fbpx

ДРУЖИЦ ШЕ ПО РУСКИ

автор макова редакция 14. юний 2019

Одвит на питанє же дзе добре дружтво и кадзи пойсц препровадзиц шлєбодни час понукаме у тим чишлє. У Руским културним центру у Новим Садзе, або у рускей „Матки”, каждей другей стреди у мешацу отримую ше вечари друженя, при младих познати як Маткованє. Од першого Маткованя прешло уж даскельо роки, точнєйше, три роки як млади орґанизую таки вечари, а главни порушоваче тей идеї Мирко Пап и Иван Канюх.

Нашо собешеднїки ше здогадли початних крочайох, односно як пришли на идею орґанизовац таки вечари. Идейни творитель и порушовач бул Мирко, а Иван дзечнє прилапел идею и потримал инициятиву.

– Идея ше зявела теди кед сом ше одселєл од родичох и почал жиц сам, нє мал сом нагоду приповедац по руски. Точно, стретам ше зоз родичами и ми приповедаме по руски, алє то ми нє було досц. Нє исте чувство як и кед биваш зоз даким хто приповеда по руски и кажди дзень чуєш и хаснуєш мацерински язик. Тиж, на роботи ше приповеда або по сербски, або по анґлийски, вшелїяк, лєм нє по руски. Теди сом пожадал ходзиц до Матки, з початку було вецей Сербох як Руснацох, та сом перше почал „цимац” найблїзших товаришох. Потим зме почали роздумовац же уж кед зме ше зишли двоме, троме, прецо би ту нє було вецей людзох – здогадує ше Мирко.

Длуго ше одлучовало же хтори дзень у тижню би бул одвитуюци за друженє, прето же векшина студентох зоз наших местох идзе дому за викенд, и вец наприклад, пияток, або соботу су нє у варошу и нє можу присуствовац и нащивиц Матку.

– Стреда и штварток при студентох у Новим Садзе познати як днї за виход, та кед млади надумани штварток пойсц до варошу, стреду можу присц до Матки, же би зме ше подружели. Потераз, Маткованє було каждей першей стреди у мешацу, алє тераз зме почали практиковац же би ше отримовало каждей другей стреди. Обачели зме же до Матки почали ходзиц велї людзе зоз Нового Саду, и просто нє було вельо Руснацох, а ми жадали же би ше ту видзели и млади руски лїца. У Матки ше роками одвивали велї збуваня – и маскенбали и друженя. Ми ище як „клинци” ходзели до Матки, бо ми, Новосадяне, вязани за тото место, ту зме и рецитовали и ходзели на рижни секциї. Прето, циль Маткованя бул видзиц вецей Руснацох у Матки, и зоз Нового Саду, алє окреме и тих хтори пришли ту на студиї и пре роботу, а таких єст барз вельо. Друженє главни циль – гвари Иван.

ТЕРАЗ И НА ПОЧАТКУ

Як гваря орґанизаторе, концепт Маткованя остал подобни. Кед ше поровнаю перши друженя з терашнїма, вони ше розликую по тим же людзом вецей нє треба толковац цо то и прецо то, а млади ше звикли и на поняце Маткованя, алє и на идею цо воно представя.

– Не сцели зме правиц нїяки програм. Постої идея – гибай до Матки, сцеме популаризовац Матку при младих. Чувствуй ше як дома, саме мено гвари, то твой дом. Матка иснує и снована є пре Руснацох. Медиї дали потримовку, алє ми ше нє сцели дацо окреме рекламовац. Мирко мал таке становиско же то нє шме буц формалне стретнуце, то нє проєкт, нє фестивал, або манифестация. Маткованє то спонтане друженє, найобичнєйша „блея“ – толкує Канюх.

У самим концепту Маткованя уж направени викрок, а то отримани концерт Сашу Палєнкаша. Идея була промововац нашу музику при младих.

– Нє була наша инициятива и нє рушело з нашого боку же ми дацо орґанизовали, напроцив, ми були флексибилни цали час. Людзе ше почали зявйовац и вец Сашо, як хтошка хто грає и промовує музику похопел же би то було досц вигодне место, дзе би могол найсц публику. Анї його, а анї тих младих зме нє цагали за рукав, вони вшелїяк були ту. Шицко гевто ишло лєгко – приповеда Мирко.

КРЕАТИВНИ ИДЕЇ ВШЕ ВИПЛЇВАЮ

Друженє, алє и розменьованє идейох при младих приноши креативну реализацию. Заєднїцки хвильки у дружтве представяю квалитетно вихасновани час, та так, праве зоз Маткованя оформена нова танєчна ґрупа.

– Тота танєчна ґрупа наступала на Ружи и на других манифестацийох. Наисце ше пишим зоз тим и то лєм указує же без друженя нє мож нїч. На Маткованю ше зявюю и стаємни, алє и нови лїца – бешедує Иван.

Маткованє би нє требало буц огранїчене лєм на младих, лєм як гваря нашо сообешеднїки, ґу старшим ше им нє удало дойсц.

– Найвецей зме комбиновали дружтвени мрежи як „глас”, нє барз зме дошли до старших, або то вони дожили як цошка цо би требало буц лєм за младих. Маткованє задумане так же би ше Руснаци позберали у Матки пре руски язик и друженє. Могло би ше убудуце комбиновац же у єдней сали старши, у другей младши, а може и змишано. Дзекеди нєт места, цесне. И велька сала би була мало, а нє лєм клуб, алє знало ше случовац и же празне. Кед ше нє положи „евент” на фейс, таке як кед би Маткованя нє було. Найволєл бим кед би маса похопела же Маткованю нє треба наява, алє ше воно подрозумює – гвари Пап.

Вшелїяк, млади препознаваю потенциял Маткованя и дзечнє приходза дружиц ше. Места єст за шицких и поволани шицки. А дзе млади, ту и идеї. Окреме вони полни зоз ентузиязмом и енерґию, при нїх идеї представяю нєвичерпне жридло. Правeнє рускей вечери єдна зоз идейох.

– Здумац и направиц даяку вариянту, поглєдац простор у городзе хтори би оможлївел технїчни условия, а ми би однєсли средства, намирнїци и шицко цо треба. Таки вечар би оможлївел правенє руских єдлох, наша кухня цикава, прето же маме рижни єдзеня, капущанїки, пироги, бобальки – закончує Мирко.

(Опатрене 12 раз, нєшка 1)