fbpx

Треба прилапиц тото цо живот принєше

автор м. тамаш 24. октобер 2019

Економска сиґурносц, здравє, добра комуникация з дзецми и унучатми, социялни контакти зоз припаднїками своєй ґенерациї, интересантни гобиї, шицко то важни елементи хтори оможлївюю красну и щешлїву старосц.

Фаховци гваря же, заш лєм, кажде ма особне дожице свойого живота у каждей його фази, та и у старосци и же то нє муши у подполносци буц одредзене з обєктивнима условиями. И покля даєдни старши людзе гваря же су виполнєти и задовольни зоз своїм животом и же им їх живот красни, єст надосц и тих цо су нє задовольни и поносую ше на здравє, пензию, дзеци, державу, на хвилю и вец им їх живот анї нє лєгки, анї нє щешлїви.

Дипломовани психолоґ Михаило Симич роботни терапеут у служби социялней роботи у Ґеронтолоґийним центру у Вербаше, од снованя тей установи и вельо зна о тим як чловек може прилапиц свойо позни роки, цо важне за красну и щешлїву старосц.

– Наша Установа роби уж вецей як 16 роки и вельо людзе прешли през ню. У моєй роботи мож одхилїц дзвери за одвит цо тайна щешлївого живота у старосци и думам же то индивидуална приповедка. Тот хто флексибилни ма векшу шансу помогнуц себе и лєгчейше прилапиц нєизвесносц живота. Тота нєизвесносц векша у познєйших рокох, у першим шоре пре здравствени причини, алє то заш лєм и ствар вибору поєдинца  – гутори Симич.

Михаило Симич

Вон гвари же кед дахто одбива же би прилапел даяки природни пременки у своїм живоце и же нїч нє вичне, будзе мац проблем прилапиц тото цо му живот принєсол. Кед у тим цо му живот принєше може видзиц и цо достава, а цо траци, цо значи и позитивни и неґативни прикмети, вец ма шансу буц задовольни и щешлїви и у позних рокох живота.

– Наша Установа велька, єст вельо людзох и то найчастейше дом за векшину з нїх. Нє вше видзе же дом там як ши заплановал свою животну драгу, алє так як то одредзели околносци, „як живот поскладал карти” и то треба прилапииц – же дом там дзе ти жиєш, дзе дурка твойо шерцо, бо нєт рецепт. Важне як робиме и же бизме порихтали условия же би було так як жадаме и плануєме, алє нє вше мож мац сиґурносц, живот полни нєсподзиваньох, нє знаме яки будзе на ютре и кед то прилапиме, лєгчейше прилапиме и тото цо нам живот принєше – гутори Симич.

КРЕАТИВНИ И У ПОЗНИХ РОКОХ

У Ґеронтолоґийним центру ше намагаю же би хасновательом кажди дзень у доме бул виполнєти през рижни активносци и до роботней терапиї, хтора заступена кажди дзень, уключени велї и то доприноши квалитету їх живота у дому.

– Єст у нашим Доме людзох хтори аж у позних рокох одкрили свойо креативни способносци, хтори цали их живот були дзешка з боку. Красна часц нашей роботи же обезпечуєме условия и потримовку и за розвой креативносци. Буц креативни нє лєгко, чловек ше муши дакус отвориц, а то и ризичне, окреме кед жиєце у заєднїци з другима. Даєдни людзе нє можу прилапиц же би ше отворели, ганьбя ше и ми през каждодоньово роботи патриме же би ше прилапело креативносц, як квалитет наших членох. У Доме маме и людзох рижних националносцох, з початку було и надосц вибеженцох чий живот бул означени зоз вельку утрату и вони ту, у Доме, можу указац свою културу и обичаї и повязац ше з другима. Повязованє ше могло посцигнуц лєм през активносци. Кед маце баналну активносц квиз змаганє, людзе кед почню помагац єдно другому, нпр. помагам ци бо ти нє чуєш добре, або ти нє видзиш добре и то у шоре, єст людзе хтори анї функционално нє писмени та участвовали у квизу, бо так можу дац доприношенє своєй екипи и кажда мала побида моцнї чловека. Людзе ше през активносци укажу, укажу як функционую у дружтве, правя нови вязи у тим штредку, зохабяю з боку прешлосц, прилапюю и себе  и других людзох. Пребуванє у Дому дава квалитет животу, насампредз прето же ту шицки маю доступну стаємно здравствену услугу, одн. маме лїкара у Дому – гутори Симич.

ВИРА ДО БОГА ДАВА ПОТЇХУ

Отец Алексий Гудак, священїк у Церкви Покрова Пресвятей Богородици и парох у Старим Вербаше.

