fbpx

Присмачково рошлїни вше популарнєйши

автор сас 13. април 2019

Янко Буїла з Нового Саду пред вецей як двома децениями врацел ше робиц до родного Дюрдьова и вихасновац ресурси валала. Уж вецей як децению шеє и садзи присмачково рошлїни котри у себе маю лїковити состойки и вше су популарнєйши на нашим тарґовищу. У тей роботи нашол особну и финансийну сатисфакцию, провадзи тренди и барз ше заинтересовал за шицки прикмети рошлїнох котри пестує.

Буїлово маю тезґу на Лиманским пияцу у Новим Садзе и там поряднє предаваю свойо продукти. З початку предавали домашнї вайца, потим вше вецей желєняви, а остатнї дзешец роки лєм вчасну желєняву и з векшого присмачково рошлїни котри вше популарнєйши, окреме при младшей популациї. Купци почитую їх роботу, понеже їх продукти вше крашнє умити, педантно порихтани и поскладани. Таке и на їх роботним месце, у загради, пластенїкох и месце дзе селектую и чисца продукти. Пестовац нєкаждодньови, менєй заступени, алє вше популарнєйши рошлїни нє чежко, алє одбераю вельо часу, пошведочел їх придукователь Янко Буїла. Вони му интересантни и нєвичерпне су жридло здравих и хасновитих материйох. Єден є з двох котри на Лиманским пияцу ма таки продукти. Стаємно пестує лїковити рошлїни и з рока на рок ше указує и потвердзує цо популарне и кельо чого ше глєда. У роботи му найвецей помага супруга Луция. У обисцу у Дюрдьове у двох заградох на поверхносци од пол ланца ма три пластенїки, єден розсаднїк и простор под отвореним нєбом дзе пестує свою пресаду. Роботи єст кажди дзень, прето є каждодньово у загради дзешец мешаци у року, кажди дзень просеково по дзешец годзини. Припознава же то вельо часу, алє звикнути є робиц и максимално ше закладац за свойо.

– Барз сом полюбел пестовац присмачково рошлїни. Маю лїковити прикмети котри почитуєм, а ридко хто их пестує. Акцент давам на рошлїни котри мож хасновац у каждодньовим костираню на вецей способи. Селен, майоран, вашилєц (босиляк), корияндер и, наприклад, рукола барз интересантни и вше су популарнєйши  – гварел продукователь Буїла.

Тоти рошлїни мож єсц сирови, варени, алє и осушени як додаток ґу єдлом або их мож пиц як чай. У загради пестує вецей як трицец сорти вшелїяких рошлїнох и вецей як двацец пейц сорти вчасней желєнєви.

ТОГО РОКУ СЕЗОНА ПОЧАЛА СКОРЕЙ

Роботи у пластенїкох того року почали скорей як влонї, а пририхтовац жем почало ше уж концом фебруара. Буїлово зашали перше тоти рошлїни хтори одпорнєйши на жимнєйшу климу, а гевти цо воля цепле, як цо наприклад вашилєц, селен, парадичи, огурки и паприґа, нєдавно посадзели до малих контейнерох. Концом марца почало пририхтованє жеми за пресаду и допатранє пресади котру ше пошвидко почнє пресадзовац до жеми. Од вчасней желєняви перши на предай буду вчасни ретхвочки, котри ше будзе винїмац уж у другим тижню априла. Потим азийски беби микс, сорта желєней шалати котру ше зрезує зоз ножнїчками по сам корень. Хаснує ше ю сирову, як желєну шалату и у тим миксу єст дзевец сорти котри маю розлични випатрунок и фарбу. Муши ше ю осторожно умивац и пририхтовац же би ше ю нє виламало, бо би на тих местох почарнєла. Тоту шалату пред штирома роками першираз коштовал у Америки. Барз му ше попачела, купел шаце и од теди му ше удава пестовац ю у своїм пластенїку у Дюрдьове. Пред конєц сезони у маю будзе мац вашилєц и селен. Найновше у понукнуцох цо ма то файта нєгоркей белавей парадичи, а кед є випохована ма смак билого месо з кури. У тей роботи найважнєйша и найпотребнєйша физична робота, а находзенє репроматериялу и продукция, поровнуюци з роботу, єдноставни и лєгки.

