fbpx

Друженє як лїк

автор а. медєши 26. октобер 2019

Социялизация, гваря, трима людзох младих у души, емоцийно оживює, а чува и менталне здравє. При дзецох социялизация нєобходна, бо оможлївює їх розвой. Медзитим, при старших людзох друженє тиж нєобходне, же би могли отримац здраву физичну и емоцийну ровновагу.

Велї медицински виглєдованя потвердзую же друженє з приятелями може злєпшац здравє мозґу, а тиж и зменшує ризик од зявйованя деменциї. З другого боку, социялна изолация єдна з главних причинох депресиї при старших.

Вшелїяк же бриґа о старших нє подрозумює лєм закрице над главу и медицинску помоц, алє и рижни емоцийни, физични и дружтвени активносци хтори людзом нєобходни же би мали виполнєти и щешлїви живот у старосци. Таки активносци понукнути и у парохиялним Каритасу у Руским Керестуре, дзе ше уж петнац роки каждого штвартку орґанизую друженя старших. На пополадньово друженя ходза коло трицец старши Керестурци, а найвекшу помоц маю од волонтерох хтори тото шицко и орґанизую.

Єдна од волонтерох то и Верунка Пашо хтора од самого початку помага коло шицкого цо таким особом нєобходне. Спочатку и розвожела людзох на авту, а тераз тоту обвязку на себе превжал Желько Ковач. Як гвари Верунка, теди прешла и коло 30 километри по валалє док нє одвезла каждого по обисце.

– Требало перше пойсц на авту по каждого, а потим их после друженя розвожиц. Понеже то старши людзе, хтори маю бриґи зоз ногами и чежко ходза, каждого сом нука по ґарадичи запровадзала же би случайно дахто нє спаднул. Нє було ми чежко, анї тераз ми нє чежко, окреме кед видзим як тоти людзе чекаю штварток и як им знача тоти пополадньово друженя. Вибрала сом помагац у Каритасу, бо сом чувствовала же свой шлєбодни час найлєпше вихаснуєм кед дакому помогнєм. Кед свой труд и енерґию унапрямим на дацо добре, верим же ше тото добре и мнє враци. Вецей раз сом и вистата, або хора и нє так мам дзеку виходзиц з обисца, алє вше заш лєм назберам моци присц – и нїґда нє побануєм. Тото чувство виполнєтосци, и же сом зробела цошка хасновите и смислове, наисце барз моцне – толкує Пашова.

Попри Верунки Пашовей у Каритасу помагаю и други волонтере – Мария Виславски, Дане Макаї, Михайло Русковски, як и Желько Ковач хтори и координатор за роботу зоз старима. У Каритасу през цали рок орґанизовани рижни активносци хтори присподобени тей старосней ґрупи. Як гваря волонтере, три раз до рока орґанизую бали на хторих маю живу музику, та ше поряднє зашпива и затанцує. Два раз до рока орґанизовани и одход до Водици, у маю и у октобру кед мешац Мариї, а каждого року и школяре Основней школи у рамикох „Дзецинского тижня” нащивя Каритас.

И МАРЕЦ, И РОДЗЕНИ ДНЇ

– Маме надосц активносци през рок, а визначуєме и преславюєме шицки векши швета. И  Мезинародни дзень женох – 8. марец, и за Миколая даруєме рижни дарунки, ходзиме и до Водици, алє якош им друженє зоз їх парняками зоз Коцура наймилше. Теди наисце весела атмосфера. Тиж, барз любя преславйовац и родзени днї. Теди, хто жада, принєше даяки колач понукнуц другим, алє то нє обовязне. Купиме соку, кекси, навариме чаї, а тому хто слави, повинчуєме родзени дзень зоз писню „Многая лїта”.  Обовязно ше и помодлїме Оченаш и Богородице, а пред Вельку ноцу и Крачуном мож ше ту и висповедац, понеже приходзи паноцец. Нащивюєме и Старецки дом у Кули, звичайно у октобру каждого року и вше нас барз крашнє привитаю. И у Кули и у Коцуре. Тиж, часто шпиваме и даяки церковни або стари руски народни писнї, та нам през музику и танєц час найшвидше прейдзе – приповеда Мария Виславски, тиж волонтерка у Каритасу.

Же таки сходзеня и друженя потребни валалу, видно и з того же ше шицки присутни у Каритасу зложели же би було добре частейше орґанизовац таки друженя, голєм два раз до тижня. Волонтере свидоми же би ше старши у Каритасу любели сходзиц частейше, медзитим, млади пре роботу и приватни обовязки, вельо раз нє маю часу.

– Мнє барз мило же можеме ту присц голєм раз до тижня. Дакус ше набешедуєме, подружиме, а дома мож лєм шедзиц медзи штирома мурами. Кед ше нє маш ґу кому озвец цали дзень, нї ґу кому пойсц, наисце нє лєгко. През жиму найвекши проблем коло огриви и коло топеня, алє я мам унуки хтори ми помагаю, син и нєвеста тиж ме приду опатриц. Но, вони маю надосц своєй роботи и обовязки. Мам и даскельо сушеди, та ше и з нїма сходзим, алє нє часто. Прето нам таки друженя наисце знача, а окреме тото же нас Желько привеже кажди штварток. Кед би його помоци нє було, нє знам як бизме ше сходзели – толкує андя Мелания, єдна од присутних у Каритасу.

И андя Феброна гвари же єй барз знача тоти штвартково друженя, а вшелїяк же би любела кед би их було и вецей. 

– Ходзим до Каритасу на друженє уж дас седем роки. Нє ходзим нїґдзе окрем ту, та ми тоти стретнуца барз знача. Попиєме кафу, наприповедаме ше, помодлїме ше, шпиваме, дакеди церковни, дакеди руски народни писнї, дзекеди нас одвежу и до Водици… Наисце нам ту крашнє.

ЄДНИ ДРУГИХ РОЗБЕРАЮ

На друженю у Каритасу обачлїво було вецей жени як хлопох. Прецо то так, можеме лєм нагадовац, алє єден спомедзи малочислених присутних хлопох, бачи Янко, гвари же и йому тоти штвартково друженя ище як знача.

– Пришол сом до Каритасу на друженє, бо сом бул дакус осамени. До церкви уж нє можем ходзиц, бо ме боля ноги, а нєт ме хто одвесц. На бициґли тиж нє можем ходзиц, та ми помоц волонтерох барз значи. Любим присц ту ґу своїм парняком, побешедовац з нїма, а найчастейше бешедуєме о тим як дакеди було, здогадуєме ше нашей младосци… – закончує бачи Янко.

Препровадзованє часу у добрим дружтве, старим людзом помага жа би ше чувствовали любено и потребно, а як спомнуте, ма позитивни ефект и на здравє. Буц окружени з людзми и вєдно з нїма робиц дацо хасновите, смислове, або просто интересантне, поєдинцом помага очувац здрави ментални стан и затримац позитивни попатрунок на швет.

ВШЕ ШВИДШЕ СТАРЕЄМЕ

Резултати виглєдованя Червеного крижа и мрежа орґанизацийох цивилного дружтва „Humanas” о положеню и социялней уключеносци старших особох у Сербиї, указую же жительство у нашей жеми спада до єдней од найстаршей популациї, зоз просекову старосцу од 40,2 роки. Пре нїзки наталитет, фертилитет и вельки миґрациї младого жительства, предвидзує ше ище интензивнєйше старенє.

(Опатрене 71 раз, нєшка 1)