fbpx

Памятка на нашого першого спортисту

автор м. чакан 8. новембер 2019

Векшина читачох нашого „Руского слова” зна хто бул Яша Баков и прецо є значни и познати у рускей заєднїци, та о тим нє будзем писац. Моя тема одноши ше на способ як зме одлучели чувац памятку на того руского спортисту, педаґоґа и дружтвеного активисту.

Баков бул чловек хтори у живоце Руснацох у першей половки и штредком XX вику розпочал и пропаґовал спортски активносци и звикнуца хтори обичним людзом – перше у Дюрдьове, а после и ширше, випатрали чудно и нєкаждодньово, та у тедишнїм чаше нє були похопени. Заш лєм, улїчки зоз меном Яши Бакова єст у Новим Садзе, Руским Керестуре и самим Дюрдьове, Баковов леґат єст у музею Войводини у Новим Садзе и Руским Керестуре, а од 1992. року отримую ше и спортски бависка под його меном, хтори виросли до здруженя Спортски бависка „Яша Баков”. Аж у XXI вику, 2006. року наша руска заєднїца нашла моци означиц и 100-рочнїцу народзеня Яши Бакова, кед попри видаваня публикацийох – кнїжочкох о його живоце, у Новим Садзе поставена и спомин плоча.

Потим, 2016. року з нагоди преслави XXV Спортских бавискох, як и 110. рочнїци народзеня Яши Бакова, порушана идея о виробку його бисти у родним Дюрдьове. Даскельо ентузиясти и почитователє його дїла и роботи, ґрупа членох двох орґанизацийох, СБ „Яша Баков” и дюрдьовского Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко”, порушали тоту инициятиву за виробок, аж витворена и догварка зоз младим студентом Академиї уметносцох у Новим Садзе же би ю виробел. Нажаль, коцочки ше нє поскладали, а предложене шлєбодне уметнїцке видзенє Яши Бакова нє наишло на потримовку велькей векшини иницияторох котри видзели модел виробени зоз глїни. Понеже нє було дзеки прилапиц понукнуте, анї меняц уметнїцку визию, тото сотруднїцтво претаргнуте. После того искуствия, инициятивна ґрупа початком 2019. року ознова предлужела роботу коло виробки бисти, алє тераз зоз припознатим и потвердзеним академским скулптором Силвестером Макайом. Од початку було взаємне порозуменє, велька дзека же би ше тоту идею конєчно витворело, и вельке задовольство же зме у тим проєкту вєдно. Виробени модел з глїни зоз котрим зме шицки були задовольни, та зме го такой и обнародовали ширшей заєднїци (гоч то можебуц и нє по узвичаєних протоколох), же бизме на тот способ до проєкту виробку бисти уключели цо векше число людзох котри Бакова познали, почитовали и дзечнє го паметаю – односно, же бизме лєгчейше назберали финансийни средства котри потребни за вилїванє бисти з бронзи. Ище на зачатку идеї, бешедовали зме и зоз локалну самоуправу Општини Жабель дзе нас барз крашнє потримали, з оглядом на тото же Яша бул и Олимпийни репрезентативац Югославиї у скоку з палїцу, а то факти на пиху и чесц цалей општини. Финансийно нам помогли на початку, а потримовка тирва и нєшка, кед нам потребна и помоц коло зазберованя потребних дошлєбодзеньох дозвола и документациї за поставянє бисти на явним месце.

Одпочатку акциї зме мали потримовку наших медийох: „Руского слова” и РТВ Войводини, так же шицки нашо людзе мали нагоду провадзиц як ше одвива реализация и як нам идзе. Медзитим, кед глєдана конкретна помоц – барз мало людзох ше одволало же би помогли финансийно. Биста добре поробена, так гваря велї цо ю мали нагоду видзиц, шицки привитую акцию, алє барз мале число людзох помогло, гоч лєм и зоз символичну суму…

Кед зме починали, план бул же би биста була опрез просторийох КУД „Тарас Шевченко”, алє з часом прилапене предкладанє же би була поставена опрез Рускей школи у Дюрдьове, на углє Рускей улїчки дзе Яша Баков и народзени. Написана вимога до Општини Жабель за тоту локацию, понеже вона власнїк обєкту Рускей школи, и достали зме согласносц, а вимога послата и до Покраїнского Заводу за защиту памятнїкох, та обчекуєме и їх позитивни одвит.

Мал сом нагоду видзиц и упознац Яшу Бакова 1973. року, кед отримани турнир „Руского слова” у фодбалу, а з нагоди преслави 50- рочнїци фодбалского клубу „Бачка”, чий вон бул єден од сновательох. Теди бул у Дюрдьове, провадзел стретнуца, здогадовал ше на початки спортских активносцох у валалє, подзековал же зме го нє забули и пофрантовал же ше увидзиме и на 100-рочнїцу клуба. Од теди, Яшова филозофия живота, шмела, спортска и покус авантуристична, вше баржей прилапена.

Ми, Руснаци, маме барз мало памятнїки нашим велїканом. Пред даскельома роками у Новим Садзе порушана инициятива виробиц плочи – бисти Храниловичови, Мизови… Тиж глєдане од Националного совиту формовац комисию хтора би одредзела критериюми, алє нїч нє поробене и шицко стануло. Най би тота биста Яши Бакова, хтора можебуц и нє найважнєйша за Руснацох, заш лєм була порив же бизме ше озбильнєйше влапели до тей роботи, бо думам же и то сеґмент хтори значни за нашо отриманє як Руснацох на тих просторох. Наздавам ше же то будзе добри приклад и пригадованє нашей рускей заєднїци же маме ище людзох цо заслужели да их паметаме и ми, и нашо дзеци. Же маме визначних людзох хтори означели час у хторим жили, нє лєм за нас Руснацох, алє и за ширши штредок и дружтво у хторим зме.

По конєц рока, за 113-рочнїцу народзеня Яши Бакова, наздаваме ше шветочно одкриц його бисту поставену на постамент опрез Рускей школи, коло Рускей улїчки и просто Рускей церкви, у Дюрдьове дзе ше народзел и направел перши животни и спортски крочаї.

Инициятивна ґрупа жадала уключиц до акциї цо векше число людзох, алє, чи пре нєзацикавеносц, чи пре инертносц ширшей заєднїци, нє удало нам ше. Прецо, треба ше задумац. Медзитим, тим малочисленим хтори нас потримали, жадаме щиро подзековац. Нам, тей гарсточки ентузиястох хтори, наздавам ше до конца витвориме задумку, останє задовольство и пиха же зме охабели бисту Яши Бакова як дарунок поколєньом и за паметанє будуцим ґенерацийом.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 46 раз, нєшка 1)