fbpx

На щесцу треба робиц

автор там, фото лїляна физешан 26. юлий 2019

Щесце векшина людзох видзи як задовольство зоз животом и чувство виполнєтосци и уживаня, и гоч велїм праве лєто часц рока кед ше чувствую щешлївши, пре рочни одпочивки и вельо слунечни днї, мож повесц же, заш лєм, кажде ма свойо субєктивне видзенє щесца.  

Найчастейше щесце вяжеме за добре здравє, взаємну любов, стабилну вязу и задоволююцу материялну ситуацию. Медзитим, даєдни щешлїви кед маю фамелию, кед су витворени як малженска пара и родичи, а другим важнєйше направиц успишну кариєру. Єдни уживаю у живоце у солитеру велького городу, други любя же маю идилични живот на валалє, а треци же маю свой мир у живоце у природи, изоловани од галайку и людзох. За єдних щесце кед маю стабилносц и сиґурносц, а за других то шлєбода и авантура.

ЦО НАИСЦЕ ВАЖНЕ

Треба мац на розуме и же найважнєйше тото цо ми думаме о себе, а нє тото цо ми думаме же други думаю о нас. Нє можеме чекац желєне шветло або допущенє од других же бизме були щешлїви, бо вец нїґда нє будземе щешлїви.

ДЗЕЦИ НАЙ НАУЧА ЛЮБИЦ СЕБЕ

Родичи би могли на тото обрациц увагу дзецом, же би любели себе, алє важнєйше же бизме им то указали з прикладом, бо дзеци уча так же имитирую родичох. Кед дзивче видзи и чує мацер як себе критикує, наприклад, же є тлуста, вона прилапи тот модел же то способ на хтори ше справує ґу себе. Кед дзецко чує же ше мац заклада за себе, же гутори тото цо дума, цо чувствує, же шме винєсц свойо думанє и по цену же ше други нє складаю зоз ню, то вец способ на хтори дзеци науча як ше люби и потримує себе.

Саня Перкович Ґоґа

Саня Перкович-Ґоґа зоз Нового Саду, дипломовани психолоґ и сертификовани ТА психотерапеут, уж 15 роки занїма ше зоз психотерапию и совитованьом у Новим Садзе и онлайн (ма и сайт, https://sanjaperkovic.com), а у остатнїм чаше  розвива и свою методу хтора синтеза християнскей духовносци и психотерапиї. Супруг єй Звонко Ґоґа, по походзеню з Дюрдьова и мац є двох синох, Владимира и Иґора.

– Влєце маме вецей слунка, пре красну цеплу хвилю маме и вецей можлївосци за рух, та вец хаснуєме лєто за вецей друженя, за виходзенє, за шейтанє, за одход на базен, на морйо и помагаме себе так же маме вельо красни активносци од хторих ше чувствуєме розтерховано и щешлїво. То и час кед одходзиме на рочни одпочивок, та ше лєпше чувствуєме и лєпше функционуєме. Важне, медзитим, же бизме так предлужели през цали рок,  же бизме вєшенї и през жиму мали надосц активносци, кельо то лєм мож.

През жиму вельо часу препровадзуєме у хижи и вец маме вецей часу за роздумованє, поготов людзе хтори робя сезонски роботи. Вони през жиму шедза дома и вец ше здогадню на шицко цо им нє одвитує, цо им чежке, цо им завадза, цо их мучи и вец приходзи до кризи. Важне же бизме цалого року роздумовали о тим цо нам важне, и о красним и о чежкосцох хтори маме, и же бизме реаґовали такой чим ше зяви проблем, а нє кед барз напредує – гутори Саня Перкович-Ґоґа.

БАРЗ ВАЖНЕ ЛЮБИЦ СЕБЕ

Єст даскельо условия хтори кед ше сполнї, можеме буц щешлїви.

– Перше – найважнєйше же би особа любела себе, почитовала себе и же би мала позитивну слику о себе. Друге, же би особа була окружена з людзми хтори ю любя. Кед нє сполнєте єдно з тих двох условийох, буду наставац и емотивни и практични проблеми, бо кед людзе жию у окруженю дзе су нє любени таки яки су, вони ше нє можу анї виказац, и вец место же би ше занїмали з даякима активносцами, з роботами, з гобиями, барз вельо енерґиї троша на злєпшованє одношеньох. Єст одношеня на хторих треба робиц и єст одношеня хтори нє найздравши и на нїх нє вредзи робиц. Треба буц з людзми хтори у особи видза вредносци, хтори ю любя и прилапяю таку яка є. Воспитовани зме так же ше любиц себе анї нє подрозумйовало. Дзецку ше гварело любим це, алє идз уч, идз зроб тото и тото, и научене є же достанє по задку кед є „нє добре”, а уствари шицки дзеци добри, лєм ше дакеди нє справую добре – гутори психолоґиня Саня.

