fbpx

Осаменосц постава ґлобални проблем

автор а. медєши, м. горняк кухар 28. септембер 2019

По податкох Шветовей здравственей орґанизациї, коло 800 000 людзох рочнє окончи самозабойство. У остатнїх 50 рокох число самозабойствох у швеце поросло за 60 одсто, та так постало ґлобални проблем.

Проблем самозабойства найвецей залапя жеми зоз нїзкима або штреднїма доходками, та так у 2016. року зазначене же коло 79 одсто самозабойствох окончене праве у економски слабше розвитих державох. Медзитим, же худобство и финансийни проблем нє нужно главни указатель причини самозабойства, гутори и податок же ше у тим истим 2016. року,  по числу суицидох опрез Сербиї хтора була на 26. месце, нашли и розвитши и финансийно стабилнєйши держави як цо Русия, Корея, Билорусия, Белґия, Мадярска, Словения, Япон, Французка, Швайцарска и Горватска.

З нагоди Шветового дня превенциї самозабойства, хтори ше означує у септембру, бешедовали зме зоз волонтерку центра „Шерцо” Хелену Папуґову зоз Вербасу, а хтора у „Шерцу” волонтира два роки. Центер „Шерцо” нєвладова, нєпрофитна, волонтерска орґанизация хтора ше занїма зоз превенцию самозабойства и емотивну потримовку особом у кризи.

НОЦ НАЙКРИТИЧНЄЙША

– Барз важне наглашиц же шицки розгварки у центру „Шерцо” у довирию и анонимни. Маме коло 30 активних волонтерох и нє маме занятих. Робиме два змени на дзень, шейсц годзини, и през викенд и на швета. Добре би було кед бизме роботни час могли предлужиц на 24 годзини, понеже нам ноц найкритичнєйша, а тиж и вчасни, ранши годзини, алє за тото би нам требало вецей волонтерох, та тераз нє маме тоту можлївосц – гварела Хелена Папуґова.

У Сербиї, прешлого року 949 особи окончело самозабойство, од чого трецина зоз Войводини. Найвекши процент суицидох зазначени на сиверу, у Сивернобачким округу, а причини рижни. На першим месце ментални и психични хороти як цо депресия, потим злохаснованє алкоголу, дожити трауми, насилство, чувство смутку пре страцену блїзку особу, рижни катастрофи, миґрациї, худобство, любовни розчарованя, алє по словох Папуґовей, до Центру „Шерцо”, найвецей волаю осамени людзе.

– Наша статистика гутори же людзе хтори ше найвецей явяю до „Шерца”, углавним нє маю даяки ментални проблем. То найчастейше осамени людзе, и то досц жалосни податок. Аж и людзе хтори маю даяки ментални проблем, нє явяю ше пре тот проблем, алє прето же су осамени. Тоти людзе пре даяки причини нє маю довирия до других людзох же би им виприповедали тото цо их мучи. Веря же наиду на нєпорозуменє, або же буду осудзовани и вец ше завераю до себе. Явяю ше людзе шицких возростох. Наймладша особа зоз хтору я бешедовала мала 14 роки, а найстарша коло 70 роки – виприповедала Папуґова.

Особи зоз суицидалнима думками часто нє глєдаю совит, алє сцу лєм же би их дахто вислухал. На депресию нє треба патриц як на смутне розположенє хторе преходне, алє як на озбильну менталну хороту, о хторей треба шлєбоднєйше бешедовац.

– Людзе хтори маю проблем зоз депресию, звичайно уж чули зоз свойого околїска фрази – „роздумуй позитивно”, „то лєм фаза”, „єст и горши ствари од того”, „млади ши, цо ци хиби?” итд. То нє помага нїяк кед ше дахто так подло чувствує. То значи же ше йому барз чежко вибориц зоз проблемами хтори го трапя, и таки совити, нє лєм же нє даваю резултат, алє ище баржей завераю дальшу розгварку. Кед мнє так чежко, а дахто ми пове же то лєм фаза, я нє мам вецей цо з тоту особу бешедовац, ми ше нє розумиме. И у сущносци, ту робиме по таким принципу же бешедуєме о дачим цо тим людзом значне. То може буц даяка банална ствар, а може и даяка чежка. Гоч и кед є нам банална, тей особи то можебуц озбильни проблем и важне єй же би нє була вишмеяна, або осудзована. Нажаль, у Сербиї ище вше постої стиґма коло того же кед нє можеш висц з дащим украй, же ши слаби – надпомла Хелена.

ВАЖНЕ ВИСЛУХАЦ И УКАЗАЦ ПОРОЗУМЕНЄ

По податкох, 8 од 10 особох хтори ше забию, поведза, односно укажу знак же то и зробя. Нєт даяки шаблон по хторим ше справую людзе порихтани на самозабойство, алє члени фамелиї и блїзки особи можу обачиц даяки дискретни знаки, а велї людзе и отворено поведза свойо намири.

