fbpx

Швайцарски модел ище лєм на паперу

автор с. фейса 8. октобер 2019

Октобер мешац у хторим ше вельку увагу придава старшим. З велїма манифестациями и активносцами явносци ше ище раз пробує приблїжиц як у нашей жеми жиє найстарша популация. А чи и як явносц реаґує, и чи проблеми и порученя пензионерох у нашей жеми сцигую на прави адреси?

Пензионере обтерховани з велїма проблемами баржей як други гражданє хтори младши, здравши и аґилнєйши ришовац шицко цо каждодньовосц ноши зоз собу. Сиґурно же им чежше як другим, медзи иншим и пре пензиї хтори скромни, и то окреме проблем, бо у нашей жеми 450 000 пензионере маю пензию по 14 300 динари, а вецей як милион мешачно просеково жиє з 26 300 динарами. Велї з нїх у цихосци жию од мешаца по мешац, и нє дзечнє бешедую о своїх проблемох.

Пред мешацом з Влади Републики Сербиї наявене звекшанє пензийох од идуцого року, так же окрем єднократней помоци од 5 000 динари по конєц рока, увагу прицагли бешеди на яки способ ше формулую одредзени способи виплацованя пензийох. Милан Ненадич, спред Союзу пензионерох Войводини, толкує:

– За тото послужел єден материял Фискалного совиту Сербиї хтори порихтани, дзе презентоване даскельо можлїви способи ускладзованя пензийох. То способи зоз становиска отримовносци, а заш намаганя таки же би були правдиви ґу пензионером. Слово о швайцарским моделу, а у опциї и кус злєпшани швайцарски модел, а як треци то

Милан Ненадич

тот дзе би при обраховйованю участвовало рушанє БДП-а (бруто домашнього продукту). То тоти три модели, и можебуц найприцагуюцши швайцарски модел тот кус злєпшани, хтори ше ускладзує зоз 60 одсто заробку и 40 одсто рушанє трошительних ценох. Кед слово о першим моделу, одношенє параметрох 50:50, можем повесц же ше Влада и ресорни министерства опредзеля праве за тот модел. Ми маме уж єден материял хори на явней розправи з одредзенима дополнєнями и вименками Пензийского закона, дзе уткана вименка члена 80, а тот член реґулує ускладзованє пензийох. Значи, найскорей же будзе прилапени тот модел дзе маме 50 одсто рушанє трошительних ценох и 50 заробку. З другима словами, ту ше заробок бере у номиналней суми, нє у реалней, гвари Ненадич, толкуюци же Словения применює злєпшану швайцарску формулу 60 одсто – заробок, 40 одсто – инфлация, цо кус лєпше, алє вельке питанє чи би тот модел у нашей жеми могол обстац.

З ресорного министерства поведзене же ше шицко ма покончиц по идуци рок, а кед же ше наявене даяким концом нє зисци, з боку компетентних орґанох заш лєм пензиї буду звекшани коло 5 одсто, цо би найвироятнєйше було на уровню спомнутей швайцарскей формули.

З  вистку о звекшаню пензийох од 5 одсто велї нєзадовольни, гваря же то нє досц и нє справедлїво ґу тим чия пензия барз скромна, та би требало роздумац же би звекшанє було пропорцийне, а нє линеарне. Окремне обтерхованє пензионере почувствовали ище теди кед ступел на моц Закон о дочасовим способе виплацованя пензийох 2014. року, без явней розправи з розказом же так муши буц, бо Сербия у чежких финансийних проблемох. Закон влонї утаргнути, алє пензионере и далєй нє доставаю одвит на питанє кеди им будзе врацени тот пенєж хтори под час роботного вику заробели.

РОБЕЛИ И ОЗНОВА РОБЯ

Познате же уж єден длугши час наша держава константно у дефициту роботней моци. Велї млади одходза до иножемства за лєпше плацену роботу, бо з диплому нє сцу робиц за трицец або штерацец тисячи динари мешачно. Ту ше отворел простор за роботи пензионерох и после здобутей пензиї. Тарґовински ланєц „Универекспорт” роби на тим уж даскельо мешаци.

