fbpx

Лайф коучинґ – помага, лїчи, чи залїчує?

автор с. фейса 3. новембер 2019

Нови часи вимагаю вше векшу ефикасносц поєдинца и дружтва, а чловекови остава нашвидко пренайсц ришеня хтори буду таки же би ше ґу дружтвеним пременком цо лєгчейше присподобел. Кед тоти схопносци присподобйованя, хтори у себе кажде ноши, нє помагаю, помоц ше глєда индзей – при тренерох животних схопносцох, познатих як лайф коучи. Медзитим, цо о тим феномену гвари наука?

Поровнуюци праве тоти ришеня за хтори ше нєшка сучасни чловек опредзелює, з традицийнима, як цо то психолоґия и психиятрия, фаховцом зоз социолоґиї и психолоґиї дата чесц же би на нєдавней трибини бешедовали нє лєм на тоту тему. Трибина отримана у рамикох Фестивалу менталного здравя.

ЧОМ ПСЕУДО ФАХОВЦИ ТАКИ ПОПУЛАРНИ?

 – Вони бешедую о тим цо людзе любя чуц и у старту понукаю якуш файту ґаранциї. Поставя ше так же им людзе веря. И гваря: То кошта тельо и тельо, а часто то кошта барз вельо, алє твердза же з тим будзеце успишни. На концу зна буц наспак, нє дошло ше до успиху, на цо шлїдзи одвит – лєм сце ше нє тримали того цо сом вам дала як „рецепт” – бешедовала на сходзе Єлена Шакотич Курбалия, психолоґиня и позарядова професорка на Филозофским факултету у Новим Садзе. З вецейрочним искуством у обласци психотерапиї, професорка твердзи же одвичательни фаховци маю становиско же особом помогню так, же би ше вони сами пременєли.

– Психолоґове вам помогню же бисце дзепоєдни ствари освидомели, же бисце звладали дзепоєдни одупераня, а то може потирвац. Я нє можем клиєнтови повесц – вам будзе добре и живот пременїце за даскельо стретнуца. Можебуц то и будзе так, бо при даєдних проблемох ясно постоя правила як ше дзепоєдни симптоми одстранює, алє ше лєгко може случиц же ше зяви дацо друге. Цалого живота чловек ма даяки кризи, а психолоґ, психотерапеут у старту вимага же би пациєнт превжал одвичательносц за власни пременки. А то людзе, окреме млади, нє любя.

ЖИВОТ ЛЄПШИ, АЛЄ ДУША ОСТАЛА ИСТА

Деян Живкович, психолоґ, з искуством на позицийох менаджера за людски ресурси и тренера твердзи же псеудонаука и лайф коуч и при нас, и у швеце, победзела.

– Лєм опатьце на дружтвених мрежох и на тото кельо шлїдбенїкох маю дзепоєдни людзе, ґуруи, хтори ше занїмаю зоз менталним здравйом, фитнесом, бизнисом и преподаваньом, а ту думам же психолоґове виновати. Психолоґове ганьблїви, знаю як ше треба справовац у явносци, док други вельо шлєбоднєйше уходза до тей приповедки. З велїма сом бешедовал о особним розвою, гваря ми:  Бул сом при астролоґови и вон ми баржей помогнул як психолоґ. А як? Так же му поведзене же од 2010. по 2020. рок, то будзе златни период у його живоце, бо му Меркур таки, а Сатурн иншаки… Чловек препородзени. Место того же би пошол ґу психолоґови и почал озбильно робиц на себе, вон достанє од когошик, хто досц прешвечлїви, одредзену поруку и чувствує ше добре. Як будзе о рок, то уж инше. Алє цо сущносц. Нашо дружтво полуинтернет дружтво,  и на интернету трациме войну, нє лєм у нас, алє и у Америки. Ґуруи у Америки маю бизнис хтори вредзи милиярди долари. През свою приповедку предаваю аж и койдзеяки лїки, а шицко ше зводзи на швидкосц. Векшина людзох нєшка глєда швидки ришеня и нїч нє иншаке як цо було дакеди, лєм шицко доступне, и вец маце опцию же вам дахто риши фобию за 15 минути и то прейґ ТВ-а. Маю барз добре обдумани маркетинґ, добре ше предаваю и здабу ми на мрежни орґанизациї, преподаваня, курси… Перши ступень законча, такой други, та мастер, у смислу: Лєм ти войдз до нашого круга, а то єдине и исправне, то вредзи. А психотерапия, або трансакцийна анализа, шмишне и демоде….   Ми це научиме же биш мал самодовирия, будзе ци живот лєпши – гвари Живкович и надпомина же млади науча дзепоєдни технїки и им насправди лєпше, алє ше знука нїч нє пременєло и познєйше ше зочую з муром, а тот мур то реалносц.  – „Набилдую” ше знука, алє глїбше у души ше нїч нє случело.