Вона гвари же себе треба любиц, же зме сами себе важни, а то значи же нам самим будзе важне цо ми думаме, цо ми чувствуєме, цо ми жадаме.

– Треба любиц себе, пребачовац себе гришки и буц нїжни ґу себе. Барз важне и як бешедуєме зоз собу, чи гуториме себе бридки слова, чи критикуєме и увредзуєме себе, чи осудзуєме себе. Треба дац себе єдну „нукашню” потримовку. Кед сом погришела дацо, гриша людзе, то значи же сом чловек и будзем патриц цо можем зробиц най будзе добре. Окреме при женох наглашене чувство виноватосци, воно присутне и при хлопох, лєм ше иншак манифестує. Людзом кед приду до мнє на терапию гуторим най ше ґу себе справую так як би любели же би ше ґу нїм справовали їх найлєпши приятелє-гутори Саня Перкович-Ґоґа.

И ЛЮБИЦ ДРУГИХ, И ОД НЇХ ГЛЄДАЦ ЛЮБОВ

Одношеня з другима людзми, а окреме з тима найблїзшима, барз важни.

– За каждого з нас ключне же бизме мали добри одношеня з другима и кед зме у страху же будземе одруцени, ми капеме, препадаме у тим одношеню. Страх од того як нас други оценюю, то єден з основних людских страхох, и кед дахто роками сполнює очекованя других, а нє свойо, вец тота особа дума же страцела свой идентитет, же нє зна и нє шме робиц тото цо вона жада, цо сце, цо може и ту вец потребна и особна пременка и пременка того одношеня. Треба сам себе повесц, тото ми одвитує, а тото ми нє одвитує, и треба одвитовац себе на питанє чи сом од того щешлїви, або чи сом нє щешлїви… и цо най робим з тим. Треба ше закладац за себе, и кед рушиме од такого здравого контакту зоз собу, од того достанєме и енерґию и мотивацию и живот нам будзе квалитетнєйши – гутори психолоґиня Саня.

ТАКОЙ РИШОВАЦ ПРОБЛЕМИ

Же би чловек остал у добрим розположеню, же би ше чувствовал задовольно и щешлїво, барз важне такой ришовац практични проблеми, так як приходза, нє затримовац ше у роздумованю о нїх тижнї и мешаци.

– Людзе часто сцу присц до причини проблема и дакеди то барз важне, а найчастейше одведзе людзох на погришну драгу. Питаня прецо праве я, прецо праве мнє, безконєчне анализованє приводзи особу до стану же нє може функционовац. Нє треба допущиц же би ше нагромадзовало нєзадовольство, нє треба допущиц же би нас то з дня на дзень гартушело, алє треба дїйствовац. Барз важне, кед дахто праве муши роздумовац о причини за наставанє проблема, же би потим, накеди констатує причину, почал ришовац проблем. Кед придзе до того же особа нє видзи ришенє, кед нє зна як ришиц проблем, вец треба поглєдац ришенє при фаховей особи – гутори Саня Перкович-Ґоґа.

ДОБРЕ МАЦ З КИМ МОЖ ПОБЕШЕДОВАЦ

Отец Иґор Вовк, парох у церкви Святого Владимира у Новим Вербаше и управитель Парохиї Святого Архангела Михаила у Змаєве. Вон з часу на час отримує преподаваня за младих у вецей парохийох о шведоченьох зоз живота, хтори пошведочели присуство Исуса Христа и хтори мали циль помогнуц младим же би лєгчейше вишли зоз чежкосцох з хторима ше стретаю у живоце. У Заґребе отримал преподаванє „Криж модерного чловека”, о тим зоз чим ше модерни чловек нєшка стрета и цо муши робиц же би зачувал виру и квалитетни живот. Отец Иґор Вовк и супруга, панїматка Дария, маю сина Теодора и дзивче Емилию.

– Чловек храм Духа святого, цо значи же ма Бога у себе и з Богом у себе вон муши буц и радосни. Добре мац духовнїка, з ким мож побешедовац, порадзиц ше, нє добре ше заверац до себе, окреме нє добре заверац до себе свойо гнїви, алє, як наша вира гвари – свойо муки, свойо проблеми треба придац Богови, а то значи одпущиц их и нє буц стаємно обтерховани з нїма. Часто чловек найдзе милион причини же би бул нєщешлїви и жалосни, медзитим, кажде треба же би прилапел себе такого яки є, и же би любел себе, бо є совершени, Бог го створел на свою „слику и прилику”. Кед спаднє до депресиї, чловек гвари – мой криж барз чежки, нє можем го вецей ношиц през свой живот. З молитву доставаме моц же бизме могли ношиц тот свой криж. Хто глєда, тот и найдзе,  гутори Євангелия, а у духовносци так як и у спорту, треба стаємно пошвецено робиц на тим. Кед войдземе до церкви, треба же бизме були у церкви и духовно, нє лєм физично, бо молитва и духовна розгварка зоз священїком маю вельки позитивни ефект на нашо духовне здравє. Особа хтора жада уживац у радосци, треба же би ше споведала и причащала, и кед то нє  приноши такой радосц, требала би то робиц цо частейше, бо и спортиста нє посцигнул високи резултат од єдного тренинґу, алє од длугорочного континуованого тренираня, цо значи же мож научиц буц радосни и щешлїви – гутори о. Иґор Вовк.