– Кажди чловек кед придзе до одредзених рокох ма вельо шлєбодного часу и вельо роздумує о своїм живоце. Даєдни людзе кед анализую свой живот нaходза нєзадовольства пре слабе здравє, пре одношеня з фамелию, пре мали приманя и у таких ситуацийох добре кед особа ма виру до Бога, бо Бог дава вше потїху, без огляду у хторих зме рокох. У Богу, у вири, мож найсц смисел живота. Я часто наглашуєм у своїх казаньох же смисел нашого живота нє лєм же бизме церпели, алє и же бизме видзели кадзи нас Бог унапрямує у нашим живоце. Бо, вон нас часто унапрямує по єдней драги, а ми ше одупераме и вец ше случує нєзадовольство же нам ше нє виполнює тото цо зме задумали. Кед ше цалком препущуєме Богови и його задумки и нєзадовольство прераста до задовольства и цали живот постава виполнєтши  – гутори о. Гудак.

Даєдни людзе у старосци знаю потаргац вязи зоз найблїзшима, а за красну старосц барз важне отримац и социялни контакти и комуникацию з другима людзми. Важне мац на розуме же каждого дня у живоце ми дацо нове достанєме, научиме и хто препозна тото цо вредне, може мац позитивни емоциї и чувство щесца. Фаховци гваря же аж и кед чловек у посцелї и кед нє може нїґдзе пойсц, алє кед зна почитовац труд других и кед зна препознац дачию доброту, може себе обезпечиц чувство щесца.

Отец Алексий Гудак

ОЗНАЧЕНИ МЕШАЦ СТАРИХ И ДЗЕЦИНСКИ ТИДЗЕНЬ

Дзень старих 1. октобер и Дзень ҐЦ Вербас, а потим и Октобер – Мешац старих означени з вецей културно-забавнима и роботнима  активносцами. Госци на програми, 30. септембра, були школяре и наставнїки Штреднєй фаховей школи „4. юлий” з богату програму на хторей участвовали и хаснователє ҐЦ хтори малюю, пишу писнї, приповедки и даєдни и романи.

Хасновательох ҐЦ штварток, 10. октобра, нащивели штреднї и старши воспитни ґрупи дзецинскей заградки „Бубица” Предшколскей установи „Бошко Буха”.

Пияток 11. октобра и  витворене красне културно-ґенерацийне сотруднїцтво зоз наставнїками и школярами вербаскей Ґимназиї „Жарко Зренянин”, наступел и хор Ґимназиї. Истого дня хасновательох ҐЦ у Коцуре нащивели школяре коцурскей основней школи.

Стретнуце старих людзох и дзецох вше прейдзе у радосци и красним розположеню, окреме же и єдни и други пестую креативносц и любов ґу красному слову,  писнї и уметносци, хтори найлєгчейше сцераю розлики у рокох.

ҐЕРОНТОЛОҐИЙНИ ЦЕНТЕР ВЕРБАС ДОСТАЛ ЛИФТ И ЛИЦЕНЦУ

Ґеронтолоґийни центер Вербас ма капацитет 125 хасновательох у двох окремних обєктох у Вербаше и Коцуре. Обєкт у Вербаше ма капацитет 90 хасновательох, а обєкт у Коцуре ма капацитет од 35 хасновательох, гутори директорка Радмила Мусич.

– Наш ҐЦ змесцує шицки три катеґориї хасновательох и то рухомих, полурухомих и нєрухомих и у одношеню на предходни роки, у остатнїх рокох структура хасновательох ше значно вименєла и тераз вецей як 80 одсто хасновательох наших услугох полурухоми и нєрухоми. Шицки хижи у прижемю обєкта у Вербаше тераз служа за стационарне змесценє так же нам пополнєтосц капацитетох коло 95 одсто, шлєбодни места маме лєм за рухомих, а за нєрухомих хасновательох констатно єст лїстина чеканя.

ҐЦ Вербас того року од Министерства за роботу, борецки и социялни питаня достал Лиценцу за даванє услуги домского змесценя. Того року у ҐЦ направени и лифт, чию вибудов финансовало Министерство з 5,7 милиони динарами, так же виполнєти функционални и структурални стандарди же би ҐЦ достал лиценцу – гутори Радмила Мусич.

Кажди два мешаци за наших хасновательох означуєме родзени днї, маме у року орґанизовани голєм єден вилєт – влонї зме були у Бачу, а тераз пойдземе до Сримскей Митровици, углавним то у октобру.

Маме и „Дзень отворених дзверох” – то дзень за святочнєйше стретнуце хасновательох зоз свою родзину, за тот дзень повяжеме и родзени днї и Установа отвореного типа, так же у Дзецинским тижню маме стретнуца зоз школярами основних и штреднїх школох и Предшколскей установи.

У рамикох ҐЦ у Вербаше єст Клуб за стари особи у хторим старши жителє можу преповадзовац свой шлєбодни час кажди дзень през друженє и розвагу попри дружтвених бавискох и у тота Служба звонкаинституционалней  социялней защити роби и финансує ше зоз Буджету Општини Вербас. Попри тей дньовей услуги у заєднїци, ҐЦ ма и Службу за помоц у обисцу, хтора подрозумює роботу у обисцох гражданох и обидва служби доприноша квалитету живота старих особи.

Радмила Мусич

(Опатрене 59 раз, нєшка 1)