fbpx

Пекельни дрес–код

автор мирон джуня 12. авґуст 2019

,,Ага! – Мирон себе нє подепиловал ноги!” – указує ми кедиш вяри з пальцом (штучну) дзиру на колєнє, при уходу до храму богинї Талиї, колеґиня з обезпеченя. Гунцутски – полужартовлїво, алє и полуавторитативно. Боже, озда нє же поталь дошло… Цо за привит пред роботу? (Так то, даєдни людзе би нє ступели до театру, кед би им то нє було, як у случаю моєй (духовитей) колеґинї напр. – роботне место). Думам себе далєй з бизарну доганячку (звонка контексту полуеротизованого нагадуюци медзисобних ошторпованьох геверного персонала у СНТ) же як сом нє даяки прихильнїк ,,подзиравеней” мовдї – донайпосле надраґи о хторих слово сом дзешка урвал у драже, Цирих якбачу, од пайташа, думам – зда ше, праґматично Руски.

Иншак, нїґда сом нє бул (и нє верим же бим) заплацел за таки фармерки, а ношел лєм гибаль кед би ше стари, зношени, и сами пречухали, та би вец так и ,,дзира” у джинсу леґитимно квалификовала ми буц зґодни алиби за – вентилацию. Поготов же сом зоз тих цо ше зяри нє можу дочекац ношеня отвореней обуї напр. Цо ше ногох заш дотика, напевно сом их дараз и бритвел як тинейджер, значи вецей як 30 роки назад – хто би то и полапал. Нє звик сом ше, мушим припознац, на машлю и реклу, гоч то нє значи же бим их нє обдзивал на себе кажди (роботни) дзень – за добри мотив – шорову плацу поведзме – Сербиянски просек, нїч вецей. Но, анї протокол Сербского Народного цо ше дотика нас касирох нє таки строги, анї є нє даяки ,,квиток” за приберанє по пе – ес – у, поготов кед минималєц у питаню; перше гевти гойди у тей мраморовей клїтки направели з роботного места сауну, зоз максималним розжирячованьом греячки, а уж кед ше и лєнїве лєто доцагло ту даґдзе коло Стериї, значи настала природна пекота – и док ше колеґинї, гварим, розгольовали по бретели, на босо, до миничох и под. – Миронь, перши ХЛОП заняти на блаґайни СНТ у єй познєйшей историї – помали ше пущал як маселко на врацей палачинкарнї. З допущеним луксузом одкапчованя ґомбички спод ґаґру и єдну нїжей. (Без ,,тепиху” модлїм!). Врацели ми ше на розум трапези уфарадлованих шуканьох перфорованих/дзиркованих рекельчецох з часох (подобних лєтних) у релни воланей Мултирадио 021.

З пайташом филипашом, добре упутеним до инсталациї и проблему, у його мензи ,,Канта”  полемизуєм далєй з його суґестию же най на роботу идзем у шосу. Жена ту з кухнї дава потримовку, нє без шмиху – (Премиєрка нам дзешка у тот час ,,поблагословена” з родительством) – донайпосле, допшамаца – то Театер, ґлумец и режисер Золи Пушкаш дзечнє хаснує пригодни ситуациї (Стерийово и под. фестивали, премиєри…) виставиц ше пред явносцу у ФУЛ ТРАНСДЖЕНДЕР АУТЛУК-у.

Я би нє ишол баш на таки цинїчни протест, гибаль бим здзал шкотски тартан (килт), та гоч и до пшей! – обритвел лїсти, лєм най ше ментуєм вареня у гандрох, а и странки ми прейґ шалтеру видза лєм торзо. Но, ясне и же бим ше такей демократиї нє дочекал у тей хижи, алє бим скорей прешол як у ґимназиї кед сом пущал и офарбел власи и квачел мендюши…

Вократци, заключок: однєс сом ,,дзиру” покерпиц до скравца и цешел ше же нєодлуга почина колективни рочни з власним режимом дома. Аж дотля же ми ше нє идзе нїґдзе.

#ґендердискриминатед

#couturemovdja

#фуцктхефасхион

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 29 раз, нєшка 1)