fbpx

З трудом и упартосцу мож вельо посцигнуц

автор ол. русковски 17. новембер 2019

У своїм хлїве преважно маю заступену холштайн расу – червену и чарну, а и мишану, лєм два, три крави сименталскей раси. Коло трицец крави ше дої, и на дньовим уровню даю кажда коло двацец литри млєка.

Ґаздовсто фамелиї зоз Коцура, Фамелийна фарма кравох ,,Каран”, Желька и Лїлї Каран, одлични приклад як треба же би випатрало ґаздовство вредних и упартих людзох котри ше занїмаю зоз статкарством и польопривреду. Гоч, як гваря, обовязки єст вельо, рочни одпочивок при нїх нє иснує, нє маю швета, викенди – вони фамелия котра у злоги жиє и окончує свою роботу.

Желько Каран, по шлїду своєй фамелиї и свойого оца, одлучел занїмац ше зоз польопривреду. Алє, як припознава, нїґда нє думал же ше будзе занїмац и зоз статкарством.

– Мой оцец бул польопривреднїк и вше зме у обисцу мали и пейц, шейсц крави. Гоч сом од малючка бул упознати зоз статкарством, нє думал сом же ше зоз тим будзем занїмац през живот. Тераз сом у тей роботи уж вецей як двацец роки – бешедує Желько.

Як гвари, бул заняти у Землєдїлскей задруґи ,,Економия” у Коцуре, и понеже ше вше занїмал зоз польопривреду, думал же по пензийни днї то лєм и будзе його робота. Алє, пришли чежши часи, Задруґа була заварта, и вон остал без роботи. А понеже ше на валалє нє понукали даяки окремни можлївосци, зоз супругу Лїлю ше догварели же ше опробую у статкарстве.

ПЕРШИ ОЗБИЛЬНЄЙШИ КРОЧАЇ У СТАТКАРСТВЕ

– Перше зме пробовали зоз швиньми, робели зме услужне карменє. Брали зме по штири, пейц швинї, одкармели, вец одплацовали зоз прашатми лєбо кукурицу. Теди зме сотрудзовали и зоз Индустрию меса ,,Карнекс”. Алє, кед и ту робота рушела слабше, ришели зме вжац до нашого обисца крави – гвари глава фамелиї Каран.

Теди до їх ґаздовства сцигли шейсц, седем крави и почала їх озбильна робота у тим привредним конаре. Як щиро гвари, за тоту роботу потребни найменєй два особи котри наисце сцу робиц. Кед би бул сам у тим, Желько гвари же би ше нїґда нє могол занїмац зоз статкарством на таки способ як роби нєшка.

– Супруга Лїля и була главни порушователь шицкей роботи. Вона ше жадала опробовац у тим, и з початку наисце було напорно и чежко. Вона сама доєла шицки крави, и у кантох, на бициґли, ношела млєко до центру валала, до тедишнєй млєкарнї на одкуп – здогадує ше Каран.

Як гваря, похопели же зоз мало статку нє вредзи робиц, и намагали ше дойсц до цо векшого числа статку.

– Лєм зме ишли напредок, борели ше, и гоч часто було и даяки почежкосци, ми нє одуставали – додава Желькова супруга Лїля.

Зоз упорносцу и зложну роботу, од тих пар кравох на початку, їх ґаздовство нєшка чишлї вецей як штерацец пейц, вкупно, крави и буяци.

– Дакеди зме шицок хлїв шорели и чисцели сами. Нєшка за тоту роботу маме анґажованих роботнїкох котри нам помагаю, понеже бизме сами нє могли шицко посцигнуц – гваря Караново.

Желько и Лїля Каран

МЛЄКО ВШЕ ШВИЖЕ И КВАЛИТЕТНЕ, А ЦЕНА НЇЯКА

У своїм хлїве преважно маю заступену холштайн расу – червену и чарну, а и мишану, лєм два, три крави сименталскей раси. Коло трицец крави ше дої, и на дньовим уровню даю кажда коло двацец литри млєка. За кажду краву маю доячку зоз двома кантами и, як гваря, кед шицко идзе як треба, же би ше подоєло шицки крави, потребне коло три годзини.

– Прешлого року зме робели и одкуп млєка, сотрудзовали зме зоз зомборским ,,Сомболедом”, нєшкайшим ,,Дукатом”. Алє, стретали зме ше зоз рижнима людзми и нєсправедлївосцами и од того зме одустали. Тераз робиме лєм зоз своїм млєком, до нас приходза з цистерну вицагнуц млєко з базену котре прешло през тести на антибиотики и за кисле млєко. За нашо млєко, у каждей хвильки, зоз сиґурносцу знаме же є здраве и без нєдостаткох, и вше швиже и жимне  – гвари Каран, додаваюци през ошмих же, гоч на мало нє предаваю млєка, за приятельох и сушедових ше вше найдзе даяки звишок, а з їх млєком одкармена и половка дзецох у валалє. За свойо обисце Лїля прави и два файти домашнього сира, як и шметанки и масла.

