fbpx

Пресада препадла од майских дижджох

автор сас 25. юний 2019

Дюрдьов дакеди бул символ ґереґох и ище вше є, алє вецей нє у такей мири, цо анї нє чудне з оглядом на тото же бостан продукую лєм найвекши ентузиясти, його любителє и почитователє. Остатнї роки хвиля вше нєвигоднєйша, тогорочни майски дижджи були части и моцни, а слунка скоро анї нє було, та пресада препадала.

Цени ґереґох и других домашнїх продуктох вше проблем, и продуковательом и купцом, а зна ше кому вец чежше. Продукователє ше уж стаємно, у каждей сезони маю ратовац од поровнованя їх домашнїх продуктох з увознима ґереґами котри, як нароком, маю вше нїзшу цену од домашнїх, алє су анї приблїжно нє таки смачни як домашнї. Алє, кед ше жиє з малей плаци, купцом шицко цо туньше и вигодзнєйше и лєпше.

Гардийова фамелия зоз Дюрдьова позната по бостану, продукую го трицец роки зоз єдну кратшу паузу. У тим року поверхносц под бостаном зменшали, з трох на два гольти, а причина цалком оправдана, бо є така водзаца у шицкей польопривредней продукциї у нашей жеми – нєизвесносц цени конєчного продукта, а на тото треба вельо укладац, окреме єст роботи и допатрац.

– Тарґовище вше менше. Нє лєм же ше зменшало число накупцох котри купую на велько, алє ше остатнї роки почало зменшовац и число накупцох котри купую менши количества, од пол тони по тону. Пре таке, видзи ми ше же нам зоз двох гольтох будзе цалком досц за предаванє – гварел продукователь бостану Влада Гарди, котри тото роби окончує дзекуюци потримовки, анґажованю и роботи його фамилиї.

НАКАДЗИ ШЕ ВИХВИЛЄЛО, ПРЕСАДА ЛЄПШЕ ВИПАТРА

Влонї нє було динї бо препадли пре части и вельки паданя у юлию, а у тим року ше наздавали же нє будзе векши бриґи у їх продукованю. Медзитим, уж у маю у дюрдьовским хотаре нападало коло двасто литри дижду у двох тижньох. Пошлїдки було такой видно, бо май бул наисце дижджовни, влажни и без слунка.

– Єдна часц пресади диньох почала препадац ище у пластенїку, бо нє мала слунка, а теди почали и хороти. У пластенїку були вельки пременки температури, на два заводи було по штири до пейц днї без слунка. Найбаржей им завадза кед нєт слунка. Препаданє пресади предлужене и после пресадзованя на польо, бо ознова почало падац, а садзели зме под нїзки найлоново тунели. Медзи тунелами после дижджох стала вода, а тунели були висши, та до нїх вода нє уходзела. Накадзи ше вихвилєло и почало буц цеплєйше, початком юния, пресада почала випатрац лєпше, алє яки буду пошлїдки на урожаю нє мож ище предвидзиц –  гварел наш собешеднїк.

Диждж у дюрдьовским хотаре на даскельо заводи падал и початком того тижня. Процив природи нє мож, алє ше мож максимално пририхтац за кажду нєвигодну ситуацию. Случує ше, медзитим, же и теди нє мож вельо цо поробиц. Гардийово плановали же шицку пресаду посадза под фолию, алє як им часц препадла, посадзели и без фолиї и зоз нашеня под мотику на фолию. Пресадзовали го у другей половки и концом априла, вочи Велькей ноци, цо и бул оптимални час. Бостан за пресаду попонагляли, як и други, посадзиц у марцу,  понеже теди була красна хвиля. 

КУПЕЦ ЧЕЖКО ПРИЛАПЮЄ ВЕКШУ ЦЕНУ

Гардийово пияти рок за шором бостан буду предавац на своїм полю, блїзко при розсаднїку на маґистралней драги Нови Сад – Зренянин. Символ їх предайного места червени авто марки Варбурґ, котри порядни муштериї можу видзиц у полю чим почнє сезна зрезованя бостану.

– Правда же зме блїжей при купцох, алє то и велька терха, бо кед бостан вирошнє, там мушиме буц два мешаци, по цали дзень и ноц. Єст крадошох, алє и таких котри поначинаю громаду динї и ґереґи и за собу зохабя нєшор. Єдного року нам порозрезовали пейдзешат ґереґи и так охабели. Ґу тому буц под отвореним нєбом по цали дзень и ноц, длугши час, нє шицко єдно, окреме кед нєвигодна хвиля – гварел продукователь Влада Гарди, котри потолковал же и врани знаю буц вельки чкодлївци, алє на щесце, єст дзела з котрима их, и други птици, мож одплашиц.

Нє мож знац яка того року будзе цена ґереґох и диньох, алє ше предпоставя же будзе як и лоньска. Влонї пре моцни дижджи нє було вельо урожаю, а понеже велїм бостан препаднул од хоротох, цена ґереґох у сезони була кус векша. Же нє мож вельо того цо продуковательом значне предвидзиц, гутори и факт же прешлого року у єдним периодзе ґереґи були драгши на велько, як на мало.

– Чежко дзигнуц цену кед ше предава на мало, муштериї то барз чежко прилапюю. На маґистралней драги зме вецей предавали перши два, три роки, з роками ше вельо менєй глєда ґереґи. Купци ше вше поносую на цену, им вше шицко драге. Драге и кед є пейдзешат и кед є двацец динари – гварел Влада.

Прешлого року на початку сезони предаваня, удало им ше предавац лєм на мало. Спочатку ґереґи ишли по 35 динари, та 30 динари, длугши час ше предавало по 25 и 20 динари, а пред сам конєц на велько цена була 25 динари. Пред початком и на самим початку сезони бостану у Дюрдьове накупци предаваю ґереґи з увозу и зоз Сриму, и предстваяю их як домашнї дюрдьовски и так правя вельки чкоди продуковательом котри ше од того нє можу виратовац, бо нє маю нїяку потримовку и защиту од держави.

ЧЕЖКО НАЙСЦ НАДНЇЧАРОХ

У Дюрдьове за тот рок бостан посадзели дзешец фамелиї на коло трицец, до трицец пейц гольтох. Бостан вимага вельку роботу и пошвеценосц, а у Дюрдьове и околїску чежко найсц наднїчарох, окреме у сезони. Робиц у бостану нє лєгко, а ґаздове заш лєм найволя искусних наднїчарох котри знаю робиц з ґереґу и диню. Медзи найискуснєйшима, наднїчар Дюра Уйфалуши з Дюрдьова, котрого ґаздове почитую и найволя кеди им вон помага, бо и зна и люби тоту роботу, ґу тому є вредни и одвичательни. Найволєли би кед би таких було голєм ище дзевец и кед би у каждого продукователя бостану робел по єден таки.

(Опатрене 64 раз, нєшка 1)