fbpx

Школяре покладали, ми спадли

автор фес 20. юний 2019

Други дзень мали матуранти нє покладали математику, понеже ше пред тим питаня з того тесту зявели на дружтвених мрежох. Була то вистка хтора дзвигла вельки прах, глєдало ше виноватого, алє и одвичательносц за тото цо ше случело. Шицко здабало на репризу подло вирежираного филма хтори добре познати з 2013. року у котрим на концу, и теди и тераз, гоч як ше обраци, шицки траца.

Вистка о „превалєних” тестох на матури прешла гранїци нашей жеми и мож лєм нагадовац кельо нам чкоди принєсла, або яки хмари ище нацагнє, нам, як дружтву, алє и образовней системи. О системи, хтора ознова на теми, такей яка є, бешедовал и министер просвити, образованя и науково-технолоґийного розвою Младен Шарчевич, виявююци же є добра, алє же ма „дзири”. Лєм кед ше у думкох врациме пар мешаци назадок кед з ресорного министерстава виявене же конєчно поставени модалитет таки же тести нє можу „пречуриц”, же процедура од наставаня тестох, та потамаль док буду опрез осмакох, барз ясна и под вельку контролу, каждому були найменєй три знаки питаня у глави. Кед ше зна же школски управи доставаю тести, хтори прейґ своїх просвитних совитнїкох одходза до рукох директором школох, а директоре их вєдно зоз своїма супервизорами одноша до своїх школох, дзе вец запло? О строгим, алє добре поставеним модалитету малей матури озвала ше и Славица Байор, директорка ОШ „Братство єдинство” у Коцуре.

Супервизоре додатно обучени за таки ситуациї, надпатраю шицко цо ше случує, тести у сефу до 8 годз. и 45 мин, кед их вєдно одношиме до сали и пред дзецми отвераме. Вони так спаковани до мещкох же ше нє може случиц отвориц их, а нє обачиц же су „рушани”. Нєвихасновани тести, ше ютредзень враца до Нового Саду. Шицко под шифрами, та аж и кажди задаток хтори школяр поробел цали, споли, або го нє зробел. Окрем дежурних наставнїкох по школох розподзелєна комисия з других школох, и наисце шицко муши буц точне – гвари Байорова, хтора през шицки тоти днї вєдно з директорами и супервизором у провадзеню жандармериї кончела шицко цо треба, кед слово о тестох за коцурских матурантох.

АНЇ ТЕХНЇЧНО, АНЇ МЕНТАЛНО НЄ ОПРЕМЕНИ

Кед нам таки точни процедури и кед маме ясни правила, та и кед ше меркує хто уходзи, а хто вихиходзи зоз Заводу дзе наставаю тести, а тото нам потвердзел и професор др Яков Кишюгас хтори роками у тиму  пририхтує тести за наших школярох, наисце остава нєясне же як ше нам вец случує же вше после даскелїх рокох на малей матури дожиєме фияско.

 – Добре поробене, алє цо мож кед маме чудних людзох. Чудних по тим же як патра на образованє, чудни по тим цо нам приоритети и вообще ше нє треба чудовац док у дньових новинох маце вияви рижни шпивачкох хтори гуторя же нацо им образованє кед нїґда нїч нє учела, а ниа, гонї найлєпши авта… Цо повесц на тото, цала система нам у блаце, и я вообще нє оптимиста, бо ше ми видзи же будзе требац вельо часу же би ше ґенерацию од 60–70 000 дзецох преведло на єдну цалком нову, иншаку систему. Ми за тото нє опремени анї технїчно, а анї ментално – твердзи Кишюгас.

