fbpx

Пасира му мир, природа и позитивна енерґия

автор сен 3. април 2019

Кед ше спомнє Владимира Югика, баржей познатого як Юшо, велї такой задумаю нашмеяного гармоникаша котри зоз шпиванку уж коло 30 роки означує велї вешеля – дакедишнї випровадзаня до войска, свадзби, народзеня дзецка, бали и подобне. Медзитим, нє шицки знаю же Юшо ма ище єден красни гоби, хтори постал и його робота, а то овоцарство.

Понеже научел каламиц, Владимир Югик дома направел овоцнїк у хторим тераз ма коло 100 древка позазберовани по цалим валалє, углавним од людзох котрим отримує древка.

– Зоз експериментованьом ше ми удало направиц же бим на єдним древе мал два, три файти єдней овоци, та так на єдним древе мам желєни, жовти и червени яблука.

То барз красне кед сам себе направиш древко и чекаш плоди – бешедує нам Владимир.

Припознава же го польопривреда у младосци нє нательо интересовала, гоч закончел штредню польопривредну школу. Теди го баржей цагали музика и танєц, а аж кед ше оженєл, пред коло 20 роками, почал експериментовац зоз древками. Учел од искуснєйших, а кед ше у валалє пречуло же ше розуми до древкох, людзе го почали волац же би им отримовал овоци.

РОБОТА И ФАЙТА ТЕРАПИЇ

Його рок почина зоз штриганьом древкох, за цо треба буц барз педантни и сцерпезлїви – праве таки ше Юшо намага буц и у живоце.

– Потим шлїдза пирсканя. Углавним окончуєм лєм основни пейц, шейсц пирсканя, же би овоц була одпорна на хороти, а же би заш лєм була цо здравша, та гоч по випатрунку нє будзе совершена як гевти хтори купуєме у предавальньох. У нашим овоцнїку маме, озда, шицки файти овоци хтори єст у валалє. Ми их хаснуєме за домашнї потреби, вариме маджун, печеме палєнки, єдну часц подзелїме приятельом – гвари Владимир.

О хованю овоци и отримованю древкох Владимир ше информує на интернету, алє ше консултує и зоз вельочисленима товаришами з котрима дзелї тот красни гоби. На интернету єст вельо теориї, а од людзох мож дознац баржей о практичних стварох – гвари вон.

Понеже роками бул анґажовани у Месней заєднїци на роботох отримованя валалу, обачел же єст вельо празни хижи, алє и старших людзох котрим потребна помоц у отримованю поверхносцох коло обисца. Же то наисце потреба указало ше кед Владимир вецей нє могол сам постарчиц, та му почали помагац його синове Деян и Борис. Тераз ходза кошиц аж до коло 100 обисцох у валалє.  

– Найвецей роботи єст пред Вельку ноцу, кед кажде сце же би пред обисцом було пошорене. Кед пойдземе кошиц, часто ше случи же останєме поношиц углє, пощ пац древа, одложиц чутки, а у тим нам помагаю ище и синово товарише – бешедує Юшо и додава же ше цеши же синове научени робиц.    

– Чувствую вони же часи нє лєгки и же чежко заробиц динар и думам же их правилно унапрямуєме до живота. Нєшка чежко и виховац дзеци пре цалу ситуацию у держави, алє и у дружтве – приповеда вон.

Його муштериї найчастейше старши людзе, спомедзи котрих велї жию сами, та окрем помоци коло отримованя, барз им значи кед хтошка ма часу и дзеку поприповедац зоз нїма и вислухац их. Як гвари, у каждей роботи з людзми треба буц и добри психолоґ.

– То сом научел ище кед сом почал грац. Треба знац оценїц яку музику би грац на основи того яке дружтво. Кед це дахто анґажує же би ши грал на вешелю, жадаш оправдац довириє и найважнєйше ци же би шицки були задовольни и весели, а то барз чежко. Вше єст кризи у граню, людзе це насекираю, єст и лєгчейши и чежши граня. Я барз вельо научел од Мижа Микиту и Чаму, зоз котрима ми була велька чесц грац, а понеже сом бул самоуки, вони ме барз потримовали и помагали ми. Прето тераз и я тераз пробуєм помогнуц младшим – бешедує Юшо.

ВШЕ ЛЮБЕЛ РОЗВЕШЕЛЇЦ ЗОЗ МУЗИКУ

Музика часц його живота уж коло 30 роки. Як гвари, вше любел музику, алє нїґда нє ходзел до музичней школи. Сам ше научел грац початком 90-их рокох, док ходзел на фолклорну секцию.

– Понеже зме вельо путовали, а дахто мушел забавяц дружтво, я почал грац. Кус по кус сом ше усовершовал и зоз гармонику пошвидко постал часц бенду „Млади тамбураше”, хтори грали на випровадзаньох до войска, остатнїх вечарох и подобних случованьох – памета Владимир.

У тим периодзе ше зоз любову ґу музики розвила ище єдна любов. Супругу Таню упознал праве на танцу.   

– Док сом бул активни у Доме култури, бул єден танєц хтори ше волал чочек. Силвестер Ґача ми гварел же ше случело же ше пейц пари хтори танцовали соло у тим танцу после повинчали. Я и моя супруга танцовали як шести солисти и ниа, и ми ше побрали – здогадує ше Владимир.    

Юшо люби розвешелїц людозх зоз музику, а окреме му мили друженя зоз пензионерами.

– То ше нє грає за пенєж, алє же би ше дало чесц старшим. Початком марца сом грал на пензионерским балу у Керестуре, дзе були сами жени и барз ми було мило же ше кажда кед ишла дому пришла поздравиц и подзековац. Старши нє маю дзе висц и забавиц ше, та за мнє вше окремне чувство грац за нїх.

РОБИ ТРИ РОБОТИ И УЖИВА У ТИМ

У валалє гваря же Юшо прави и добри бурек. Тото ремесло научел у дакедишнєй „Кооперативи”, дзе ноцами робел як пекар.

– Условиє же бим робел у пекарнї було же бим научел правиц бурек. Так же сом ноцами робел у пекарнї, а през дзень зоз майстром учел правиц бурек. То ми теди було чежко прето же сом бул леґинь, та док дружтво виходзело на варош, я бул на роботи. Но, можем повесц же сом досц швидко звладал тото ремесло. Тераз гонорарно робим у двох пекарньох.

Од шицкого цо роби ма барз мало шлєбодного часу, алє му то нє завадза, бо у шицким цо роби барз ужива.

– Уживам у дружтве и у позитивней енерґиї, хторей думам же у терашнїм чаше барз хиби. Понеже уж роками мам цукер, намагам ше цо вецей рушац, здравше ше костирац и керовац стрес. Шейтанє у природи и робота у моїм малим овоцнїку ме барз опущує и давами енерґиї – задовольно гвари Владимир.

ПРИЯТЕЛЬСТВА ОСТАВАЮ ЗАНАВШЕ

Фолклор и анґажман у бендох му оможлївели же би уживал у велїх путованьох до иножемства и здобул таких приятельох зоз котрима ше и нєшка сходзи. Як гвари, поряднє нащивює товаришох у Свиднїку, Петровцох и Миклошевцох, дзе дакеди и заграє.  

Озбильнєйши анґажман му бул зоз познатим бендом „Барнанци”, односно „Микс бендом”, хтори грал на велїх свадзбох и балох у наших местох, алє и у иножемстве. И вшадзи дзе пошол, було чуц руски шпиванки.

(Опатрене 396 раз, нєшка 1)