Алє, кед цена у питаню, и Лїля и Желько ше зложели же цена нїяка, роками ше уж нє меня. Од держави доставаю премию, и гоч дакеди виплацованє пожнї и по даскельо мешаци, динари вше сцигню. Премия котру держава плаци по литри млєка виноши седем динари, а цена млєка углавним ту коло трицец динари.

– Ми на цену нїяк нє можеме вплївовац, шицко то приватни млєкарнї одредзую, алє то наисце нїяка цена. Углавним им найважнєйше количество, квалитет их нє интересує нательо, алє нам барз важне же би нашо млєко було добре  – щири Караново и додаваю же менши статкаре, котри маю мало крави и мало млєка, у барз подлей ситуациї, прето же млєкарнї за одкуп заварти, а зоз тим їм заварти и дзвери же би мали кому предац звишок млєка.

Шицох статок у їх польопривредним ґаздовстве реґистровани, та порядно подноша вимоги за субвенциї, хтори дава Министерство польопривреди, водопривреди и лєсарства,  намагаюци ше вихасновац и шицко цо понукнуте, гоч критериюми досц високи. Кажда єдинка зоз їх хлїва матичена, зоз пасошом и шицкима потребнима документами.

На уровню општини Вербас за статкарох нєт предвидзена финансийна помоц, алє участвую на конкурсох хтори Општина розписує за розподзєльованє державней жеми. Ту ше з рока на рок меняю условия, алє продукователє статку маю приоритет и поверхносц жеми хтору доставаю завиши од числа фалатох уматиченого статку.

БУЯЦИ ЧЕЖКО ПОПРЕДАЦ

Кед слово о статку котри предаваю, Желько гвари же тераз проблем зоз буяцами, прето же их барз чежко предац. Целята дакеди предаваю, дакеди охабяю – женски целята охабя за приплод, а то тиж завиши од шлєбодного простору у хлїве. Алє, по словох нашого собешеднїка, цена целятох тиж слаба – 180/190 динари хлопске, а 160/170 женске целє по килограму.

До фамелийней роботи уключени и обидвоме синове, старши Небойша и младши Милан. Дзивки Марина, котра одата, и Сладя нє були нательо заинтересовани за статкарство, обидвом фармация професийне опредзелєнє, алє коло обисца вшелїяк помагали.

– Милан роби зоз нами каждодньово и барз є заинтересовани за тоту роботу. Небойша тиж у статкарстве и польопривреди, алє вон хова швинї, прашата и того року садзел паприґу – толкує Желько.

У польопривредних дїялносцох найактивнєйша хлопска часц фамелиї Каран.  На полю маю кукурицу и слунечнїк, а тиж и бетелїни. Як гваря, того лєта набаловали прейґ трицец тисячи бали, а од того вецей як петнац тисячи бали слами, а ту и бали кукуричанки и бетелїни, понеже бетелїна найлєпша за крави. Пробовали сами правиц и концентрат, алє понеже троша коло штиристо килограми дньово, кед ше подцагла смужка, заключели же вельки укладаня, вельо роботи и просто – воля купиц готови продукт.

Як нам за конєц гварели Желько и Лїля, за таки живот яки вони водза – потребне наисце вельо сцелосци, труду, вельо роботи и упартосци. Єдино так мож посцигнуц резултати.

– Алє, прето нам шерца полни кажди раз кед прейдземе по очисценим и пошореним хлїве, помедзи здрави и сити крави, буяци и целятка, покля ше коло ногох круца курочки, качочки и кречки, з єдного боку оздзиваю швинї и прашата, а з другого гласни овечки… Гоч би вше то могло буц и лєпше, теди зме сиґурни же зме задовольни и же нам добре  – заключели Желько и Лїля Каран зоз Коцура.

ПОРЯДНО КОНКУРУЮ ЗА СУБВЕНЦИЇ

– Муши ше нєпреривно провадзиц актуалносци у статкарстве и буц у цеку, информовац ше и на интернету, а  информуєме ше и у Польопривредней фаховей служби у Вербаше, прето же ше з рока на рок меняю условия. Гоч ше з виплацованьом субвенцийох пожнї, попри шицких трошкох яки маме, кажди динар котри достанєме добре придзе. Наприклад, за кажду главу у хлїве ми достанєме по двацец пейц тисячи динари, та на рочним уровню ше назбера – приповеда Лїля лєм, як визначує, барз значне сполньовац шицки глєдани условия.

 

(Опатрене 61 раз, нєшка 1)