fbpx

У власней режиї

автор я. дюранїн 22. септембер 2019

Найволєла бим мац камеру. У ствари, дакеди бим аж пристала на риалити у нашим обисцу. Тельо того ше послучує, же зоз словами нє можем шицко описац.

Так, ниа, кед зме ишли на морйо, нїяки слова би нє могли описац вираз на наших тварох кед зме похопели же цошка у авту барз почало шмердзиц. Камера би тото найлєпше пренєсла, бо зме перше шицки були цихо, вец зме ше почали спатрац, док нє почали лицитованя хто пущел голуба у авту. На концу зме ше єдногласно зложели же то звонка вошло. Я до того нє сцела вериц, бо ми нє барз було лоґичне же дахто у юлию, праве коло авто-драги, руца гной по полю. Прецихла сом, попатрела на мойого, а вон нєсвидомо джмуркнул на мнє (як и теди кед зме ше першираз видзели – я думала же му ше пачим та джмурка, а вон то роби нєсвидомо. You stupid woman!). Нє верим же вон. Випатра же пришло од задку (яке бависко словох ☺). Но, станули зме коло драги, алє нє виволам хто ше найдлужей затримал.

А и тота вична септемберска аґония… Мойо дзеци вше у розличних зменох, народзени су на початку мешаца, а ту треба печиц паприґу, вариц маджун. Даскельо днї пред славеньом родзених дньох, якошик сом нагнала мойого же би ми попекол паприґу. Ма даскельо годзини коло поладня кеди, та сом му их крашнє орґанизовала. Нї о чим нє требал штудирац. Ту паприґа, ту печеш, ту складаш. Любела бим да сом теди могла уключиц камеру: перше ше старши врацел з тренинґу зоз спухнуту ногу, бо му хтошка на ню скочел з металним крампоном. Нїч, прикладай ляд, хладз ногу, вон боґара же чом ше то йому вше случи, и кеди ознова годзен тренирац. Вец уж младши приходзи зоз школи же най ше нє чудуєм кед ме класна навола, бо го пайташ нагварел най скриє другому пайташови прибор за подобове, а йому то випатрало як добра идея, бо го тот пред тим цошка зезал. Мой уж кричи з двора най му додам пиво, бо ше уж налїґал того диму, тераз би лїґнуц  дацо конкретне. Потим сом пущела най ме дзень ноши…

Наздавала сом ше же коло дзешец престанє галайк, а почнє зацих. Ми двойко би полєгац цо скорей после такого дня. А и тоти двоме би могли (гоч би ше ми здала єдна ноцна камера у їх хижи з добрим микрофоном, бо ме барз корци о чим то вони маю дискутовац ноцну годзину).

Рано вше мудрейше од вечара та, кед лєпше роздумам, можебуц нам камери анї нє треба, бо бизме вец у риалитию достали и даякого одвалєного режисера. А у таким каждодньовим дню, додатни идеї и задумки нам нєпотребни. Лєпше, заш лєм, кед вам так, раз мешачно, напишем на мире цо у нас єст нове.

www.zenoblogija.com

(Опатрене 54 раз, нєшка 1)