fbpx

Добре там, алє Керестур вола назад

автор Ол. Живкович 22. септембер 2019

Данило Петрович жил и одроснул у Руским Керестуре. Народзени є 12. новембра 1963. року и у валалє закончел основну школу по руски. Жил, роснул, школовал ше и пребувал медзи Руснацами. Данило, познати у Керестуре як Данил – Ром, як го Керестурци звикли волац – наш.

Данило ше нє любел учиц, алє з нього постал статочни чловек. Закончел осем класи, а школованє нє предлужел пре єдну смутну причину – оцец му млади умар и пенєжи за дальше школованє нє було.

– Мал сом вельке дружтво. Почитовали ме и школски товарише и колеґове у ФК „Русин”, дзе сом перше бавел у подростку, а вец и за перши тим. Фодбал сом барз любел, алє кед сом пошол до войска, престал сом бавиц. Почитовали ме и на роботи дзе сом робел як чувар  у Комбинату „1 Май”   а часто и як сезонски роботнїк на рибалову.

ВОЙНОВО ЧАСИ И ОДХОД ДО АВСТРИЇ

Данил ше оженєл 1988. року зоз Весну, Ромкиню зоз Бачкого Петровцу. Нєодлуга ше фамелия звекшала за дзивчатко Сабрину. Часи були вше чежши, пришли и дзеведзешати, войново роки. Данилов найстарши брат уж бул у Австриї и поволал го   же  би там пошли жиц. О фамелиї ше требало старац, и Данил, на 25 роки, зоз супругу Весну и єднорочну  Сабрину надумал пойсц  до валалу Тулну, котри ше находзи пейдзешат километри од Бечу.

– Там зме ше добре знашли. Брат  нам помогнул, алє хто люби робиц, тот ше вшадзи знайдзе. Чувстовал сом  же ме прилапели, там нє патра хто ши и цо ши, им важне же ши вредни, шорови чловек. Перше сом почал робиц у приватнїка  Йохана Хохриди  котри мал ерґелу коньох, а у нєй  аж трицец були за обегованє. То бул богати пан котри ми обезпечел и биванє. З хижу сом бул задовольни, обезпечене було безплатне зогриванє и костиранє, и то ми на початку вельо значело – гвари наш собешеднїк.

Данил робел зоз коньми, и доставал  шорову плацу. Задовольни бул зоз роботу, знал коло коньох, бо його оцец вше тримал два, три конї. Нє бал ше анї од нїх, а анї од роботи. Правда, було и такей роботи цо нє знал, як наприклад, як правилно положиц шедло, як з копитами робиц, алє вредни яки є, швидко научел. Нємецки язик нє бул проблем, бо на ерґели нє було нїкого од наших людзох, та, сцел або нє, мушел го научиц. Ґазда му у тим помогнул, та и язик

Дзивчата нєшка уж дзивки

релативно швидко звладал.

НОВА РОБОТА И НОВА БРИҐА

Задовольни бул Данил, алє кед достал доживотне пребуванє, роздумовал же би прейсц на лєгчейшу роботу. Було му чежко робиц кажди дзень зоз телїма коньми, а сам. Мал лєм єден дзень шлєбодни у тижню, нє було часу и за фамелию, та  прешол робиц до фабрики.

 – Почал сом робиц у фабрики котра правела готови мури за монтажни хижи и  мури за камиони-хладзальнї. Фабрика тиж у Тулну, у  нєй таки  машини же лєм ґомбички треба прицискац. Кед ше дацо погубело, сциснул сом ґомбичку котра застановела роботу, попрепатрал цо треба зробиц,  а мал сом и помонїцка. На роботи у фабрики робел сом по дванац годзини, часто нєвиспани, вистати, окреме психично. Треба витримац дванац годзини стац и мерковац на таку машину котра пакує мури. Окреме кед ше меняю пилки з краном. Пре мою вину и нєдомеркованосц, єдного дня  спаднул кран и одрезал ми два пальци. Пришла и полиция, и авто швидкей помоци, одвезли ме до шпиталю, и лїчели. Бул сом од 1991. року осиґурани, та сом мал право на хорованє и лїченє – толкує Данил. 

После того ме ґазда нє вжал назад на роботу,  и уж шейсц роки сом на бироу. Держава ми плаци надополнєнє, а попри тим, мам кажди мешац и ренту од осиґураня, котре ґазда уплацовал кажди мешац док сом бул приявени.

ФАМЕЛИЯ СЛУП НА КОТРИ ШЕ ОПЕРА

Супруга Весна тиж нашла роботу – старала ше и допатрала старши жени, помагала им по обисцу и варела им. И тераз роби як помоц у обисцу старших. Роботу у даєдним подприємстве нє могла найсц, бо ше фамелия кус по кус звекшовала и мушела остац дома зоз дзецми. Вона тиж швидко научела язик бешедуюци зоз особами котри допатрала.

Данило ма три дзвичата – Сабрину котрей будзе трицец три роки, штреднєй Дамянки двацец шейсц, а наймладшей Даниели двацец два. Шицки три дзивчата закончели школи и шицки три уж робя. Сабрина роби у предавальнї мишаней роби, Даниела у предавальнї облєчива, а Дамянка як секретарка у аґенциї котра видава авта. Дзивчата маю свою роботу, самостойни су, лєм наймладша жиє зоз нїма у Тулну, док гевти два маю квартель у Бечу, дзе им и робота. Правда, нєдзелями ше сходза у родичох на полудзенку, то обовязне.

Фамелия Петрович

ЖИВОТ У ТУЛНУ  И НОСТАЛҐИЯ

Тулн, место у котрим Данил зоз свою фамелию  жиє,  валал, подобни як и Керестур. При хижи маю и свою заграду дзе цала фамелия найволї препровадзовац свой шлєбодни час, дзе  ше дружа, або дацо варя. Маю вельо приятельох зоз Сербиї, алє и зоз Горватскей и Босней. Заграда им, прето, праве место за друженє. Кед маш дакого  свойого, лєгчейше ци – гвари Данил.

– Гоч Австрия нє далєко, заш лєм чувствуєм єдну файту носталґиї. Научели зме буц у Керестуре зоз жену, гоч дзецом ту добре. По пензию ми треба дзешец роки, а идуцого року бим мал достац инвалидску пензию, бо ме пре покалїчену руку нїхто нє сце прияц на роботу.

Надополнєнє котре достава достаточне за живот, а и наймладша дзивка ище жиє з нїма, та им и помогнє вше кед треба, як и други два дзивчата.

Кед достанє инвалидску пензию, Данило нє планує остац у  Австриї. Купел хижу у Керестуре, нєдалєко од центра валала. За тераз през лєто приходзи два-три тижнї  на одпочивок.

Нє банує же пошол до Австриї, алє кед придзе час за заслужену пензию, зоз супругу би любели жиц у Керестуре. Крашнє им у Тулну, алє, якош, хиби валал. Лєдво чека пензию же би ше до ньго врацел, дума же ту будзе здравши. Пол живота є там,  алє Керестур цага дому.

ТУ СУ НАИСЦЕ ДОМА

Чесно сом виховал свойо дзеци, виведол их на праву драгу. Свойо су людзе, слухали ме. Я нє бул даяки школяр, алє сом их вишколовал. Керестур барз любя и чувствую ше на валалє як дома. Моя супруга ше чудує кед ше стретнєм зоз приятелями, як нас людзе привитаю,  прилапя. Я єй гварим – кед ши добри, та це шицки прилапя. А у валалє  праве таки людзе.

(Опатрене 572 раз, нєшка 1)