fbpx

Руска драга по европским културним простору

автор др йоаким стрибер 12. юний 2019

Питанє идентитета и процеса ґлобализациї сущно повязане за исноване и розвой Европскей заєднїци. Тот проєкт розпатра улогу култури у дружтвено-културним розвою єдней заєднїци и єй уключованя до окруженя и до ширшей европскей заєднїци. Як приклад вжати барок, перши процес ґлобализациї у Европи и його уплїв на очуваню руского идентитета и дружтвеного просперитета у рамикох того процесу, на териториї нєшкайшей Сербиї, односно Войводини.

Походзенє термину Русин вязане за Києвску Рус. Жителє тей велькей держави наволовали ше Русинами, по латински Ruteni. З розпадованьом Києвскей Руси формовали ше нови держави з новима националнима идентитетами: Русия, Биларус и Україна. Часц народу на тромеджи України, Польскей и Словацкей и далєй хасновал мено Русини. Медзи тима Русинами, єдна часц ше трима як часц українского народу, док друга нє. Русини ше, або Руснаци як ше сами Русини наволую у Войводини, до Войводини, тедишню южну Австро-Угорску населєли штредком XVIII вику, углавним зоз восточней Словацкей.

Та гоч и худобни и нєобразовани, такой по 50 рокох приселєня, ище док Руски Керестур, перше руске место на териториї нєшкайшей Войводини, нє бул анї ушорени, надумали себе же би себе и потомком справиц символ їх идентитету. И так збудовали импозантну церкву за єден таки мали валал, хтори теди мал лєдво 2 000 жительох. За писанє иконостасу анґажовали найпознатшого сербского иконописца Арсения Теодоровича. Було то плодне сотруднїцтво медзи Руснацами, грекокатолїками и сербским православним маляром.

И так Руснаци водзени зоз идею о своїм просперитету през културу и образованє, нє завераюци ше до самих себе алє напроцив, отворени ґу окруженю, пестовали свой идентитет, и досцигли завидни уровень културного, образовного и економского розвою. Нєшка Руснацох у Войводини єст коло 15.000 и маю богати културни скарб, школи на своїм руским язику, од основней по Факултет, як и медиї на руским язику. Пред коло 150 роками кодификовани руски язик, на хторим вишли вельочислени виданя у рижних форматох. То єден зоз наймладших европских литературних язикох, а того року виходзи и капиталне дїло, преклад Библиї на руски язик.

„Горнї” Руснаци, зоз тромеджи, през тот час нє мали свой литературни язик. Окрем того, под час комунизма, у шицких жемох Варшавского пакту назва Русин була забранєна, так же ше вони могли вияшньовац лєм як Українци, Словаци, або Поляци. Кед спаднул комунизем, тота назва ше врацела медзи людзох, гоч ситуация ище вше нє у цалком ушорена медзи самима Руснацами и нє у зошицким орґанизована.

Тот проєкт ма за циль интеґрованє Русинох до Европского културного простору прейґ: Ревитализациї иснуюцого материялного и нєматериялного скарбу, прейґ реставрациї на рижних обєктох, Очуваня културного скарбу прейґ диґитализациї, моцнєню структурох хтори ше занїмаю зоз културу, орґанизованьом роботньох за младих, Промоциї Русинох и руского културного скарбу у Европским културним простору прейґ видавательней дїялносци, интернет сайтох зоз писаними и видео материялами, орґанизованьом и присуствованьом на рижних медзинародних конференцийох, моцнєню шицких других структурох, як наприклад економских, уключуюци до того културни скарб и розвиваньом модела самоотримуюцого розвою.

При тим, войводянски Руснаци би могли мац улогу лидера шицким другим Руснацом пре їх тераз найвигоднєйшу ситуацию, на першим месце пре вельочислени литературни виданя и постояцих структурох (образованє, медиї).

У проєкту ше будзе хасновац найсучаснєйшу IT технолоґия и шицки други технолоґиї нєобходни за успишне сполньованє цильох проєкта (наприклад у реставрациї)

З тим би ше европски културни простор збогацело зоз материялами о Русинох и їх конкретним участвованю у нїм, представело би ше модел успишного уключованя до ширшей дружтвеней заєднїци з источасним очуваньом идентитета у процесу ґлобализациї як и модел самоотримуюцого розвою. Тиж так у проєкту буду розвити нови науково технїки и методолоґиї (нова методолоґия ласерского чисценя, нова методолоґия 3D скенираня,…)

 

(Европски проєкт „Ruthenian route in European cultural space (EURORUT)” H2020-EU.3.6. – SOCIETAL CHALLENGES – Europe In A Changing World – Inclusive, Innovative And Reflective Societies)

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 97 раз, нєшка 1)