fbpx

Коштовал сом зоз шицкого

автор любомир дудаш 27. април 2019

Нє познац Владу Гайдука у Руским Керестуре би було наисце нєможлїве, алє з котрого боку? Владо, тераз уж єденасти рок пензионер дакедишнєй Друкарнї „Руске слово”, а мало того єст цо нє робел у живоце, наисце…

З младших рокох, лєбо дзецинства, найбаржей паметам як сом лапал риби, вшадзи и на шицки можлїви способи, зоз кошаром без дна, зоз мрежу, пендельом, черенцом, мередовом, та и голима руками кед то могло – приповеда Владо доволуюци наисце давни, но заш лєм прекрасни, памятки.

– Ту на Вепровацкей, тераз Русинскей улїци, мой оцец дакеди мал палєнчару, роками, алє нє и цали живот. Опрез хижи и тераз ярок лєм же теди бул полни з воду, а найволєл сом кед „Юта”, на концу валала ґу сушедному Крущичу, правела паузи у роботи и кед през ярок цекла бистра и чиста вода. Чежко то нєшка и задумац, но ми у тим ярку знали лапац потьки и вецей як килу и пол, два, та и вецей, требало лєм знац кеди и нїч инше за мнє и шицких товаришох з Вепровацкей нє було важне.Теди сом, озда, уж мал и коло петнац роки, научел и зоз пендельом обезпечиц полудзенок, вечеру лєбо инше. Було дакеди и проблеми, нє бул сом моцни и високи ростом, та пендель лєцел лєм зоз мосцика, а нє було их вельо, покля ярок нє одцекал споза Ґажийовей хижи та по теметов, до Старого беґелю, та до Велького беґелю. Рибу зме лапали часто и на Буячей, на других долїнох, та и числених яркох и беґельчикох – нє става з приповедку Владо. Од теди му рибарски стаж чече вецей як пейдзешат роки и то вше зоз плацену членарину, односно рибарску карту.

– Просто, як да повем, то найкрасше цо мож найсц як гоби лєбо лєм розвагу, Можем повесц, а цешим ше зоз тим, же найвеша риба котру я влапел на циґонь бул петнацкилови Амур. Було ище того, алє такей килажи вецей нє…

Но, роки преходзели, прешла єдна, прешла друга школа, та Владо почал робиц як типомашинист, у Друкарнї. То бул єден бок. На другим була робота у младежи, тедишнєй, вредней, роботней и зложней яку мало хто мал и у надалєко широким околїску.

Паприґа знала нароснуц и поверх плєцох

ЧАСИ НА КОТРИ ШЕ РАДО ВРАЦА

– То час, перши роки коло 1970-тих, кед ше робело здушнє, кеди ґод требало, дабоме задармо, алє ми мали и идеї, и дзеки цошка пременїц, та зме то и меняли на найлєпши способ, а на добробут шицкей младежи валала, та и шицким другим котри приходзели и зоз сушедних и дальших местох. То час орґанизованих и барз нащивених балох, танцох, роботних акцийох … Уж кед зме коло того, мнє нє заобишли и три Союзни младежски акциї, Нови Беоґрад, Ниш и Летенка. Часи котрих ше и тераз радо и зоз задовольством здогадуєм – приповеда Владо Гайдук як да кнїжку власного живота праве тих дньох по хто зна хтори раз ознова пречитал. Бо, после Летенки ше и оженєл зоз бриґадирку Дану, нєшкайшу супругу, зоз котру маю сина Мирка, а од нього и нєвести Наташи и два унучки, двойнятка Ему и Сташу.

– Якош, кед ше тераз огляднєм, цалком нормално у тедишнїм чаше було же сом и зоз роботи бул и длугорочни младежски активист нє лєм у валалє, алє и у Кули, як и активист, та и секретар у партийней орґанизациї Друкарнї. Таки були часи, алє твердзим же шицко цо робели, нє лєм я, алє и други, робели зме з дзеку и ясну визию того цо зме сцели, и жадали полєпшац, а поробели зме наисце вельо того – предлужує собешеднїк приповедку у котрей єст полно, алє шицко зоз ясним цильом и змистом длугорочних активносцох на велїх польох.

Допущел сом себе шлєбоду надпомнуц му и музику зоз котру жил надосц роки як ритем ґитариста вєдно зоз Теофилом Сабадошом, Мижом Микитом и Мироньом Джужаром, Беґайлом. Владо потвердзує и предлужує свойо видзенє рокох котри даєдни уж давно прешли…

ОДХОВАЛ ДАСКЕЛЬО ТИСЯЧИ НУТРИЇ

Владо Гайдук: З нутрийох могло добре заробиц

– Вше сом шицко любел знац, алє и поробиц го на способ за котри сом тримал як найлєпши, та сом так почал ховац и нутриї, а теди то була, у велькей держави, права индустрия котра приношела и добри заробок… Одховал сом, так по скромнєйше, помедзи три и пол и штири тисячи нутриї, а можеш задумац кельо лєм найкрасши женски бунди з того ушити. Медзитим, пришли нїяки роки, пришла инфлация, други биди того швета и тераз нє знам чи дахто ище дацо таке роби, а я сотрудзовал и зоз Суботичанями, зоз Словенцами и шицкима другима, и зарабял. Було, та прешло – змахнул з руку, а вец предлужел:

– Якош источасно, теди зоз помоцу Мироня Малацку, аґронома и директора „Першого маю”, направел сом зоз супругу и перши крочаї у заградкарстве. Кед Малацко спомнул же у Голандиї паприґу пестую на иншаки способ, я такой зоз питаньом – а чи вони наисце мудрейши од нас, чи лєм вецей роздумую и вецей науку хасную?

Закончело ше, а тирва и нєшка ище вше, же Владо и Дана такой теди уведли залїванє по системи капканя, а шори у пластенїку були нєполни метер єден од другого, а од кореня по верх пластенїка мушели буц поцагани шпарґи пре лєгчейши рост.

– Спочатку було вшелїячини, алє сцерпенє и дошлїдносц приведли до паприґи, найчастейше то була „Искра”, висоти поверх плєцох одроснутого, а оберало ше и висши спрати. Углавним, и тота робота звладана так як зме то зоз супругу сцели и жадали.

Окрем паприґи Дану и Владу на блїзших пияцох познали и по огуркох, парадичох и сладкей кукурици…

– Нє знам анї сам, алє думам же сом таки одмалючка. Шицко ме и вше интересовало, а ми наисце були и таки ґенерациї. Можебуц сом то од дїда, мацерового оца, нашлїдзел. Вон єден час бул на роботи у Америки и там ше и научел як и цо треба робиц, а вельо того сом научел и од оца у одрастаню як и мой, тераз уж покойни брат, котри бул наисце майстор и за майстрох. Чи то ґени чи нє, нє знам, алє знам и свидоми сом того же и кед би ознова драгу требало виберац, вибрал бим исту, роботну, чисту и чесну, та най ме голєм по таким и паметаю и блїзши и дальши потамаль док тому придзе час…

ФИЧА

– Мнє, заш, мучело ище дацо… Застава 750, лєбо Фича,  як народ гвари… У живоце сом мал два таки авта. Єден, жовти, у мнє ше гонєло без санованя, алє зоз дошлїдним и шоровим отримованьом 34 роки. Нє пошол потим як одпад, предати є, та и далєй робел свою роботу у нового  ґазду. Други нє потримал тельо, алє и тот ме нє зохабел нїґда у драже. Тераз мам Опела, алє Фича остал Фича…

(Опатрене 194 раз, нєшка 1)