fbpx

Важни и нютново персценї и хлопске капчанє

автор в. вуячич 16. новембер 2019

Робота на проєкту диґитализованя склєняних плочох фотоґрафох Будински зоз Руского Керестура, при концу. На диґитализованю того нашого руского скарбу робел и Неделько Маркович, фотоґраф зоз Покраїнского заводу за защиту памятнїкох.

Дзекуюци фотоґрафийом хтори настали у фотоґрафскей роботнї Будинскових и неґативом на склєняних плочох хтори диґитализовани, зачува ше шведоченє о живоце людзох и подїйох хтори вязани за Руснацох у Войводини. Неделько Маркович од початку роби на скенираню того фото материялу. У фото материялу окрем склєняних плочох було и вельки неґативи и план филми хтори були крашнє поскладани до шкатулох, тa остали очувани, алє було и фото материялу у вельких шкатулох хтори були отворени и виложени влаги, цеплоти и праху…

 – Пременка у температури, влага у воздуху, кондензация, цо и найгорше, а вец прах на пойдзе и подобне, барз можу очкодовац емулзию на склєняних фото плочох. Нашли зме и плочи хтори були злїпени єдна ґу другей, а кед ше их розлїпело, емулзия ше з єдней плочи залїпела на другу. Так же єден неґатив ма дзиру, а други ма слику прейґ слики. Тото тераз нїзач, односно нєпрепознатлїве є – гвари Маркович.

– Наисце зме робели так як зме могли, у таких условийох яки зме мали, и шицко зме скенирали. Дзепоєдни институциї таке нє скенирую, лєм презнїмюю, медзитим, за презнїмйованє такого материялу потребна и добра и окремна опрема. За друкованє, за кнїжку, цалком досц скенирац – гвари фотоґраф Маркович. По його словох, правилно вискенирани неґатив, значи же би природни лїви бок фотоґрафованого обєкту бул так обрацени и на скенираним материялу (скену), вец кед ше скенира, емулзию ше обраци на горе.

– Так би требало, алє кед так положиме, маме ситуацию – скло на склу, и вец ше можу зявиц, такволани, „нютново персценї”, хтори такой губя слику и то барз чежко ретуширац – толкує Неделько Маркович.

 Нютново персценї то громада концентричних кругох хтори ше зявюю на скену, а випатраю як и круги хтори ше справя кед ше каменчок руци до води. Так же, док скенирал, Неделько кладол емулзию на скло, на скенер, бо вона нє може справиц нютново персценї, алє кед закончел зоз скенираньом, мерковал як ше на компютерским жарґону пове, „флиповал” слику, обрацел ознова лїви бок на прави, бо би ше иншак достало фотоґрафию обрацену як у жвератку. Вец би випатрало же ше хлопи капчаю з лївого на прави бок, а жени з правого на лїви, а нє так як то уж теди було, а на тото ше мушело мерковац.

На скло скенера кладол емулзию, же би на слики нє були „нютново персценї”

ЧИСЦЕНЄ ФОТО МАТЕРИЯЛУ

Пред скенираньом, фото плочи и други фото материял перше требало очисциц. У першей часци скенираня Неделько тото робел кельо лєм могол, алє же би цо вецей материялу було скениране, бо требало видзиц зоз чим ше розполага, чисцел на швидко и нє цалком педантно.

– Перше и основне було зоз плочох оддуц прах, аж вец зоз обичну чисту щетку, хтора ше хаснує за малярски роботи, зняц прах цо нє зишол пред тим. Проблем правела плєшнєнїна, хторей було надосц и мушел сом мерковац же бим нє удиховал спори плєшнєнїни, цо ше ми и случовало. Док сом чисцел, прах лєцел вшадзи коло мнє и аж вец сом обачел же то плєшнєнїна, а нє обични прах – потолковал фотограф Маркович.

Други очкодованя тиж були од праху, алє вєдно зоз влагу з атмосфери з воздуху, у жимских условийох, поведзме, молга причина векшей концентрациї води у воздуху, и вец тот прах прешол до блата хторе ше зосушело на плочи, та ше ствардло и залїпело на плочу. Тото зоз скла нє сходзело так лєгко, та го требало намачац и помали зоз тампоном знїмац. А тампон з вати заш охабял свойо власки, та ше зявел ище єден проблем як зняц тото цо остава од вати, бо тоти власки статично наелектровани. Фотоґраф гвари же и ґумка за счухованє добри алат кед слово о чисценю налїпеного бруду на склу. Вона зоз скла и глаткей поверхносци барз крашнє знїма бруд, хтори иншак нє мож зняц.

