fbpx

Од дзецка треба обчековац успих

автор м. тамаш, фото з. колєсар/м. тамаш 27. авґуст 2019

Кажде най направи свою узвичаєну каждодньовосц, алє важне же би дзецко знало цо ше од нього обчекує.

Снежана Косич (дзивоцке Хлєбашко) педаґоґ у Основней школи „Светозар Милетич” у Вербаше, у хторей ше отримує виборну наставу на руским язику, гвари же родичом першей класи основней школи совитує най пуща дзеци най ше набавя.

– Родичом школярох першей класи совитуєме най пуща дзеци же би ше набавели, а вец поступнє почню учиц тото цо ше од нїх обчекує. Нє треба прицискац, алє их треба мотивовац же би учели. На предшколскей настави дзеци добре порихтани за початок школи, так же нє треба инсистовац на тим же би дзеци пред тим як почню ходзиц до школи научели читац и писац, окрем кед дзецко мотивоване и глєда од родичох най му му ше укаже як ше пише, чита або рахує. Нє треба же би дзеци пришли до школи так же уж шицко знаю, бо им вец у школи будзе допито, окреме нє добре кед ше дома дацо научи погришно, вец то чежко виправиц – гутори Снежана Косич.

У ОШ „Светозар Милетич” роби ше по комплексней наставней методи, по чим тота школа єдина у општини Вербас, а то значи же ше нє роби по Буквару, алє ше школярох у першей класи учи ґрупу буквох, так же уж при концу першого полроча дзеци знаю читац.

– По тей методи ше учи у школох у Новим Садзе и вше кед приходзели з Министерства и школскей управи, хвалєли нас. Кажде дзецко напредує спрам своїх можлївосцох, вельо ше рисує и аж и кед ше случи ше же даєдно дзецко пожнї за другима, воно вец нараз сцигнє и пресцигнє други дзеци. Школяре першей класи перши два тижнї маю наставу лєм по три годзини дньово, же би ше звикли на учальню, же би ше упознали з учительку, пайташами, а вец ше поступнє почина и зоз штварту годзину, док виборни предмети за шицких школярох починаю од 15. септембра – гутори Косичова и визначує же найважнєйше же би родичи научели дзецко хторе почина до першей класи драгу од обисца по школу и врациц ше дому, як и же у школи пракса же перши тидзень, або два, родичи приводза дзецко до школи и одводза го после настави дому.

ОШ „Светозар Милетич”  найвекша школа у општини Вербас, хтора ма и предлужене пребуванє за школярох 1. и 2. класи.

Снежана Косич

ПОЧАТОК МОЖЕ БУЦ ОПУЩЕНШИ, АЛЄ УЧИЦ ШЕ МУШИ

Андреа Секулович (дзивоцке Контра) психолоґ у ОШ „Братство єдинство” у Коцуре, у хторей ше отримує наставу по руски и по сербски.

– Я вше за опущенши початок школского року, без прицискох на дзеци и же би ше поступнє уводзело до школских обовязкох. Пред тим як цо ше почнє ходзиц до першей класи, дзецку треба дац реалну слику школи, нє треба му приповедац сказки, алє же до школи идзе же би вельо научело и же будзе мац потримовку од родичох. Гоч тераз у першей класи нєт оценьованя з числами, родичи треба же би ше остарали же би дзецко поробело домашню задачу, же би звладало тото цо заплановане з програму и же би ше дисциплиновано и културно справовало.

Дзецку нє треба давац мобилни телефон, алє кнїжку же би ше змирело, и научело сконцентровац – гутори Секуловичова.

По єй словох,  дзецко треба же би поряднє учело, а нє кампаньски и треба же би превжало одвичательносц за свойо оцени. Родичи нє треба же би пребарз защицовали дзецко, а окреме нє шму место дзецка робиц домашню роботу, бо му на таки спсоб направя вельку чкоду. Дзецко треба преслухац, преконтроловац домашню роботу, алє и стимуловац його самостойносц.

– Нє шицки технїки ученя ефикасни. Место подцагованя цалого тексту вельо важнєйше заокружиц ключни слова. Школяром совитуєм най паметаю лоґично, най коло ключних словох нарисую їх значеня по принципу технїки „Ментални мапи”. Ученє комплексни процес и наш мозоґ нє люби абстрактни поняца, алє баржей люби паметац слики, простор, музику и ритем и лєгко их повязує лоґично, од общих ґу окремним поняцом. Прейґ „менталних мапох”, або „мапох розума” видвоюєме ключни информациї, лоґично их повяжеме, похопиме през приклади и лєгко ше на нїх здогаднєме – гвари Секуловичова.

