fbpx

Од Календара по Енциклопедийни прегляд и Святе писмо

автор мгк 8. юлий 2019

Систематичнєйше провадзенє виданьох духовних змистох по руски маме ище пред Першу шветову войну, у дїялносци владики Дионизия Нярадия. Дзекуюци педантносци и аналитичносци Миколи М. Цапа, призначуєме общи попатрунок на духовну литературу по руски, та вец и же владика Няради написал вецей як дзешец кнїжочки и брошури по горватски, українски и по руски.

Автор є першого катакизу по руски Правди католицкей вири (1912), чийо перше виданє вишло у Жовкви (Україна), а друге у Бечу (1920). Обявел ище: Наша прадїдовска вира, Служба Божа або Литурґия, О женїдби, Св. Кирил и Методий, Пастирске посланиє итд.

Потим, медзи двома шветовима войнами Руске народне просвитне дружтво видавало кнїжочки и брошури. Шицкого видали 25 наслови. Медзи нїма вельке число духовного характеру, або кнїжки чийо авторе священїки. Наприклад, то „Вертеп” (1937), „Коляди або писнї на Рождество Христово” (1937), а од Дюри Биндаса „Молитвенїк за руски дзеци” (1938).

КЕРЕСТУРСКИ ПАРОХ МАКАЙ ВЕЛЬО НАПИСАЛ, ЗЛОЖЕЛ И ПРЕЛОЖЕЛ

парох Михайло Макай

Од 1966. року у Руским Керестуре парох Михайло Макай, хтори пензионовани 1998. року, зохабел коло пейдзешат кнїжки, кнїжочки, брошури, скрипти и рижни публикациї цо их видал. Добру часц тих текстох вон сам написал, вельо зложел, вельо преложел з других язикох.

Од Миколи М. Цапа дознаваме и же перша кнїжка котру о. Михайло Макай написал и видал, бул катакиз под назву „Моя вира”, вишол 1965. року, а умножени є на циклостилу. Окремни опус творя „Християнски календари”, збирка од 24 рочних кнїжкох. Перши календар вишол 1968. року (за 1969. рок). На тих вецей як три тисячи бокох, вельо того було публиковане. Тот календар бул, практично, єдина можлївосц публиковац статї вирского и релиґийно-наукового змисту. Велька драгоциносц и комплет катакизмох на руским язику, у котрим дзевец окремни кнїжочки.

Ґу свойофайтовим учебнїком припадаю и, наприклад, молитвенїк „Отче наш” (1970), кнїжочка „Закон Божи” (1975), даскельо дробнєйши кнїжочки зоз текстами хресней драги, дзевятнїцох, колядох, церковних писньох. Єст и єденац скрипти цо их о. Макай видал на циклостилу за потреби Центра за богословску културу у Новим Садзе.

О. МИЗ ОХАБЕЛ ОБСЯЖНИ ТВОРИ, ЗОЗ ДРАГОЦИНИМА ПОДРОБНОСЦАМИ

После о. Михайла Макая, треба наглашиц доприношенє о. др Романа Миза, чийбиланс кнїжковей продукциї, як наведол Цап, чишлї вецей як осемдзешат наслови на руским, українским, сербским, горватским и мадярским язику.

Интересантне и же хто бул видаватель, бо и то бул вельки проблем хтори требало ришиц. Наприклад: Ювилейни шематизeм Крижевацкей епархиї (Заґреб, 1962, анонимно), Увод до теолоґиї (1978), Увод до Библиї (1978), Увод до Святого писма Старого завиту (2 томи: 1978, 1979), Християнска археолоґия (1979), Священїки Осєцкого викарията (2 томи: 1993, 1994), Восточни церкви (1997, вишла и на мадярским язику у двох виданьох – у Сиґету и Новим Садзе, 1999), Перши росийски церковни розкол (1998; о сектох у росийским православю), Од Бога по сотону (Суботица, 1999), Увод до теолоґиї екуменизма (Ветерник, 2001), Шлїдами Лемкох (2002), Видзеня, наздаваня и намаганя (2003; о проблемох сучасного душпастирства), Библия – слово Боже за шицки часи (2005), Три конари християнства (2006), Наша християнска вира и живот (2007), Апостолски еґзархат за грекокатолїкох у Сербиї и Чарней Гори (2007), Основи екуменизма (2009), Кратка история парохиї у Старим Вербаше (2010), Церковни литурґийнo-литурґични

о. др Роман Миз

лексикон, Нашо християнски швета, Розкол у рoсийским православю (обидва 2011), Наша церква з народом од початку (история парохиї у Новим Садзе) (2013), Священїки дакедишнього Осєцкого викарията (2016), Шпиванє у Византийскей Церкви (2016), Святи тайни Церкви (2016), Исус и ми (2016), Лексикон юдео-християнства, том I (А – Д) (2017).

ЄСТ И ВИЧЕРПНИ БИОҐРАФИЇ

– Кажда з горе спомнутих кнїжкох витворена на архивних материялох або мало познатих друкованих жридлох. О каждей би мож було написац окремни розгляд. Вежнїме, наприклад, кнїжку Живот чече и капка з поднасловом История парохиї у Руским Керестуре. То скоро 350 боки текста и вецей як 300 фотоґрафиї. Автор описал найстаршу руску парохию у Войводини (основану 1751. року) до найменших детальох, при чим кажду часц мож читац як даяки мали роман, або приповедку. У кнїжки єст вичерпни биоґрафиї шицких священїкох, визначних монахиньох, пейцох епископох – по походзеню з Руского Керестура – и других визначних людзох, описи храмох у валалє, манастирох, теметовох, церковних дружтвох, хорох, биоґрафиї церковнїкох, дзвонарох, визначних подїйох, християнских шветох и обичайох, театралних представох – прекоментаровал Цап.

ПИОНИРСКИ РОБОТИ НА ЦИКЛОСТИЛУ

– Визначна, гоч пионирска робота о. Михайла Макая була и на прекладаню на руски язик литурґийних текстох и текстох Святого Писма Нового Завиту. Так зоз циклостилом умножени вишол преклад Божественей Литурґиї, цо го зробел надвладика Гавриїл Букатко. Вишли окреме и штири Євангелиї, цо часточно преклад надвладики Г. Букатка, часточно о. М. Макая, а Євангелию од Йоана преложели богослове Яким Рац и Михайло Малацко. Тоти преклади вишли умножени на циклостилу у єдней кнїжки под назву „Святе Писмо Нового Завита – Євангелиї” (1979), а вец и друковани 1985. року. За хаснованє о. М. Макай порихтал „Апостол” (1977) и „Євангелиї на нєдзелї и швета” (1985) – призначел Микола М. Цап.

(Предлужи ше)

(Опатрене 50 раз, нєшка 2)