fbpx

Вшадзи треба даяки смисел живота

автор м. горняк-кухар 19. новембер 2019

Векше интересованє за кадри и роботу сектора информацийних технолоґийох и дружтвених мрежох и борба процив импровизованей психолоґиї и стреса у сучасних условийох, то були характеристики медзинародного тродньового сходу психолоґох у Новим Садзе.

У орґанизациї Одсека за психолоґию на Филозофским факултету у Новим Садзе концом октобра отримани науково-фахови сход „Сучасни тренди у психолоґиї”, на хторим участвовали и госци зоз ЗАД, Велькей Британиї и Горватскей. На отвераню конференциї бешедовала Катарина Ковачевич зоз Покраїнского секретарияту за високе образованє и науково виглєдованя.

– Секретарият потримує наукови розвой и черанє знаньох, а Одсеку за психолоґию дава полну потримовку – гварела Ковачевичова.

З другого боку, представнїки Одсеку наглашели же ше порушує вельо важни теми и же явносц треба же би лєпше похопела значносц гуманистичних наукох, зоз чим указане и на проблем импровизованя психолоґиї у дружтвеним живоце.

ЧИ ЄСТ МЕСТА ЗА ЕМОЦИЇ У БИЗНИСУ?

Информацийни технолоґиї ше барз розвиваю, и у швеце и у нас. У Сербиї тераз на тарґовищу дїлую коло 2 350 ИТ подприємства хтори поєдинєчно маю рочни приход вецей як милион динари. Предмет информатика уведзени и до основней школи, та ше очекує ище векше интересованє за тот сектор.

Медзитим, технолоґийни розвой нє провадзи спатранє и розуменє потребох у чловекови, а окреме нє гумани одношеня медзи людзми.

У дїловних (и других дружтвених) кругох поставене питанє же чи єст места за емоциї у бизнису? Дакеди ше думало же нєт, алє нєшка ше нє вельо роздумує о тим, алє ше твердзи же єст места за чувства у бизнису.

Психолоґ и консултант Ивана Милинкович наглашела же зложенши одношеня на тарґовищу вимагаю и комплекснєйши приступ ґу чловекови.

– Дакеди ше думало же у дїлованю шицко треба же би було рационалне, алє нєшка ше иншак патри. Шицко цо єст у живоце, та и свойо чувства, чловек приноши на роботу и виражує их. Сучасносц така же ше добри и успишни роботодавателє однїмаю за добрих роботнїкох, з намиру же би их ище баржей оспособели, алє и затримали. Так вец и психолоґове маю роботи у коучинґу, за психолоґийну потримовку, управянє зоз стресом, розвиванє емоцийней интелиґенциї, одклоньованє емоцийних и мотивацийних блокадох, проблем перфекционизма, явного наступу, анксиозносци, дружтвеного справованя и инше. Найчастейше ше психолоґох вола пре злєпшанє комуникованя – гварела Милинковичова.

НЄ ШИЦКО У ПЛАЦИ

– Стопа флуктуациї у цеку єдного рока, односно пременки робоного места и компаниї у ИТ сектору висока – на наших подручох, у 2017. року була 23,3 одсто, а у Индиї вецей як 50 одсто, та до 100 одсто. То значи же ше у индийских подриємствох пременї вецей як половка, та и комплетно цали кадер у єдним року. Нє роби ше лєм о плаци и то порушує питаня як затримац занятих у фирми, кельо су задовольни на роботним месце и яки маю становиска – потолковал искусни психолоґ у тей обласци Небойша Майсторович.

Же способносц и фаховосц нє мож патриц одвоєно од цалого чловека и його людскосци, шведочи и мр Небойша Йованович, психолоґ и психотерапеут зоз вецей як 30 роками искуства.

– Компаниї контактую з нами, психолоґами кед їх дахто важни ма потребу усовершовац ше. Їх руководителє звичайно функционални, алє ше може зявиц проблем, даяке застановйованє, блокада, хтору вец треба одклонїц зоз психотерапию, односно сам коучинґ нє достаточни.

Медзитим, керує ше повесц же дахто на психотерапиї, бо єст предрозсудки же вец дахто нєнормални, же є слаби, проблематични, лєбо дацо подобне. Забува ше же за позитивни людски пременки треба додатни усиловносци и квалитетно иншаки приступ як звичайно – пояшнєл Йованович.

Попри спомнутих, нови тренди, як цо трансродни особи, феминизем и еманципация, мож видзиц и у социялней пракси, и з тей нагоди поучни искуства Ирини Шанта, мастера психолоґиї, хтора занята у Кули у Центру за социялну роботу.

У тим периодзе, за Шантову актуални теми то родни идентитет, насилство и еманципация женох.

– На роботи скоро каждодньово слухам искуства социялно загрожених людзох, дзе часто присутне аґресивне насилне справованє, углавним ґу женом. Психолоґия єдна з наукох хтора може уплївовац на пременку справованя.

Зоз колеґиню робим психодрамски роботнї у хторих учашнїки и учашнїци трансродни особи. Як актуалну тему препознавам питанє имплементациї методох роботи зоз марґинализованима людзми, до стандардного психолоґийного совитованя и психотерапиї. Еманципация женох и феминизем вообще, у будучносци отвера широки простор за роботу зоз хлопами насилнїками, то узко повязане, а у тей обласи фаховци можу применїц вельо знаня зоз психолоґиї – заключела Ирина Шанта.

ЧЛОВЕК ЖАДНИ ЛЮДСКОСЦИ

Заєднїцке, практично, шицким темом зоз живота, зоз хторима ше занїмали и психолоґове, тото же вшадзи треба же би бул даяки смисел живота, циль и вредносна система. Без того, маме импровизацию, оцудзенє, чувство пражнїни и знєважованєлюдскосци. Теди зме и подложнєйши анксиозносци и депресиї, хтори нападаю старих и младих, богатих  и худобних, образованих и нєобразованих…

(Опатрене 34 раз, нєшка 1)