маю  5 наградзени шпиванки. Награди почали зоз писню „Руска душа”, котра як и „Лампащики” достала першу награду фахового жирия за текст. Зоз писню  „Орґона” освоєли другу награду фахового  жирия, а зоз писнями „Лєм пре тебе” и „Хто то може знац” освоєли першу награду публики. Шпиванка „Хто то може знац”, котру Михайло Будински одшпивал на тогорочней „Ружовей заградки”, окрем першей награди
публики, достала и другу награду фахового жирия за композицию.

(Опатрене 61 раз, нєшка 1)