fbpx

З руским язиком руку попод руку

автор ол. русковски 1. октобер 2019

Снежана першираз крочела у фамелиї Гардийових, при оцови Дюрови и мацери Ирини, а безбрижне дзецинство запаметала на улїчки у бависку з братом и пайташками. У школи зберала перши знаня и спознала свойо интересованя. Ище малючка полюбела руски язик, руску литературу и тота любов ю провадзела през цали єй живот, а тирва и нєшка. Тераз, як наставнїца у школи, преноши тоту любов и на своїх школярох.

Кед бависко заменєла зоз школярску ташку и кнїжками, родичи ше у нєй наисце цешели. Добра, одвичательна и вредна, у єй школярскей кнїжочки ше шоровали лєм петички. После законченого основношколского образованя у Коцуре, драга ю одведла до Руского Керестура. Там ше уписала до стреднєй школи, на културолоґийни напрям за орґанизатора културних активносцох, и як гвари, тот период лєм по добрим запаметала.

– Були то барз красни роки. Мала сом добре дружтво, вельо пайташки з класи, а понеже мам и досц родзини у Керестуре, гоч сом и жила у интернату, була сом як дома. Цале стредньошколске школованє и нєшка паметам – з ошмихом приповеда Снежана.

По законченей стреднєй школи єден час мала жаданє уписац ше на Факултет спорту и физкултури и свою будучносц будовац у професиї вязаней за спорт. Заш лєм, превладала любов ґу мацеринскому язику и Снежана ше уписала на Катедру за руски язик и литературу на Филозофским факултету у Новим Садзе и гвари же анї у єдней хвильки нє побановала.

– Єдна ґрупочка з нас цо зме ходзели до стреднєй школи ше нашла и на факултету и шицко зме вєдно робели, трудзели ше и вєдно сцигли по факултетски дипломи. Дипломовала сом перша зоз своєй ґенерациї и постала професорка руского язика и литератури и професорка сербского язика як нємацеринского – бешедує наша собешеднїца.

РОБОТА У ПРОСВИТИ

Такой по закончених студийох достала роботу на месце редактора дзецинского часопису на руским язику ,,Заградка” у НВУ ,,Руске слово” и гоч припознава же то була барз интересантна и динамична робота, жадала робиц у просвити. Пошвидко ше єй указала нагода прейсц робиц до коцурскей Основней школи, перше як наставнїца сербского язика, алє уж шлїдуюцого року достала стаємну роботу як наставнїца руского язика.

– Тедишня наставнїца Серафина Макайова пошла до пензиї и я пришла на єй место. Достала сом стаємну роботу, свою класу котрей сом була оддзелєнски старшина, школярикох котрих сом водзела и старала ше о нїх, а шицко тото сом любела прето же сом закончела студиї вязани за тото цо сом любела. Того року то точно 20 роки як випекам тото ремесло – през ошмих толкує наставнїца Шантова.

Пошвидко як почала робиц, орґанизовани и змаганя зоз руского язика и язичней култури. Була то нагода видзиц чи тото цо роби зоз дзецми „спадло на плодну жем”, односно чи добре роби свою роботу.

– Було ту барз вредних школярох котри ше трудзели, учели и ходзели на змаганя, а мой задаток бул дац им основу и потримац их. Велї з нїх посцигли наисце красни резултати и на тот способ ше змоцньовало и їх довириє до самих себе, а тиж так и мойо – заключує Снежана.

Снежаново перши школяре

ШИРОКИ СПЕКТЕР ИНТЕРЕСОВАНЬОХ

Окрем порядней настави опробовала ше и у рецитаторскей секциї, дзе єден час рихтала дзеци за змаганя у рецитованю. Водзена зоз искуством котре здобула у стреднєй школи кед ю за рецитоторски смотри рихтали професор Владимир Бесрминї и Михайло Зазуляк, трудзела ше здобуте знанє на цо лєпши способ пренєсц своїм школяром.

