fbpx

Грозно ма красни бобки и добру чежину

автор с. саламун 30. септембер 2019

Тогорочни урожай грозна бул добри и у Дюрдьовчаня Владимира Мудрия котри нє мал нїяки проблеми зоз його продукцию. Попри винїци у загради при своїм обисцу у Дюрдьове, вон ма и овоцнїк, у хторим єст вецей сорти овоци. Овоцнїк  ше находзи у часци  дюрдьовского хотарa хтора ше вола Винїци, бо там дараз було вельо винїци, а нєшка вецей там, нажаль нїхто нє ма винїцу.

Владимир и Зденка Мудри зоз Дюрдьова, по одходу до пензиї, зоз Нового Саду ше приселєли до Дюрдьова. На валалє им мирнєше, а и можу ше пошвециц своїм потребом, мац двор и заграду, алє и винїцу. Владимир жадал предлужиц традицию винїцарства, як дакеди дїдо Ґубашов, дїдо його супруги Зденки, котри бул познати як продукователь грозна у Дюрдьове и по тим же з грозна правел вино и палєнку.

Владимир пред осем роками до загради посадзел сто чокоти столного грозна котре найлєпше за конзумованє, алє и за палєнку, понеже є досц слатке. Тото грозно нє за вино прето же дава мало вина. Длугши час му требал же би нашол лєпшу сорту, як наприклад Кардинал и подобни, понеже их нє було купиц у розсаднїкох, алє удало му ше купиц на Польопривредним факултету у Новим Садзе.

– На Факултету мали за предай вецей сорти грозна хтори увежени зоз України, нє знал сом котри сорти найлєпши, алє сом мал довирия, посадзел сом их и нє побановал сом. Тарґовел сом пейдзешат чокоти билого и пейдзешат чарного грозна. Потераз ше добре указали. Дзекуюци пайташови котри по фаху польопривредни инжинєр защити рошлїнох, вельо сом научел о защити грозна. Вон ми препоручел БСФ продукти за защиту, дал ми литературу о защити и з того сом ше учел, понеже сом пред тим нїґда нє продуковал грозно – гварел Владимир, котри дзечнє вичитує рижну литературу, алє тота спомнута му найвецей одвитує, бо у нєй єст и слики як випатра грозно, або його лїсце кед ма одредзену хороту, або кед му треба додатне допатранє и третированє зоз защитнима средствами.

ВАЖНЕ НА ЧАС ЗАЩИЦИЦ ГРОЗНО

Вше чежше предвидзиц яка будзе хвиля, вше частейше присутни екстремни температури и паданя, хтори виволую хороти и зявюю ше инсекти котри знїщую плоди и на желєняви и на овоцох, та поряднє и адекватне допатранє барз значне.

 З тей фаховей литератури Владимир дознал вельо о продукциї и защити грозна,  кеди ше орезує винїцу, кеди ше пирска лозу, котра трава и коровче завадзаю виновей лози и подобне и о хоротох хтори ше зявюю на виновей лози и грозну. Лоза першираз удатно зродзела после штирох рокох од садзеня, и од теди, родзи порядно добре. Гоч нїґда потераз нє мерали кельо им до рока зродзи, Мудрово знаю же влонї мали менєй урожаю, бо досц препадало окреме билей сорти.

– Щиро, за шицки осем роки нє мал сом вельки проблеми з грозном, нє завадзало му нїч, та анї кед були гевти вельки суши пред даскельома роками. Найчастейше го нападаю инсекти, може достац пламенячу и пепелнїцу, та го треба поряднє опатрац и допатрац и то велька обовязка. Алє любим шицку тоту роботу коло нього. Влонї, гоч єдна часц грозна и  препадла, тото цо ше нє погубело було барз смачне, сладке. Тот рок бул добри за урожай  – гварел задовольно Владимир, бо ше цеши же тогорочна лоза на чокотох витално випатра, бобки красни, вельки и сладки, а окреме сладке биле грозно.

ДОПАТРА И ВИНЇЦУ  И ОВОЦНЇК

Вон грозно пирска штири раз до рока, найлєпше го опирскац пред дижджом, та ше так и намага покончиц. Вєшенї обовязно огарнє корень виновей лози. Першираз у тим року опирскал лозу пред тимим як грозно почало квитнуц, гвари же так пише и у литератури, други раз кед преквитло и ище два раз. Так роби каждого року и углавним нє треба додатне допатранє. Найважнєйше добре преценїц кельо винова лоза може поднєсц и винєсц, цо значи кельо на чокоту треба зохабиц конарки лози и кельо очка на лози, же би ше знало кельо ґризди будзе у винїци.

– Мам свой ритуал, рано кед станєм и покончим шицко основне, такой обувам папучи и ґу грозну. Мам часу, та го даскельо раз на дзень опатрам. То важне, бо треба на час замерковац чи єст пременки на лози, лїсцу або бобкох – гварел Владимир, котри перши сознаня о грозну, на початку, научел од сушеда на полю Виславкого, котри ма свой овоцнїк такой обок при Мудрийовим овоцнїку.

У овоцнїку Мудрово маю коло сто дзешец древка рижних овоцох, найвецей шлївки, потим брескинї, грушки, вишнї и черешнї. Яблука вецей нє продукую, понеже их треба частейше допатрац и пирскац. Овоцнїк посадзели пред седемнац роки, кед им ше народзел їх перши унук Алексей.

– У овоцнїку нє родзело як прешлих рокох, шлївки зродзели барз добре, а брескинї и грушки було сиґурно шейдзешат одсто як прешлих рокох. Найчастейше овоц предавам дома, бо ше уж зна же поряднє мам вецей файти овоци, а виношим их и на пияц. Найчастейше овоц купую за маджуни, а од тото цо останє, правиме палєнку котру тиж предавам – гварел Владимир Мудри зоз Дюрдьова.

Потераз им овоц вжиме нє змарзала, а кед копу коло грозна, вше ше коло чокота и кореня охаби лїсце, най закриє жем, же би и ше корень прекармйовал зоз хлорофилом з нього.

– Винїцу орезуєм вше у фебруару, на Валентина. Теди ми важне видзиц кельо конар може поднєсц ґиризди, вше читам же би остало одредзене число очкох на конаре, гварел Владимир котри скорей обрабял жем, продуковал желєняву, а остатнїх рокох ше пошвецели лєм продукованю овоцох у овоцнїку на полю и винїци у загради. Мудрого у загради маю и пластенїк у котрим супруга Зденка поряднє садзи вецей файти желєняви, а Влада єй помага коло допатраня. Окрем того, прешлого року посадзели шор чарнїцох, котри планую охабиц за єдзенє, бо их любя, алє буду правиц и сок, котри барз смачни.

ВИНЇЦА ОСТАЛА ЛЄМ ПО МЕНУ

У Ґубашовим обисцу, у хторим жиє Владимир зоз супругу Зденку, жил и єй дїдо и ту ше дакеди сходзели млади пред одходом на  иґранку до Чакановей сали, котра була прейґ драги. Було то од 1950-ого по 1970-ти роки. Теди у валалє було вецей припознатих винїцарох, а медзи нїма и Паланчаново, Бреґуново и Рамачово. Винїци теди були при валалє, вонконцом драги на виходзе зоз Дюрдьова ґу Шайкашу. Тераз у тей часци хотара, попри Мудрийових, свойо овоцнїки маю и Кухарова и Виславскова фамелия.

Владимирови важне мац добру фахову литературу за допатранє грозна

(Опатрене 75 раз, нєшка 1)