ПЕРШЕ УКРАДНУЦ, ВЕЦ ДОБРЕ ПРЕДАЦ

О псеудонауки у домену менталного здравя бешедовал и Алексей Кишюгас, социолоґ, доцент на Филозофским факултету у Новим Садзе, хтори медзи инши гварел же псеудонаука позната по факту же краднє науково термини, у такволаней баналней-маґийско-ритуалней пракси.

– Прето нєшка бешедуєме о бионерґиї, животней сили, а то термини з науки вжати. Нормално же постоя чакри, алє енерґиї єст лєм штири и точка. Псеудонаука и псеудопсихолоґия хасную науково психолоґийни термини за цошка цо нє ма фундмент у даяким знаню. Краднє ше науково термини же би ше дацо цо ма вязи з науку и зоз знаньом, лєпше предало – гвари професор.

И Иван Єркович, психолоґ и поядни професор на Филозофским факултету у Новим Садзе на тоту тему дал свойо доприношенє.

– Тетахилинґ, клиринґ, аюрведа, чиґо, рижни шамани итд, велї школи и велї напрями нєшка ту, медзи нами, а шицки понукаю помоц. Питанє лєм єдно – чи тота помоц вредзи, чи вона лєм залїчи рани, чи ше конзументом предава тото цо вони сцу чуц? – толкує професор, наглашуюци же найважнєйше же би ше дахто нє представял же є тото цо є нє.

БАНАЛНЕ, А ПРИЦАГУЄ

На трибини спомнута и Ана Бучевич, єдна з найпознатших мотивацийних бешеднїцох, авторка бестселерох, ютюберка, процив хторей порушани судски поступок у Републики Горватскей, а на цо Єркович прекоментаровал же док предписаня таки яки су, и док ше нє пременя, (а на тим ше роби и у нас), вона и єй прихильнїки буду робиц, а годно ше случиц же и кед ше у закону дацо пременї, и теди предлужа роботу, лєм под другим меном. Професор Кишюгас гвари же наукова психолоґия нам у тим може помогнуц и одкриц хтори то коґнитивни механїзми пре хтори нам таки идеї прицагуюци, и аж теди годно зрозумиц и борбу процив нїх.

 – Ана Бучевич бешедує о вибрацийох и наисце интересантне прецо таки банални твердзеня и друге, звуча так прицагуюцо. Яки то єй слова хтори нам одвитую и гласкаю нас по ґанґлийох, пре хтори ми думаме же таке дацо цо лоґично нє повязане, постава лоґичне, когерентне, и за тото зме порихтани справовац ше економски ирационално. Думам же ту слово о свойофайтовей ароґанциї, а так патрим и на астролоґох. Еґоизем присутни у тей приповедки, алє нашому милєу розлични клерикалистични идеї одвше були популарни. Национализем бул популарни и обстал, та чом би и псеудонаука хтора гвари же кед роздумуєме позитивно, шицко пременїме, або – нє похорели зме ше пре микроорґанизми, алє пре поремецени чакри, або зме нє досц вибрирали… Значи, психолоґийни коґнитивни розвой пре хтори таки приповедки дїлую лоґично повязано, гоч су нє, наисце огромна и важна тема – гвари Кишюгас.