Єден час ше опробовала и у режиї кратких драмских дзецинских сличкох, звичайно за школски програми, а дзепоєдним була и автор. Як потолковала, то вимагало вельо труду, вельо часу и роботи, алє добре знала же там дзе найвецей уложи, праве там будзе задовольна и виполнєна. Єден период була активна у литературней секциї ,,Крочаї” хтора облапяла ґрупочку писательох дзе єдни других мотивовали и през друженє черали упечатки о своїх творох. Теди написала вецей роботи котри були обявени у ,,Ерату над Коцуром”. Потим роками на Снежаново папери за писанє шедал прах, алє тераз ю зацикавели роботнї Креативного писаня, та гоч твардо нє обецує, можебуц, гвари, ознова вежнє клайбас до рукох. Шлєбодни час то и час кед чита кнїжки, а тераз окреме тоти цо ю опущую, и то тоти на психолоґийни теми як цо то Ґешталт психотерапия.

– Моя сушеда вельо чита и обидва найволїме бешедовац о кнїжкох котри зме пречитали, окреме зоз психолоґийну тематику. Було би добре направиц таки литературни кружок дзе би людзе могли черац упечатки о кнїжкох, їх искуства, дебатовац… Добре би було мац вецей таки активносци у Коцуре, а тиж и промоциї кнїжкох – визначела Снежана и здогадла же у живоце себе треба и вилагодзиц, и уживац у краси и декорациї. У тим єй часто помага брат Славко, понеже є столар и зоз дещичкох и гвоздзикох зна витвориц кажду єй идею. А свою каждодньовосц Снажана люби прикрашиц и зоз квицом, як и у креативносци з дзецми. Вєдно рихтаю рижни прикраски, декоративни предмети, окреме коло новорочних и крачунских шветох. Попри порядней настави и змаганьох котрим вше давала предносц, єден час роздумовала як дзецом олєгчац обовязки.

– Зоз тедишню колеґиню Таню Молнарову зме мали интересантни идеї и векшу часц зме и реализовали. Орґанизовали зме рижни квизи, модни ревиї, драмски слички, точки модерного танцу, а плановали зме орґанизовац и змаганє ,,Най талант у школи”. Жадали зме же би дзеци школу нє видзели лєм як обовязку и озбильну роботу, алє кус и як забаву и задовольство.

ОСОБУ НЄ ТВОРИ ЛЄМ ПРОФЕСИЯ

Снежана вери же єдну особу нє твори лєм його професия, чловек треба же би ше витворел и у других обласцох. Вона ше витворела як супруга, алє нажаль после 7 рокох у вязи и 18 рокох у малженстве, после шмерци свойого супруга, остала сама. Од теди шицку свою енерґию унапрямела на роботу, а успихи пошвецела праве йому.

– Чловек ше якош мири зоз шицким, и думам же найважнєйше праве тото – любиц себе и робиц на себе. Тото цо видзиме же нє добре, тото ше намагайме пременїц. Важне почитовац себе, дзвигнуц уровень самодовирия, а тото цо нас нє виполнює, нє прицагує, дзе нєт задовольства, нєт потреби о тим роздумовац, та анї робиц. Тото на концу наглашела наставнїца Снежана Шанта.

И ҐЛУМЕЛА

До ґлумецких водох Снежана крочела ещи по законченю студийох, кед у режиї Дюри Макая рихтани представи у котрих бавела.

– Ґлумела сом у трох представох – ,,Мистер Долар”, ,,Панї министерка” и ,,Ожалосцена фамелия”. Гоч то нє були главни улоги, мойо интересованє за ґлуму и жаданє опробовац ше и у тим було вельке. Уживала сом у каждей проби, а и каждей одбавеней представи – щира Снажана.

НАГРАДИ ЗА ТРУД РОБОТУ И ЗАКЛАДАНЄ

Дружтво за руски язик, литературу и културу 2013. року наградзело Снежану Шанта зоз припознаньом – Плакету ,,Професор Гавриїл Г. Надь” за воспитно-образовну роботу, успишне участвованє на медзиокружних и Републичних змаганьох у знаню руского язика и других програмох, манифестацийох, културних активносцох, стретнуцох руских школох.

– Кед ци други даю чесц и припознаю твой труд и роботу, теди чловек достанє криделка – щира Снежана, хтора влонї за Дзень школи достала награду  и похвалу за роботу и закладанє од Наставнїцкей ради ОШ ,,Братство єдинство” котра ю нєсподзивала, алє барз є горда на припознанє котре достала од колеґох. Обидва награди маю окремне место у Снежановим обисцу, алє и у єй шерцу.

(Опатрене 101 раз, нєшка 1)