У школи ше случую и зраженя дзецох зоз другима дзецми, нєдисциплина, одуперанє ґу обовязком, авторитетом, наставнїком.

– Барз важне сотруднїцтво з родичами, же би ше обєктивно спатрело справованє дзецка и же би дзецко мало дзеку пременїц справованє. Моя пракса же повем родичом за неґативне справованє, алє им совитуєм же би ше фокусовали на позитивни прикмети дзецка, же би воно достало позитивну слику о себе.  Патриме у школи же бизме дзеци хтори маю проблем з дисциплину дакус вецей анґажовали до ґенерацийного тима, же би ше склонєло фокус з їх потерашнього справованя и же би ше далєй розвивали у позитивним напряме – гутори Секуловичова.

Андреа Секулович

РОДИЧИ –  ГЛАВНА ПОТРИМОВКА ДЗЕЦКУ

Любица Няради, педаґоґ за штредню школу у Основней и штреднєй школи з домом школярох „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре у хторей настава на руским наставним язику, у своєй роботи стрета ше и з дзецми хтори до Керестура пришли з других местох и биваю у интернату.

– Барз важне же би родичи були потримовка своїм дзецом и барз важне же би их добре познали, же би их провадзели, и видзели їх можлївосци, таланти, же би розвивали їх потенцияли. Кед дзецко направи таки вибор штреднєй школи же ше меня и место у хторим ше школує, треба му потолковац же кажди початок чежки, же нє треба одуставац, алє витримац. Дакому досц тидзень же би ше прилагодзел на нови штредок, дакому два тижнї, дакому мешац, а дакому аж рок, алє нє треба одустац. Кед дзецко сце, треба у штред тижня присц по ньго и врациц го дому, най прешпи дома и ютре дзень го привезц назад до школи. Треба мац добру комуникацию з воспитачами хтори го провадза и же би му нє дали же би одустал. Найлєгчейше одустац, алє важнєйше дац потримовку дзецку теди кед му чежко, бо тот период прилагодзованя прейдзе. Нажаль, вельо раз родичи дзвигню руки и пуща най дзецко одлучує саме. У пракси сом видзела же кед дзецку даю потримовку педаґоґ и воспитач у школи и интернату и родичи вєдно з нами, воно останє и будзе успишне у школи, а єдна така школярка була аж и школяр ґенерациї. Нїкому пременка нє лєгка и на ню ше треба привикнуц – гутори Нярадийова.

ВАЖНИ РОБОТНИ ЗВИКНУЦА

Часто ше гвари же дзеци препровадза перши даскельо роки у школи же би научели читац, а вец цали живот читаю же би дацо научели. Родичи хтори дзецку читаю, нє лєм же го забавя, алє и розвию при ньому концетрацию же би могло слухац и вислухац и вец лєгчейше будзе провадзиц и наставу у школи. Попри тим же ученє дома важна часц  вкупного искуства дзецка у ученю, родичи треба же би дали  инициятиву дзецку же би учело. Добре кед дзеци видза родичох же читаю, кед родичи указую високи ступень роботней дисциплини и дзеци вец превежню тот модел и буду го применьовац у своїм живоце.

– Од першей по осму класу основней школи, од першей по штварту класу штреднєй школи, нєт резултати, нєт напредованя, нєт роснуца кед ше нє шеднє и нє учи. Велї забуваю же ученє то индивидуални процес. Применює ше нови методи ученя, просвитни роботнїки ше едукую и намагаю же би настава була цо интересантнєйша, же би то нє бул як скорей, фронтални способ преподаваня. Алє нє треба забуц же ученє треба же би принєсло квалитетне и тирваце знанє. Муши ше шеднуц, муши ше пречитац, кед треба и три раз, треба повториц, треба видвоїц час, найменєй пол годзини у дню, континуовано, кажди дзень. Млади часто то забуваю, нє одвитує им, бо ученє то напруженє, думкова робота и муши ше уложиц напруженє кед ше сце квалитет знаня – гутори Нярадийова и надпомина же  родичи треба же би були потримовка дзецку,  алє и потримовка учительови, кед слово о нїзших класох и професором, кед то висши класи.

– Кед родичи позитивно бешедую о школи, о знаню, о напредованю, о ученю, вец и дзецко нє одбива ученє. А кед родичи неґативно приповедаю же тот там учел а нє ма плацу, або нє може дойсц до роботи, тот там закончел та тераз садзи паприґу, неґативни коментари приводза до того же дзеци нє видза значенє и смисел образованя, чом треба учиц.  Неґативне становиско ше преноши на дзеци, дзецко нє сце учиц, а без ученя нєт напредованя. Барз важна атмосфера у фамелиї, одношенє ґу школи и знаню, бо шицко тото дзецко преноши до школского колективу и так ше справує у школи.