СТАРА ТЕХНЇКА РЕТУШИРАНЯ

У каждим ремеслу єст мали тайни, та так и на тих склєняних плочох, дзе на емулзиї найдзени желатин.

– Желатин наношени лєм на твари и на руки, на дланї и на цали руки кед були оголєни, предпоставям же ше то робело же би ше достало векшу оптичну густосц, так же би тоти часци цела нє були таки барз цми. Значи, кед ше виробело фотоґрафию, шмати и тото цо ше находзи споза и коло фокусу було добре ошвицене, алє вец була и твар цмейша. Предпоставям же то було и прето бо людзе з валалу, хтори робели на полю, вше були огорени од слунка, та ше так ретуширало же би випатрали билши. Видно було же желатин нароком нанєшени оштро коло тварох, и видно же знїмани звишок там дзе то могло. Там дзе були вельки твари и руки, тото ше могло крашнє поробиц, гоч то барз пипава робота, бо шицко дробне. Вироятно ше робело и под лупу и зоз окремним ошвицованьом плочи – заключує Маркович.

З даєдних фото плочох мушело ше зняц желатин, бо нє було найлєпше зробене, та ше з часом на тот желатин налїпело праху и бруду, вец було вельо точки цо компликовало чисценє. Було плочи на хторих твари були барз дробни, та були лєм музґи. На вати, зоз хтору Неделько чисцел оставало червене, цо значи же то нє бул гоч яки прах. И у бешеди з колеґами дознал же тот желатин найвироятнєйше животиньского походзеня. Єст єдна плоча хтору и фотоґрафовал (будованє ремеселнїцкого дому у Руским Керестуре), и на нєй людзе були барз заклонєни зоз желатином, та го на власну одвичательносц ришел посцерац. А було и таки плочи на хторих хибел угел, та и таки дзе лєм емулзия тримала цале скло, бо иншак було поламане, або плочи були лєм пукнути, та су так и скенирани. Єдна плоча найдзена розбита, вироятно пукла у транспорту, лєбо док ше зоз ню манипуловало, та ше роздвоєла.

– На коверти пише же є пукнута, алє кед сом отворел плоча була у часцох. Даєдни сом на скенеру склапал же би були цалосц, а после сом их до коверти запаковал у часцох. То би далєй була робота за реставраторох – закончує Неделько Маркович.

ФОТОҐРАФОВАНЄ ЗОЗ ПЛОЧАМИ

Технїка фотоґрафованя зоз плочами ше хаснує и нєшка, лєм є барз драга. Дакеди фотоґраф на терен ношел склєняни плочи, то було чежке и требало ношиц вельо материялу.

То тераз найвецей робя уметнїки, пре барз добри ефекти яки мож посцигнуц. Понеже склєняни плочи чувствительни и чежки, накадзи могло, прешло ше на план филми на пластичну подлогу хтора вельо ценша.

Вельки формат находзиме и при Будинскових, алє и вони прешли на практичнєйши, менши формат. Вельки форматни камери остали за студийне хаснованє и при фотоґрафох хтори знїмали пейзажи, а були порихтани ношиц чежку опрему.

ЦО ДАЛЄЙ?

На питанє як убудуце треба чувац тот материял на хторим препознаваме наших предкох, а хтори важни за Руснацох у Войводини и як историйна документация, Неделько одвитовал же би шицко требало запаковац до паперу хтори без квашнїни, а нє до обичней коверти, яки ше почало хасновац, бо квашнїна з часом знїщує и деґрадує емулзию. Ище надпомнул и тото же нє шму буц нагли пременки там дзе ше уноши плочи. Кед ше нагло жимну плочу унєше до цеплого, влага ше кондензує, а кед ше то случи помали и поступнє, нє будзе велькей чкоди.

На слики видно же желатин нанєшени лєм на праву руку

(Опатрене 38 раз, нєшка 1)