fbpx

Природни науки у циню

автор фес 6. авґуст 2019

На Природно-математичним факултету у Новим Садзе, єдним єдиним хтори у Покраїни школує будуцих наставнїкох и професорох у обласци природних наукох, у першим уписним року за будуцих професорох физики приявел ше лєм єден кандидат, а було двацец пейц места, 20 за студентох на буджету и пейц на самофинансованю.  Анї за студиї хемиї нє було заинтересованих, приявели ше двойо кандидати, а примали двацецерих, док ше за будуцих професорох биолоґиї приявели пецеро, а могли аж штерацецеро. Нє лєпша слика анї кед слово о будуцих мастер професорох математики, од понукнутих 55 индексох, лєм єденацецеро були заинтересовани за тот напрям.

Ясне як дзень же дакеди популарни напрями на ПМФ-у, нєшка студентох нє прицагую и попри тим же су урядово дефицитарни, док медицина, а окреме факултети хтори школую будуцих програмерох по числу приявених премахли шицки потерашнї рекорди при упису.

Верим же слика после другого кругу упису кус иншака на спомнутих студийних напрямох, алє гутори и о тим же тото на цо ше студенти уписали, тото им нє було приоритет, гоч мали и добри оцени и вельке питанє чи законча у просвити.

Єдна з причинох прецо таки резултати то интеґровани академски студиї за образованє наставнїкох, хтори однєдавна тирваю пейц роки, а при тим студенти муша мац закончени мастер. Так пред двома роками розказало Министерство просвити, науки и технолоґийного розвою. Друге, таки яки нєшка статус просвитних роботнїкох, нє нужни коментар, бо  буц наставнїк, нажаль нє ма таку чежину як дакеди, а анї блїзко таке почитованє як давних часох кед ше пре учителя преходзело на други бок улїци.

Нєшка буц учитель, або наставнїк нє лєгко, бо ше треба пасовац з дзецми и при тим их чомушик научиц, пасовац ше треба и з родичами и з бирократию, а вец руцац багинди як з наставнїцку плацу вижиц по перши у мешацу. Кед норма годзинох у настави анї нє стопостотна, то ище єдна причина же стредньошколци нє заинтересовани петляц ше з просвиту. Спомина ше и факт же кед би система була иншака и кед би оможлївела векшу мобилносц наставнїкох односно кед би могли преподавац вецей подобни предмети у школох,  же би ше ситуация злєпшала у каждим смислу, та и економским, и же така узкофаховосц без потребних образовно-воспитних компетенцийох, нє водзи на добру драгу. Теория ту, алє же би вона и зажила у пракси, потребни час, а його нєт.  И од тих студентох цо буду мац у рукох диплому и нагоду войсц до школох и на факултети, и з тей громадки ше осипе. Єдна часц нє пристанє на плацочку, алє годна пойсц за хлєбом. До швета.

Нє навиям за тото остатнє, алє нє сцем вериц же уж треци рок за шором тот хто треба нє видзи, або нє сце видзиц, же дзе проблем и як го ришиц же би и далєй, о 5, 10, 15 роки хтошка нашо дзеци и студентох учел. А тот дахто, нє шме буц гоч хто.

(Опатрене 24 раз, нєшка 1)