fbpx

Вибрала тото цо сцела, и нє побановала

автор сас 15. април 2019

Буц дохторка у Швидкей помоци значи буц сцерпезлїва, алє и добра психолоґиня, особа котра у датим моменту нє дошлєбодзи же би емоциї або прицисок уплївовали на одлуку од котрей часто зна завишиц и дачий живот. У таких случайох ше муши швидко и рационално роздумовац, а при тим буц нашмеяни, позитивни и ґу пациєнтом, и ґу колеґом. Праве така дюрдьовска дохторка Леона Иван.

По законченю Ґимназиї у Новим Садзе Леона Иван зоз Дюрдьова мала жаданє студирац два цалком розлични напрями. Нє могла ше одлучиц, та приємни покладала на двох факултетох, на Правним, а пошвидко и на Медицинским. Була прията на обидва. Теди вжала шицки докумети и уписала ше на Медицински факултет.

– Як нєшка паметам тот дзень кед сом на шалтеру на Правним факултету превжала документи, а жени котра там робела було чудне же сом ше опредзелєла за медицину, бо була чежша, и була прешвечена же ше врацим. Но, я од моєй одлуки нє одустала. Нє мала сом дакого на котрого бим ше могла спатрац у тей обласци, вироятно же у мнє „препобело” якеш нукашнє чувство, або то просто так мушело буц.

На студийох нє було вше лєгко, алє сом нїґда нє побановала – гварела Леона Иван, дохторка медицини хтора нєшка занята у Доме здравя у Жаблю. Под час школованя и студийох як и велїм студентом и єй була найзначнєйша потримовка родичох. Нєвичерпно ю мала од мацери Лїляни и оца Владимира, и дзекуюци тому нїґда нє подумала дзвигнуц руки од шицкого. Єй щири ошмих и позитивне становиско ґу самому животу ґу людзом коло себе и сцерпезлївосц, помогли єй на студийох, а нєшка у велькей мири и на роботи. Од предметох найволєла психолоґию, як и психиятрию котра нєшка значни елемент у шицких поняцох живота и роботи.

– Таки часи пришли же зме нєпреривно под стресом, так же психоорґански хороти односно физични хороти наставаю пре менталне обтерхованє. Прето барз важне же бизме их на час препознали, бо вони часто замаскирани – предлужує дохторка.

ТЕОРИЯ И ПРАКСА ДАКЕДИ БАРЗ РОЗЛИЧНИ

Наша собешеднїца уж штири роки роби у Швидкей помоци, стажирала у дюрдьовскей амбуланти, а волонтирала у жабельскей и чуружскей. Приповеда же буц дохторка у Швидкей помоци цалком иншаке як у амбуланти дзе ше на шедзаци бешедує з пациєнтом.

– Сама назва – швидка помоц гутори же треба швидко и нагло помагац пациєнтом, а реаґовац змирено. Спочатку ми нє було шицко єдно, теория єдно, а пракса друге, окреме кед ше зна же дохтор остатня карика у реакциї при ратованю пациєнта, бо нас и дохторе общей пракси з амбуланти волаю на интервенциї – толкує дохторка.

Задовольна є як ю медицински колектив приял у Дому здравя кед почала робиц, и гвари же наисце мала щесца бо було старших и искуснєйших колеґох котри з ню нєсебично дзелєли свойо искуство. Наша собешеднїца далєй толкує же тота робота тимска и у тиму єдни од других барз завиша. У тиму су тройо – дохтор, медицински технїчар и вожач комбия. И попри тим же дохтор так повесц шеф екипи, вожач и медицински технїчни барз значни и часто єден другому помагаю. На таким роботним месце нєт места за панїку, и шицки муша буц пририхтани змирено реаґовац у гоч котрей ситуациї.

– Случує ше же панїка настанє после даваня помоци, бо аж теди поставаме свидоми того цо ше могло случиц. Скоро вше кед ше руша на терен, нє знаме цо нас чека. Транспортни нєщесца окреме знаю буц нєприємни, алє ми ше нє шмеме препущовац емоцийом. У фокусу нам помогнуц особи, з бистру главу и добре реаґовац – гвари дохторка.