Любица Няради

ТАЛАНТИ НЄ ЗАНЄДЗБОВАЦ

Дзецку треба буц потримовка и кед ма талант. Єст вельо таланти, нє лєм за музику, малярство, або ґлуму, алє ту и талант за математику, за орґанизованє, спорт и кажди родитель би требал добре провадзиц свойо дзецко и потримац го же би розвивал таланти. У Руским Керестуре маме музичну школу, єст дванац клуби у Спортским дружтве „Русин”, маме вельо секциї у Доме култури, а маме и секциї у школи, дзе и вплївуєме на дзецко кадзи най ше опредзелї. Там дзе дзецку чежше идзе, тиж му треба потримовку. Нє треба дзецку давац неґативни поруки, нє треба го критиковац, алє му треба помогнуц, помали, крочай по крочай, же би дзецко розвило тоту обласц хтора му идзе чежше.

Вше треба дзецко похвалїц, вербално, нє муши то буц награда, анї бависко, анї лакотка, анї пенєжи. Єст родичи хтори часто даваю награди и вец дзецко то вше обчекує. Треба дзеци хвалїц кед су добри и кажди крочай хтори чежше идзе треба похвалїц же би дзецко достало самодовгириє и же би росло у каждим поглядзе.

Дзецко треба же би учело кажди дзень, же би мало ритем днїя, цо кеди роби, же би мало план ученя и кед учи кажди дзень нє будзе бриґи з ученьом анї у штреднєй школи, анї на факултету, а будзе мац и досц шлєбодного часу.  Треба же би мало свой простор за ученє и же би кнїжки и школски прибор и опрему за школу вше тримало на истим месце, бо ше так найлєгчейше порихта за школу. Кед слово о технїкох ученя, теория гутори же мож учиц и цалу лекцию, а мож и часци лекциї и вец злучиц, то индивидуалне чи ше будзе учиц и повторйовац цалу лекцию, а чи лєм уж єй часци. Даєдни психолоґийи теориї гваря же лєгчєйше научиц часци и вец их злучиц. Най кажде вибере способ ученя хтори йому одвитує а у каждей лекциї треба видвоїц и розумиц ключни поняца, бо кед ше их розуми, вец их мож и научиц.

Важне же би дзеци мали поставени цилї. Тоти цо маю циль закончиц факултет и обезпечиц себе одредзену роботу, аж и кед „пребегли” през  штредню школу, успишно закончую факултети и маю роботу хтору и жадали.

Любов родичох и їх добра комуникация з дзецми, дава дзецку емоцийну стабилносц, то ше преноши и на школски амбиєнт и вец маме добри дзеци, културни, емаптични и одвичательни. Най дзецко зна же обчекуєце од нього же би шицко зробело найлєпше цо може, та ше и воно будзе цешиц у своїх успихох и посцигнуцох. Свойо очекованя треба ясно виповесц и обезпечиц дома окруженє хторе промовує ученє, та вец и дзецко будзе мац векши шанси же би було найлєпши школяр спрам своїх можлївосцох. 

ЕЛЕКТРОНСКИ ДНЬОВНЇК ХАСНОВИТИ

У шицких трох спомнутих школох од прешлого школского року хансує ше електронски дньовнїк. Директорка ОШ „Братство єдинство” у Коцуре и професорка информатики гвари же од уводзеня електронского дньовнїка єст вельо хасну, барз олєгчує роботу наствнїком, а и родичи можу з нього видзиц шицки податки о успиху и справованю свойо дзецка у школи. До дньовнїка ше уписує годзини и оцени, хтори родичи можу такой видзиц о два днї, же би дзеци мали нагоду сами повесц родичом оцени и кед є добра, и кед є нє добра.

– Нє шме ше случиц же даєдно оддзелєнє у єдним тижню може мац вецей як два контролни, або писмени роботи. Тиж так, школяр нє може у єдним дню одвитовац зоз вецей як двох предметох, кед мал контролни и одвитованє. По закону, кед школяр ма просек оценох 4,5 муши ше заключиц петицу, програма нє допущує же би ше заключело нїзшу оцену. На концу школского рока заключує ше оцену за цали школски рок, а нє лєм за друге полрочє. У електронским дньовнїку наставнїк видзи лєм оцени зоз свойого предмету, а родичи и класни наставнїк можу видзиц шицки оцени. Ґу оцени ше пише и коментар, опис за цо є дата, як и активносц и справованє школяра на годзини – гутори Байорова.

Славица Байор

(Опатрене 85 раз, нєшка 1)