fbpx

Публика

автор л. оноди 8. новембер 2019

Тогорочне Михалово лєто и шпацири по городских улїцох охабели ми упечаток же город у котрим жиєм постава город старих. Або ше так случело, же сом даскельо днї наиходзела углавним на пензионерох. Ок, дзеци им можебуц на роботи. Вони у пензиї, та маю кеди и на пияц пойсц и до предавальнї и по Kею ше прейсц. Случело ше же сом стретла и подаєдну маму з бебу у кочику, алє их було вельо менєй як пензионерох. Заш лєм, статистика указує же Нови Сад єден з малочислених городох у Сербиї котри прешлих рокох мал позитивни природни прирост. Народзовали ше вельо беби, та виправели смутну державну статистику же єст вше менєй жительох. Значи, маме и беби и старих.

Стари и беби буду, як и прешлих рокох,  добра публика за наиходзаци виберанки. Перши нє чую цо им ше приповеда, а други нє розумя. Прето су найподзековнєйши авдиториюм политичаром у предвиберанковей кампанї, кед тоти нащивюю дзецински заградки и доми за старих. Найлєгчейше наобецовац и подзелїц по даскельо езерки, накупиц нови гомбалки и спущовалки. Така им публика потребна. А нє гевти котри роздумую. Котри ше здогадую обецункох зоз прешлей кампанї. Таких би иґноровац. Прето же нє сцу слухац як нам будзе добре, нє патра риялити, нє читаю таблоиди. Без вязи. Таких политичаре пуща позакончую школи, та з куфром у рукох глєдац лєпши швет. Поодходзели нам медицински шестри и лїкаре, майстрове, вожаче.

Остатнї наяви о порцийней реформи дотхли и ИТ сектор, чий вивоз софтверских услугох вельо векши як вивоз традицийних привредних конарох. Медиї пренєсли же ше концом рока будзе знац чи вивоз ИТ сектора и того року прейдзе милиярду евра, кельо бул 2018. року. Алє, тераз держава наявела реформу порциї за тоти компаниї, та ше даєдни з нїх уж предумую чи остац у держави, чи пойсц, а чи прейсц до такволаней „шивей зони“. Векшина з нїх, верим, кед нє буду задовольни зоз законом и порциями, реґиструю компанию звонка держави, та и у тим секторе останєме без фаховцох.

У Новим Садзе ше  остатнїх дньох чежко дихало. Заґадзени воздух чийо огромни вредносци вимерани даскельо днї зашором прицискал и здравих и хорих. Витор кус одогнал шиви хмари и смрод зоз варошу, алє проблем нє скапал, прето же город ма вше менєй древа и желєнїдла, а вше вецей авта и бетону. Кед би город мал индустрию яка була пред 30 роками, чисти воздух бизме дихали лєм у лєше на Фрушкей гори. Котри тиж помали капе. Понеже превиберанково кампанї нєодлуга почню, чекам чи ше дахто з политичарох здогаднє обецовац ожелєньованє городу. Чи будземе заш лєм слухац о пензийох и гомбалкох.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 39 раз, нєшка 1)