БУЛА И БАБИЦА

На цалу општину, штири места, односно, вецей як двацец тисячи людзох, єст єден тим Швидкей помоци котри роби цали рок 24 годзини. Прето барз нєзґодне кед у исти час маю вецей поволанки за помоц и теди ше муша притримовац приоритетох, гоч то зна буц нєприємно, а часто роботу очежую и сами пациєнти котри нє маю порозуменя. Велї нє сцу чекац у чекальнї у амбуланти при дохторови общей пракси, та накадзи ше амбуланту замкнє, пойду на препатрунок ґу дохторови Швидкей помоци. Таки ситуациї знаю буц нєприємни, окреме кед нє маю порозуменя же медицински тим Швидкей помоци муши пойсц на терен пре ситуацию хтора важнєйша од препатрунка. Но, тото цо наша дохторка нїґда нє забудзе, то єден случай кед почала робиц и кед ше у амбулантним комбию породзела ваготна жена.

 – Жена нє знала у котрим є мешацу, та анї кеди єй термин же би народзела дзецко, бо нє ходзела на препатрунки. Анї я, а анї медицински технїчар котри теди зо мну робел у змени, нє мали искуства, о породу зме учели, алє лєм теорийно, и познате нам було же кед жена на породу, вона и єй дзецко на точки живота и шмерци. Порихтали зме ю превесц до шпиталю у Новим Садзе, медзитим, о кратки час, на драже, беба ше народзела. Прилапела сом дзецко, и видзела же нє диха, поробела сом цо було потребне, беба нє реаґовала. Паметам же ми секунди випатрали як годзини, нє одуставала сом, и беба почала плакац – приповеда дохторка Леона о єдним з перших искуствох на роботи котре було источасно, и трауматичне а и барз красне дожиц.

Пре таки и подобни каждодньово ситуациї, медицински тим Швидкей помоци у Жаблю ма красну колективну „терапию” котру себе сами зорґ

Тим Швидкей помоци часто дежурни на вельких орґанизацийох и теди себе справя добри штимунґ

анизую. Часто ше оставаю дружиц после роботи. Теди бешедую о ситуацийох у котрих ше нашли, анализую тото цо зробели и на тот способ помагаю єдни другим же би були ище лєпши у роботи. Озда пре таке, а можебуц и прето же ше здали на обичай, дружа ше и

часто нащивюю єдни других. Тим котри роби на швета як цо то Нови рок, Крачун, Велька ноц.., вше нащиви других колеґох. За швета часто маю тематски реквизити же би ше орозположели, понеже добре знаю цо може спричинїц нагромадзени стрес. Часто орґанизую заєднїцки путованя и друженя у природи, а понеже шицки любя животинї, у дворе Дома здравя нашли дом и єдному кандурови котрому дали мено Аркадиє. Стараю ше о нїм, а вон им ше вше радує. Ґу тому дохторка Леона ше барз дзечнє одволує буц дохторка хтора провадзи людзох на орґанизованих вилєтох и екскурзийох понеже люби путовац, упознавац нови култури, места и людзох ширцом швета. Донайпосле, вона млада и весела особа котра люби помагац и буц на хасен каждому з нас.

СОВИТИ ДР ЛЕОНИ ИВАН

Нагли змени рочних часцох наша каждодньовосц и прето барз важне ослуховац свой орґанизем. Кед ше чувствуєме вистато, теди треба одпочинуц и прилагодзиц активносци ґу власним можлївосцом. Хронїчно хори маю слабши орґанизем и швидше реаґую на пременки, та би вони требали поряднє пиц терапию и физично нє вельо робиц. Млади, заш, маю нєздрави звикнуца, пию енерґетски напої, кока колу и часто єдза пицу и сендвичи. Совит шицким – пиц води вецей раз на дзень и єсц швижу овоц и желєняву, варени єдла и юшки. Єдноставне, а барз хасновите!

(Опатрене 131 раз, нєшка 1)