Милица Иванкович

 – У швеце велї жеми одлучели дац роботу пензионером, и ми одлучели зробиц исте. Реакциї хтори настали нєпоштредно потим як зме оглашку пущели до явносци, лєм нас прешвечели же зме на добрей драги – гвари Милица Иванкович, фахови сотруднїк за корпоративни комуникациї.

 – Перши зме пензионером понукли роботу на штири годзини, без соботи и нєдзелї, и то на оддзелєньох ґрил, деликатес и  пекарнї. Нароком так вибране, бо праве там робота нє чежка.  Тераз чекаме же би ше конкурс закончел же бизме видзели кельо будземе мац пензионерох, а интересованє вельке. Прето зме преширели таку задумку и на други штредки о хторих зме спочатку нє роздумовали. Интересантне и тото же маме и тих пензионерох хтори сами иницировали понукнуце роботи на полни роботни час, поготов же су свидоми же попри пензиї доставаю порядну плацу, на хтору плацени шицки доприноси – гвари Иванковичова, наглашуюци же достата робота у складзе зоз Законом, приява на ПИО осиґуранє, з чим ше витворює додатни стаж и звекшує пензию. Старосней гранїци нєт, и шицко завиши од їх добрей дзеки и порихтаносци за роботу.

ШИЦКО ДО ЗАКОНСКИХ РАМИКОХ

Милан Ненадич упознати з таку ситуацию, бо и до Союзу приходзели з велького тарґовинского центру „Идеї” заинтересовани за пензионерох. Глєдани  су як партнере и роботнїки, бо добре робя, одвичательни су,  совисни, алє наш собешеднїк гвари же би ше и ту мушело справиц модел по хторим треба класификовац роботи хтори ше понука пензионером. И нє лєм тото…

– Требало би зєпшац дзепоєдни законски предписаня, бо тераз можу робиц лєм старосни пензионере. А цо вец з инвалиднима? Сиґурни сом же и ту мож найсц ришенє хторе би одвитовало и держави и пензионером. Значне место можу пополнїц фаховци пензионере на других местох: лїкаре, инжинєре, а можу буц и совитодавни орґани. Тото би держава мушела цо скорей ришиц, же би нє пришло до такей ситуациї же нє будзе фаховцох – застарани Ненадич.

Кед ше нєшка опитаце пензионером о роботи, о пензиї, о самим живоце, слика нє оптимистична. Велї з нїх витримую цали фамелиї, бо им дзеци нє робя, а нє мале число ходзи на наднїци. Ґаздове цихо, бо и так лєдво „награбкаю” роботнїкох. 

Цихо и пензионере хторим нє ясне як пришло до того же нєшка  и вони и їх парняки седемдзешатрочни людзе муша робиц. Як то же после штерацец рокох роботи нє можу вижиц, же єст вше лєм тельо – палєц попри пальцу. Одход на морйо або до банї, вше частейше памятка на щешлїви роки.

Старосц нє муши и нє треба же би була терха, алє живот тот цо исте з рока на рок демантує.

НАШО – СПОЗОРИЦ НА ПРОБЛЕМИ

– Союз пензионерох Войводини ма 52 Здруженя, општински, городски и секторни орґанизациї. Добре функционуєме, маме єдинство у Союзу и у найвекшим чишлє наших Здруженьох. Дакеди виплїва даяки проблем, ми го пробуєме ришиц, а шицко  ше роби у складзе зоз законскима предписанями и Статутами тих орґанизацийох. Як таки члени зме Союзу пензионерох Сербиї, и вєдно з нїма зме репрезентативни Союз пензинерох у одношеню на державни орґани. Наша политика – указац на проблеми, предкладац Влади, министерством и другим орґаном кед маме питаня. Наша активносц значна и спрам локалних орґанох власци, а барз важне  и тото же нашо Здруженя добре сотрудзую – гвари Милан Ненадич.

(Опатрене 31 раз, нєшка 1)