НЄ ШИЦКИ ЄДНАК ЩЕШЛЇВИ

Нє доживює кажде щесце на исти способ.

о. Иґор Вовк

– Дахто себе постави таки високи критериюми за щесце, же у живоце нїґда нє будзе щешлїви, бо нє може досягнуц тоти високи цилї, и  вец, така особа, унєщесцує шицких коло себе. Треба прилапиц себе таких яки зме и других таки яки су и нє меняц их, бо то нє можлїве и треба любиц себе. Апостол Павле гвари: „Вше ше радуйце”, цо значи же треба же бизме констатно були радосни и щешлїви, а Исус Христос гвари: „Радосц хтору Вам я давам, нїхто Вам нє може вжац”. Мнє у чежких ситуацийох помогла Богородица, модлєл сом пацерки, то ме барз опущовало и давало ми радосц,  бо перши слова з хторима ше ангел Гавриїл обрацел ґу Богородици, то були слова: „Радуй ше, благодатная, Господ з тобою”, шицки тропари и акатисти починаю з „Радуй ше…”, и праве тоти молитви були за мнє благородни – гутори о. Вовк.

По словох о. Вовка, циль нє досц лєм же би чловек бул щешлїви, важнєйше буц виполнєти.

– На тарґовищу єст „таблети за щесце”, з хторима ше стимулує гормон щесца, и хто пиє тоти таблети будзе ОК, а кед нє пиє, нє будзе. То нє праве щесце и нє треба исц за такима ришенями. Треба буц свидоми же у живоце маме и радосци и жалосци, алє важне мац на розуме же,  як кед шерцо дурка, так ше и ми вше можеме врациц до доброго стану радосци и щесца. На щесцу треба робиц. Нє треба обовязовац себе з материялнима стварами, з пенєжом, шицко то важнє, алє нє шмеме допущиц же би то управяло з нашим животом, бо то нє досц за щесце! Нє шмеме ше барз вязац анї за свойо цело, бо нєшка зме млади, а ютре зме стари, и важне и у старосци мац, зачувац оптимизем и радосц хтору зме мали у младосци. У християнстве найважнєйше подзелїц радосц з другима, ущесциц других, и ми кед дзелїме радосц, вона ше нє загаши, лєм ше прешири. Грих, гордосц, кед ше огваря, осудзує, оддалюю нас од радосци и щесца – гутори отец Вовк. 

По його словох, треба же бизме ше радовали и прето же ми спашени и же нам предстої живот вични. Найгорше цо ше може случиц чловекови, то кед нє роби на своєй духовносци и кед ше препущи бриґом, гнївом, же ше чиря у нєзадовольстве и так ше оддалює од радосци и щесца. Треба же бизме були радосни же зме живи и же зме здрави и треба ше кажди дзень радовац малим стваром.

ЖИВОТ ПО „ЛЄТНЕЙ ШЕМИ”

През лєто, кед рочни одпочивок и вельки школски розпуст, фамелия вецей часу препровадзує вєдно, цо и крашнє и компликоване, гутори психолоґиня Саня Перкович-Ґоґа.

– Шицки вєдно на рочним одпочивку або и дома, то може буц вельке виволанє. Кед мали дзеци дома, а родичи робя, то зна буц и вельки стрес коло орґанизованя. Ту треба поставиц себе цилї, хтори можу буц менши од тих хтори маме през рок, а то значи допущиц себе длужей спац, допущиц дзецом же би вецей патрели телевизор, як цо им иншак допущуєме. Перше треба олєгчац себе живот, а нє наґрабац себе вельо обовязки – кажди дзень базен, кажди дзень вилєт – нє, треба пущиц дзеци най им будзе допито. Цо ше дотика партнерских одношеньох, треба исц з тим же – любим себе и любим тебе, и то треба указац и себе и партнерови и дзецом. Розуми ше же друга особа будзе мац право вибрац як ше будзе одношиц ґу тому  и то допринєше же би лєто прешло  добре и крашнє – гутори Саня Перкович-Ґоґа.

(Опатрене 138 раз, нєшка 1)