И попри найлєпших замчкох – хижа обита, так би даяк могло описац тото цо ше случело на початку тижня. Министер Шарчевич госцовал на Радио телевизиї Сербиї и виявел же у ланцу наставаня тестох по саме тестиранє участвую коло 2 000 особи, а спомнул и три жени хтори у тим ланцу дзе тест вжати, з єдней школи у Земуну. Процедура у цеку, и як гварел, полиция роби на вишлїдзованю того случаю нє лєм тих женох, алє и дзепоєдних школох хтори скорей як требало поотверали мещки з тестами. Виявел и тото же нарок будзе иншак, шицко будзе диґитализоване и же кажде на компютеру годзен ришовац тести за упис до стреднєй школи. Можебуц то и добра задумка кед би явносц нє була упутена же ше велї його вияви вияловели (сали за физичне, за матуру, давно мали буц под камерами, итд.), та ше на кажде таке виповедзене слово уж длугши час патри з вельку подозривосцу. Будзме ясни, чежко вериц же шицко на матури нарок будзе лєм даскельо „клики” кед ше зна же у Сербиї єст 1 290 основни школи хтори муша буц опремени з добрима компютерми и швидким интернетом. Наприклад, школа у Коцуре пред двома роками достала АМРЕС окремни интернет з оптичним шнуром (каблом), и то барз добре, алє у учальнї дзе компютери єст места лєм за трицецерих школярох, бо єст тельо компютери. Того року малу матуру покладали 42 школяре на сербским язику и 11 на руским, односно 53 школяре, так же кед ше зисца министрово слова, тей школи нарок будзе хибиц коло 25 компютери. То ище нїч, бо наприклад у ОШ у Бачким Добрим Полю нє маю швидки интернет, а анї єден компютер хтори младши од петнац рокох. Система на компютерох ше дзвига коло 15 минути. У Дюрдьове, наприклад, того року маме 31 компютер хтори би послужел за спомнуте, алє зоз школи вишол 61 матурант, та пред тоту школу вельке кед же будзе шицко диґитализоване. У керестурскей школи досц добре, компютери на хтори би могло раховац єст коло 40, матурантох було 37, праве кнап, но матурантох єст дараз вецей, дараз менєй, алє каждому ясне дзе жиє, и же жаданя векши од можлївосцох, та  же и тота министрова виява барз нєозбильна. На концу виявел  же задзекованя понукнул своїм шефом, алє остава док ма їх потримовку.

ЗАДЗЕКОВАНЄ АБО НЄ, ПОДЛА СИСТЕМА ОСТАВА

Спред Униї синдикату просвитних роботнїкох озвала ше и Ясна Янкович:

– Боїм ше же зме як дружтво хори од того же бизме сцели закончиц дацо швидше и цо скорей дойсц до дачого. На концу шицкого правда же диплома лєм єден папер, алє по тот папер потребне зограц карсцель нєраз а нє два раз. Обезвредзели зме кажду диплому з тим же зме посумняли же даєдни купени, даєдни виписани през ноц, або за три днї, обезвредзели зме и живот и труд каждого нашого дзецка хторе покладало,  або нє. И вец им клєпеме – останьце ту, у жеми, будзе лєпше, до образованя треба укладац… Ганьба, пойду, аж ше скури за нїма – гварела Янковичова.

З другого боку велї думаю же би задзекованє министра нїч нє пременєло, и же би лєм з часци задоволєло форму, а сущносц би остала иста, односно подла образовна система хтору би нашлїдзел гоч хтори други министер. Професор Кишюгас ше з тим склада.

 – Оддавна сом у образованю и знам же ше вше глєдало задзекованє од министра, а тото ше нє случело. Нє верим же єй будзе и тераз. Добре познате же вше мож направиц так же би вибухла така, або подобна ситуация и вец глєдац задзекованє, и то наисце найлєгчейше, бо гат, ниа, такой ше цошка ришело. А нє риши ше. Тото цо треба зробиц то же би ше дацо пременєло, тото найчежше, а до того ше нїхто нє лапа – твердзи Кишюгас.

