fbpx

Тото цо люби, тото и жиє

автор л. кухар 9. септембер 2019

Одмалючка мала притоку ґу шпиваню, танцованю, рисованю, а як росла, гвари, тота любов була вше векша и векша. Свойо знанє дзечнє преноши и дзелї з другима, з єдним словом – ужива у тим. Попри уметносци, єй друга велька любов то гумана робота и робота з дзецми.

Кристина Хромиш дзецинство препровадзела у Дюрдьове, а жиє у велькей заєднїци зоз родичами Лидию и Петром и двома братами, Стефаном и Марком. Попри школских обовязкох, досц помага своїм родичом и нїч єй нє чежко. Гоч є з мишаного малженства, ходзела до рускей оводи, и як и сама гвари, ма барз красни памятки зоз того периоду.

– Моя ґрупа була мишана, у нєй були и Руснаци и Серби, та сом мала нагоду у исти час учиц обидва язики. Паметам воспитачку Марчу хтора ме вельо койчому научела, мала окремни приступ ґу дзецом и вше була нїжна. Руски язик, окрем у оводи, мала сом нагоду учиц и у баби, и можем повесц же сом там часто одходзела. У баби сом любела буц, та сом коло нєй по руски ище лєпше научела. У ученю ми вельо помогли и писньочки котри зме шпивали, нєшка сом пре тото барз щешлїва. Кед пришол час почац ходзиц до школи, родичи ше опредзелєли уписац ме до сербскей класи, бо мама нє бешедовала по руски, а тато робел, та би нє мал хто зо мну учиц. То нє була причина же бим руски язик зохабела з боку, мала сом вельке жаданє цалком го научиц, та сом нє одуставала. У школи сом  руски язик слухала на годзинох виронауки котру нам викладала вироучителька Наташа Холошняй. Вона од нас вимагала же би зме на єй годзинох лєм по руски бешедовали, цо ми спочатку було чежко и нєзвичайно, алє з трудом и закладаньом и то ми ше удало. На тим сом єй барз подзековна.

После основней школи, Кристина мала вельке жаданє уписац ше до учительскей школи, бо барз люби дзеци и роботу з нїма, алє под вплївом околїска, ше заш лєм уписала и закончела штредню Медицинску школу „7. април” на напряме Ґинеколоґийно-акушерска шестра у Новим Садзе. Тераз планує волонтирац и глєдац роботу у тей обласци, и як гвари, нє банує, бо ше и у тей роботи пренашла.

BЕЛЬКА ЛЮБОB ҐУ РУСКОМУ ОБЛЄЧИBУ

Наша млада собешеднїца активни член КУД „Тарас Шевченко”, поряднє ходзи до Матки и гвари же єй тото место як други дом.

– На фолклор сом ше уписала 2008. року и од теди активно танцуєм. Там зме шицки як єдна велька фамелия, и то ми окреме мило. У Матки сом здобула вельо нових пайташох, на путованьох сом вельо того нового видзела и дожила и думам же кажде хто люби шпиванки и танци, треба же би ше уписал на фолклор. Нїґда ми нє чежко порихтац облєчиво за танєц, облєчиц ше до рускей шмати и ношиц ю и по даскельо годзини. Пред двома роками ше ми сполнєло жаданє – облєчиц ориґиналне народне руске облєчиво. Шицки ми гуторели же то досц чежко ношиц, же ма вельо викрохмалєни подсукнї, же у нєй зна буц барз горуцо, алє ме заш лєм нє одбили зоз таку приповедку. Першираз сом ше облєкла за „Бал широких сукньох” у Дюрдьове и була сом барз щешлїва. Затераз ище нє мам свойо сукнї, алє бим барз любела мац их єдного дня, и чувац ю за шлїдуюци ґенерациї – гвари вона.

Окрем фолклорней, Кристина и член младшей шпивацкей ґрупи и дзечнє участвує у креативних роботньох, котри млади часто орґанизую.


Дюрдьовска Матка – Кристинов други дом

КРЕАТИBНА РОБОТА И ГУМАНОСЦ Ю ТРИМАЮ

Кед ше младим нєшка опитаце хтори хоби их прицагує, звичайно одвитую же то: бавенє бавискох на компютеру або на телефону, патренє филмох, серийох, спорт або даяка рекреация… Кристина ма єден нєзвичайни и иншаки хоби котри менєй заступени медзи младима, а то вишиванє.

– Барз любим рисовац и вишивац. Кажду шлєбодну хвильку, без огляду дзе ше находзим, чи у школскей лавки чи у автобусу, я хаснуєм за рисованє и то ме барз опущує. Попри тим, ище єдна велька моя любов то вишиванє. Першираз сом почала вишивац у баби кед сом була младша. На єй кавчу вше стал єден прекрасни заглавчок, а на нїм були вишити рижнофарбово квецики, до котрих сом вше була запатрена. Баба ми одгадла тайну же тот заглавчок вишил мой дїдо и подаровал єй на дарунок. Пожадала и я таке дацо научиц, та так и було. Нажаль, моя баба вецей нє медзи нами, и нє мала сом нагоду од нєй научиц цалу технїку вишиваня, алє ме научела тельо же мам якуш основу. Надалєй сом вишиванє учела сама, прейґ интернету, слухала сом совити од старших и на таки способ ше у тим усовершовала. Остарала сом ше за платно, специялни цверни и вули, игли и цалу опрему котра ми була нєопходна за роботу. Спочатку було чежко, та сом вежбала на окремним платну, а познєйше, кед сом научела, помали сом почала вишивац и дарунки за родзени днї моїм пайташком. Вишитим буквом и стихом, вше ше зрадовали. Любела бим свойо знанє пренєсц и на других, так би тото цо дакеди любели и робели нашо баби и дїдове, и надалєй жило – гвари на концу Кристина Хромиш.

Вишиванє єй гоби и розвага

(Опатрене 151 раз, нєшка 1)