ДОБРА ДЗЕКА НЄ ВШЕ ДОБРИ РЕЦЕПТ

И тота трибина ше закончела з тим же людзом хтори маю фрустрациї, хтори ше нє знашли и нє превозишли рижни прициски и церпеня, треба помогнуц. Хто вец компетентни же би людзом дал потримовку у чежких ситуацийох и кому задуркац на дзвери?

Професор Єркович гвари ше гоч кому хто може помогнуц, алє друге питанє то хто може претендовац и думац же є квалификовани помогнуц дакому у складзе з нєшкайшима критериюмами. Требали би тоти особи буц овласцени за таку помоц, гоч и то нє абсолутна ґаранция.

Було и таки думаня же перше помоц глєдац при найблїзших, тих цо знаю вислухац и нє пригваряц, осудзовац. У векших варошох то СОС Женски центер, Психолоґийне совитовалїще Шерцо, а мож заказац и термин у Совитовалїщу за малженство и фамелию,  шицко безплатне, а помоц фахова.

 – На питанє, як ми як дружтво можеме людзом помогнуц, мой одвит у учебнїку з лоґики за трецу класу стредньошколца, односно – консултовац розум, рационалне заключованє, думац критично и образовац ше, и докази, докази, докази… То би бул напрям по хторим думам же треба рушиц процив псеудонаукових єдноставних ришеньох кед слово о здравю, а з тим и менталним. Можебуц звучи интересантно и секси же треба думац позитивно, алє я мам становиско же треба думац и роздумовац реално, критицки. Заблуда вше заблуда. А заблуди погришни, гоч кельо поцеша чловека и вон ше пре тото лєпше чувствує. На концу концох, дзепоєдни людзе насправди депресивни и им бешедовац мотивацийни „булшит” фрази – Кед ци живот да лимун, справ з нього лимунаду, нє тото цо им помогнє, алє им треба медицинска здравствена, психолоґийна, терапеутска помоц – гвари Кишюгас, закончуюци же добра дзека дзекеди нє досц добри рецепт.

ФРУСТРАЦИЇ МАЮ СВОЙ ДОБРИ БОК

У нашим дружтве ше уж длугши час форсира задовольство – чи дахто добре, або нє. На сходзе бешедоване о тим же, нажаль, нє мож добре жиц и добре ше розвивац кед ше нєпреривно очекує же би нам було добре. Лєм през проблемски ситуациї мож крачац напредок. Родичи сцу своїм дзецом же би жили без проблемох, без стресох. Алє, онєможлївиц дзецко  у тим же би було фрустриране, же би гришело, пробовало,  застановює ше його розвой, а ту ше, вец, тирвацо розвива лєм нєзадовольство – гваря фаховци.

„ПОТРЕБА ЗА АНУ”

Живкович припознава же опатрел знїмки Ани Бучевич хтори барз прицагуюци, аж су на уровню риалития (одходзи до Словениї, знїма як пиє кафу з прихильнїками…).

– Сцем повесц, нє мала би Ана 200 000 шлїдбенїкох кед би нє було потреби за Ану. То здрава потреба хтору Ана задоволює и я за тото же би ше чуло и други бок, цошка иншаке, присподобене же би кажде могол розумиц. Наисце остава нєдоповедзене чи дакому помага тото цо вона понука и чи вона, а и єй подобни, нательо прешвечлїви же як з позициї ґуруа раз-два прешвеча гоч кого до чогошик цо нєреалне – гвари Живкович.

 

(Опатрене 64 раз, нєшка 1)