Школяре осмих класох з Беоґраду, а вец и з других местох, вовторок штрайковали и опрез Министерства просвити, а окрем задзекованя министра вимагали же би ше понїщело тести и нє робело ознова тест з математики, як и комбиновани, алє же би ше до стреднїх школох уписали на основи посцигнутого успиху, односно оценох. Єдна школярка, знємирена од шицкого медзи иншим бешедовала як то нє по правдзе, же ше 8 роки учели и трудзели, родичи им плацели годзини, а тераз пре поєдинцох так зобрали. Правда, и кед би ше того дня нїч нє случело,  школяре и їх родичи под стресом нє лєм тоти даскельо днї, алє вельо длужей, цо уж саме по себе нєприємне чувство. А о приватних годзинох нєт цо повесц, ганьба же нам ше образованє зведло на тото же ше дзецом муши заплациц же би их дахто рихтал за матуру, и же  шицко цо треба нє можу понаучовац у школи. Алє, то и так друга тема  за други раз.

Опрез школярох спред министерства нїхто нє вишол, гваря же нє бул хто, з єднм словом – обисце було празне. Ище єдно позауха малим матурантом, хтори кед дацо заслужели, заслужели одвити, чом, як и цо далєй?

ПРЕЗ „РОШТУ” ШИЦКИ МУША ПРЕЙСЦ

Истого вечара Министер Шарчевич у централним Дневнику на РТС гварел же ше тести будзе покладац, бо по успиху зоз школох, кажди седми школяр вуковец, а у Южней Србиї и кажди пияти, и же очиглядне же то нє обєктивни резултати и муши ше направиц селекцию. Медзи морйом його виявох за тоти два днї, тота якош реална, знанє каждого осмака муши прейсц през рошту, таку яку маме, алє муши.

Стреду, як цо и було заплановане, школяре покладали комбиновани тести, а понеже ше сумня же ришеня и тих  тестох дошли до школярох, дзеци робели резервни тести, а нє тоти цо заплановани. Штварток од 9 до 11 годз. мал би буц повторени тест з математики. Тести зоз сербского язика, хтори осмаки робели пондзелок нїхто нє спомина, гоч чежко вериц же ше и за нїх нє дознало скорей як треба. Док єдни учели, други ше знашли. Дзепоєдни посланїки и министри з купенима дипломами и докторатами, хтори под знаком питаня, як кед би им дали желєне шветло. Мали ше на кого спатриц.

Подобни сценарий як и пред шейсцома роками, обезвредзени труд школярох и їх родичох, дзе по хто зна хтори раз знєважене тото цо би требало буц найважнєйше – знанє и чесносц. Покля лєм дзецом будземе посилац иншаки порученя,  як гвари и професор Кишюгас, док их будземе здогадовац же мож украднуц, спревесц, нє учиц, а знайсц ше, бо то драга за живот як у Голивуду, потамаль як дружтво будземе у вельким проблему.

ОПОЗИЦИЙНИ ПАРТИЇ ЄДИНСТВЕНИ

Задзекованє министра Шарчевича вимагали вецей опозицийни странки, а у сообщеню Лиґи социялдемократох Войводини, хтору подписала народна посланїца Олена Папуґа стої же би було пристойно кед би министер просвити Младен Шарчевич задзековал, або голєм, понукнул свойо задзекованє пре стрес котри вовторок дожили школяре и родичи пре покладанє теста з математики. 

Вона була прешвечена же нєт сумнї же вишлїдзованє утвердзи хто предал тест и же виновати буду санкционовани, а спомла и обовязни змени пре тото цо ше случело. Демократска странка Сербиї огорчена же други раз у остатнїх  шейсцох рокох держава нє може на одвитуюци способ орґанизовац покладанє тестох, компетентним ше опитала хто за тото одвичательни и хто будзе церпиц пошлїдки пре таки скандал, док предсидатель руху Двери Бошко Обрадович гварел же пре тото цо ше случує цали ґенерациї траца довириє до просвитней системи и до вреднованя знаня и роботи.

(Опатрене 128 раз, нєшка 1)