– Найважнєйше вислухац и указац любов и порозуменє. Тримала сом єдну роботню, дас пред роком, и явела ше єдна дзивка хтора виприповедала свойо стретнуце зоз тима думками. Мала депресию и барз чежко ше ношела зоз тоту хороту. Знала лєгнуц на тепих у своєй хижи и годзинами лєм плакац. Питала сом ше єй чи єй дахто на даяки способ помагал у тих чежких хвилькох, чи мала потримовку, а вона гварела же кед уж анї єй мац нє знала вецей цо робиц зоз ню, та и вона лєгла ґу нєй на тепих, та вєдно плакали. Дзивки нє було добре, алє єй помогло тото же нє була сама. И вона ше познєйше витаргала зоз того. – гварела Папуґова.

Цо ше дотика конкретно Руского Керестура, парох о. Михайло Малацко надпомнул же ситуация дакус злєпшана, односно же число самозабойствох остатнї даскельо роки менше.

– Здогадуєм ше, єдного року, кед сом ище бул богослов, а теди парох бул о. Михайло Макай, же после Нового року було коло дванац хованя, од чого шейсц самозабойства. По конєц рока було дванац самозабойства, цо наисце страшни податок. Можем повесц же остатнї час, слава Богу, вше менєй того єст, гоч у тим року зазначене єдно самозабойство – гварел о. Малацко.

По його словох, Церковна заєднїца себе так вжала за право же би ше особом хтори оконча суицид нє дзвонєло, лєм прето же би тот чин нє бул прилапени як дацо нормалне, або нє дай Боже, як дацо геройске. Дакеди ше тримало же то вельки грих, та ше тих людзох церковно анї нє ховало. Брало ше же кед забиєш дакого, ти ше можеш наврациц, а кед забиєш себе, ти ше вецей нє можеш наврациц.

– Тераз то уж иншак, и вшелїяк же у случаю самозабойства ми идземе на хованє и нормално ховаме покойного. То и так велька траґедия за фамелию, и нє треба же би чувствовали ганьбу, нє треба на нїх класц ище терху осуди. Людзе хтори у такей духовней цмоти, кед су уж нательо хори и вистати, вони и кед зробя тот чин, то вецей нє вони. Бул случай у Керестуре кед єдна особа хтора окончела самозабойство сцела побешедовац з паноцом, медзитим, нє бул ю хто повязац з нами. У таких случайох мушиме мерковац же бизме мали слуха за наших ближнїх, же бизме могли препознац таки ситуациї и помогнуц кельо у нашей моци, голєм препоручиц даяку бешеду. Знам людзох хтори були при нас на бешеди, знам у яким стану були, алє слава Богу, витаргали ше з того, стретам их и дзень нєшка. Дакеди лєм треба дац часу и прейсц тот критични период, алє кед хорота озбильнєйша, треба унапрямиц ґу медицини. Улога паноца же би таким людзом дал мотивацию и смисел живота, а то дзекеди нє лєгко. У таких ситуацийох, найвецей помага любов ближнього – потолковал парох о. Михайло Малацко.

о. Михайло Малацко

Святи Пайсиє Светоґорац гварел же нєшкайша цивилизация хорує од трох хоротох – то розход, рак и психични хороти. Кед роздумаме глїбше, у шицких трох случайох проблем комуникация. Розход представя проблем у комуникациї медзи супружнїками, приятелями, блїзкима людзми. При охорйованю од карцинома, траци ше здраву комуникацию на клїтинковим уровню хтора нєобходна же би орґанизем добре функционовал. Док, у случаю психичних хоротох, чловек нє може „порадзиц шеˮ сам зоз собу, та вец и зоз другима.

Смислова, розумна бешеда помага шицким, а тоти цо им то найпотребнєйше, або су єдноставно осамени, можу наволац безплатне число телефона центра „Шерцо” 0800/300-303 або 021/6623-393 по цени фиксного телефона. Меил адреса vanja@centarsrce.org.

ЧЛОВЕК НЇҐДА НЄ САМ

Од депресиї процивне щесце, а у виглєдованьох утвердзене же з нїм найбаржей повязани богати и добри дружтвени одношеня, баржей як здравє, пенєж, интелиґенция и образованє. Прето треба чувац и пестовац медзилюдски одношеня. Случує ше же чловек нє ма другого чловека при себе, алє ше у християнстве гвари же чловек нїґда нє сам, бо з нїм Бог. Ту приходзи до вираженя добра виронаука и вира. 

„СТРИЛОВИТИ” МОЛИТВИ

Под стресом зме нє способни за даяки векши роздумованя и прето вше треба мац на розуме такволани „стриловити” молитви як цо „Боже помож”, „Боже помилуй ме”, „Богородице ратуй ме”, „Ангелу мой, чувай ме”…

Тим хтори нє веря, алє и вирним, остава повторйовац позитивни думки як цо „Нє вше шицко чарне”, „Може буц лєпше”, „Нє вше я виновати”, „Дахто и дацо заш лєм може помогнуц”…

(Опатрене 48 раз, нєшка 1)