fbpx

Тогорочни бостан як поцукровани

автор сас 26. юлий 2019

Тогорочна сезона бостану пожнї дешец до штернац днї у одношеню на прешли рок. Алє, ґереґи и динї наисце нєзапаметано смачни, таки як поцукровани. Продукователє преважно задовольни, бостани полни з плодами, з ґереґу и диню, смачни су и сладки, крашнє наросли, а ґу тому, и найважнєйше, цена добра, а єст и купцох.

Польопривредна продукция и того року полна нєсподзиваньох, а найвецей пре вельки климатски пременки. На яр у дюрдьовским хотаре падали части и моцни дижджи и було менєй слунечни днї, та пресада бостану препадала и гнїла. Прето векшина продуковательох бостан посадзели, так повесц, нєплански, бо у таких обставинох нє мож плановац, алє робиц лєм як мож и як хвиля дошлєбодзує. Без огляду на тоти почежкосци, бостан ше окрипел, у другим тижню юлия почало резанє и виношенє за предай, а векшина продуковательох задовольна. З оглядом же ґереґа и диня нєрозлучни, продукователє бостану пестую и єдно и друге, алє динї у вельо меншим количеству. У Дюрдьове єст дас дзешец продуковательох бостану и векшина предава при главней улїчки у валалє. Перше резани бостан котри пестовани под фолию понеже дозрева скорей.

НАЙЛЄПШЕ КУПОВАЦ ПРИ ПРОДУКОВАТЕЛЬОВИ

Вонконцом главней улїчки у Дюрдьове бостан за тераз предаваю на шейсцох местох, од того на трох предаваю накупци та ше походзенє ґереґох нє зна, а предпоставка же их привезли зоз Сриму понеже их почали предавац тидзень пред сезону резаня дюрдьовского бостану.

Од уходу до Дюрдьова зоз Шайкашу перши у шоре бостан предаваю накупци, прикочи з бостаном поставели з обидвох бокох драги. У центре валала дюрдьовски бостан пошвидко будзе предавац фамилия Барнових. Вони го вше предаваю опрез свойого обисца. Потим у центру, а опрез Рускей школи вецей роки за шором бостан предава фамилия Канюх, док у Святосавскей улїчки нєдалєко од центру, опрез обисца свой бостан предаваю тиж Канюхово. Нашо собешеднїки, продукователє бостану витирвали и його щири любителє и почитователє. Гоч би могли на тей поверхносци пестовац дацо инше, нє жадаю дзвигнуц руки од нього гоч вимага вельо закладаня, а ище вецей потреби за сезонскима роботнїками котрих єст вше менєй. Шицки вони нашлїднїки ремесла котре их учели дїдове и прамдїдове.

– Ґереґи вельки, углавним нє менєй як дзешец килограми, а було и петнац килово, и векши. Тогорочни бостан лєпши од прешлорочного, а було би добре кед би цена нє падала нагло. Бостан маме на два и пол ланци, ґереґи барз смачни, а динї окреме. Бали зме ше яки будзе бостан понеже вяри настрадал од дижджох, та ше длуго нє могол окрипиц, алє, ниа, за тераз добре – гварела Силвия Канюх зоз Дюрдьова котра бостан найчастейше предава зоз дзивку Златку док хлопи зоз обисца чуваю, допатраю и режу бостан.

Златка и Силвия Канюх задовольни з потерашню тарґовину

Потим у самим центре Дюрдьова, опрез пияцу дзе дакеди було вельо прикочи з бостаном, а остатнї пейц и вецей роки чежко мож видзиц вецей як два або три прикочи з бостаном. Пред дзешец и вецей роками их було вонконцом по двасто метери з обидвох бокох. На тим месце бостан поряднє предава фамилия Гарди.

– Початком тижня зме почали резац найвекши ґереґи, так же почала права сезона. По тераз нам найвекша була седемнац килова. Глєдаю нам и мали и вельки ґереґи, найвецей осем килово, а тот хто ма пенєжи купи векшу або вецей. Нє посадзели зме вельо динї, алє коло ґереґи крашнє мац и диню, та най себе вибера хто цо найволї поєсц. Маме домашню, найлєпшу диню, Ананаску котра смачна и крашнє пахнє, того року од єдней и пол до два килово. Бостан треба добре допатрац и залївац кеди треба. Мали зме щесца же того року ґереґи пожнєли з резаньом и у Сриме. У нїх ше режу углавним два, три тижнї скорей як у нас, а того року нам нє сцекли вельо. За тераз зме презадовольни – гварела Стояна Гарди зоз Дюрдьова.

Гардийово того року звекшали поверхносц под бостаном, маю два гектари ґереґи под фолию и два без фолиї. Планую же буду резац у трох етапох и же буду предавац шлїдуюцого мешаца и на мало и на велько. Бостан залїваю зоз систему за пирсканє од горе, а гваря же сорти Васко и Леди найсладши. Нашенє Леди драге и дробне, алє дава добри плод.

ЄСТ УСЛОВИЯ ЗА ЗАРОБОК

Кус далєй од центру, опрез обисца свой бостан предава Александар Шовлянски котри ма три ланци под бостаном.

– Вчас же бим знал чи будзем задовольни зоз тоту сезону. Бостан зме садзели и пресадзовали на вецей способи, а плановали зме го мац на векшей поверхносци, алє нам ше нє удало, медзи иншим, и пре нєдостаток роботнїкох. Найважнєше же ше конєчно, после вецей як двацец роки створели условия за заробок, цена реалативно добра. Яр нє була добра за продуковательох желєняви, диждж и хороти у комбинациї зоз нїзкима темературами допринєсли же би бостан пожнєл, алє нє мож повесц же подруцел. Тот рок специфични. Падало вельо дижду, а теди плоди векши и углавним нє таки сладки, алє того року бостан слатки. Температири нє високи та бостан нє дозрева швидко и нє примушени зме понагляц резац го – гварел Александар Шовлянски зоз Дюрдьова котри свой бостан предава и у центре Коцура.

После нього, ґу Жаблю опрез обисца при автобускей станїци бостан пошвидко будзе предавац фамилия Чурчич, а нєдалєко од нього предаваю накупци. На виходзе зоз Дюрдьова ґу Жаблю, пред круценьом з лївого боку свой бостан предава фамилия Шеша. Так директно з поля бостан мож купиц и на маґистралней драги Нови Сад –Зренянин, од кружного цеку Дюрдьов – Жабель ґу Новому Саду, при розсаднїку. Зоз Дюрдьова после розсаднїкох з правого боку, першираз на тим месце, на своїм бостану продукти предава фамилия Хромиш з Дюрдьова. Кущик блїжей, прейґ драги и пред розсаднїком, треци рок за шором на бостану, ґереґи и динї предава фамилия Гарди з Дюрдьова.

Треба куповац домашнї бостан, та кед вам запахла ґереґа або диня, як и мнє, просто до Дюрдьова на найсладши, пахняци домашнї лакотки.

Никола, Стояна и Александар Гарди предаваю и на велько и на мало

ЦЕНИ ЗА ТЕРАЗ ОДВИТУЮ

З початку, у першим тижню ґереґи на мало були пейдзешат динари, цо за двацец динари вецей як прешлого року. У другим тижню, односно од початку того тижня, цена спадла на штерацец динари по кили. На велько з початку була трицец, та спадла на двацец пейц, а диня ище вше ма исту цену, шейдзешат динари по кили.

(Опатрене 89 раз, нєшка 1)