– Найпотребнєйша робота з руками, за пририхтованє и чисценє рошлїнох. Кажде лїсце ше муши влапиц до рук, умиц, очисциц и адекватно поскладац. Помалки почина дозревац ориґано, мента, чарни и били влашац и друге, та пошвидко будзе вельо роботи. На пияцу всоботу и внєдзелю предаваме швижо нарезану желєняву и присмачково рошлїни. Пребна ми додатна помоц котру чежко найсц, а у тей роботи ми найвецей помага супруга Луция – гварел Янко Буїла. Вон гвари и же у тей роботи важне провадзиц календар розвою рошлїнох и же ше дзекуюци тому йому удава максимално вихасновац свойо капацитети, а интернет му значне жридло информацийох. Репроматериял найвецей поручує зоз Америки, Голандиї, Нємецкей и Япону.

– Найвецей хаснуєм шаца зоз иножемства, понеже нашеньска роба за тоти рошлїни, котри ми пестуєме у нас, ище нє на уровню як у даєдних других, за тоти рошлїни розвитших державох. Важне добре прештудирац пред тим як цо ше дацо нове посадзи, бо нє шицки рошлїни за нашу климу – гварел продукователь Янко Буїла.      

АМЕРИЦКИ ШАЛАТИ ГО БАРЗ ИНСПИРОВАЛИ

Роботи у загради єст през цали рок а влєце, кед найлєпши час за рочни одпочивок, роботи єст найвецей. Прето жиму, а найчастейше у януару безецую за рочни одпочивок. Вжиме Янко зоз супругу Луцию путую ґу дзецом до Маямия у Америки. Там ше одпочиваю, алє находза и  инспирацию за дальшу роботу. 

– Инетерсантне же Американци баржей почитую и вецей єдза желєняву. У Маямию єст шалата „бари” дзе шицки возрости шедню вєдно одпочинуц и поєсц шалату. У нас таке нєт. У нїх желєнява драга, овоц кущик туньша, а месо тунє. Цалком иншак як у нас. За шицко цо сом там коштовал и пачело ми ше, такой сом глєдал купиц нашенє – гварел продукователь Янко Буїла.

Здогадує ше же у прешлим року єшень була суха, а єдна часц лєта дижджовна. Рошлїном нє хибело тельо води кельо их требало щициц од чкодлївцох у екстремних количествох, од рошлїнових ушох, шмердзацих бубох и златицох. Ґу тому требало водзиц рахунку зоз чим, и у котрим периодзе ше пирска, яки период каренци, бо даєдни рошлїни треба порихтац за предай на пияцу.

– Млади людзе глєдаю нови ствари, з нїма барз любим сотрудзовац. Сучаснєйши су и любопитлївши, а старши ше углавним тримаю трох присмачкових рошлїнох, а то петрушка, целер и копер – гварел Янко. Прето вон дзечнє совитує як тоти сучасни рошлїни мож найлєпше порихтац и поєсц. Свидоми є же здравє уходзи на уста и же барз важне цо уношиме до орґанизму и тото знанє преноши и на свойо муштериї.

СОВИТИ И РЕЦЕПТИ ОД ЯНКА БУЇЛИ

Рошлїна чубра барз добра присмачка у  варених єдлох. Вона була тайомна присмачка у побиднїцким ґулашу на прешлорочней дюрдьовскей Ґулашияди. Ма смак як попер и мацерова душичка.  Рецепт за премасцованє риби або меса за роштиль пред печеньом – у ступки потлучиц лїсточка зоз розмариї и додац даскельо ложки маслинового олєю и даскельо струча цеску.

Шалвия єдна з найздравших рошлїнох на Балкану. За длугши живот треба пожувац и прелїґнуц єдно лїсце. Природни є антибиотик, як и ориґано.

Буїлово уж длуго нє хасную веґету, алє здравшу вариянту – селен, котри ма исти таки смак,  а котрому додаю морску або гималайску соль.

Квашне „желє” у себе ма вельо желєза. Ма смак як лимун, добре є як додаток до шалати за особи котрим ше нє препоручує хасновац есенц.

Корияндер ма специфични пах, хасновити є за очисценє од чежких металох и отровох.

Буїлово сами рихтаю пресаду за желєняву и присмачково рошлїни

(Опатрене 65 раз, нєшка 1)