fbpx

Трошиц, шпоровац и укладац

автор м. тамаш 23. новембер 2019

Кажде одредзує способ на хтори жада управяц зоз своїма финансиями, а сиґурне же людзе хтори поставяю конкретни цилї (жадам назберац пенєж же бим купел нови телефон, реновирал хижу, за путованє и подобне) и правя плани у согласносци з нїма за хижни буджет, зоз векшим успихом витворюю свойо цилї.

О тим, чи фамелия треба же би плановала свойо приходи и розходи, окреме теди кед пенєжу єст попри пальцу и цо мож зробиц же бизме злєпшали свою финансийну ситуацию вецей дознаваме од Каролини Гербут (www.herbutkarolina.com), финансийней и дїловней совитнїци и поднїмательки хтора ужива у демистификациї финансийох. Закончела основни и мастер студиї на Факултету технїчних наукох Универзитета у Новим Садзе, напрям „Управянє з подприємством” и ма лиценцу од Народней банки Сербиї за заступанє у осиґураню. У остатнїх 20 мешацох през обуки и консулатциї хтори орґанизовала прешло вецей як 500 особи. Предсидателька є Центра за финансийну едукацию и моцнєнє (www.cefin.rs), хтори порушала з колеґами пре злєпшанє финансийней писменосци, розвой поднїмательства и родней ровноправносци. Зоз ЦЕФИН 2018. року орґанизовали першу Source Hub Бизнис академию за жени (будуци) поднїмательки. Од 2008. року як директорка меняльньох  „Exclusive Change”, була задлужена  за дїлованє цалей компаниї, отворела вецей як 30 меняльнї, водзела фирму хтора ма вецей як 75 занятих и у 2017. року витворела нето приход од вецей як 370 000 еври. Предсидателька Здруженя менячох Сербиї була у периодзе од 2013 – 2018. рок.

– Финансийни план нє компликоване направиц, єдноставно задаце себе як розпоредзице приманя и трошки за дати мешац, так же би вам на концу мешаца остала одредзена сума хтору будзеце видвойовац за поставени циль. За приманя одредзце кельо найменєй заробице, а трошки розподзельце до вецей главних ґрупох (режийни трошки, пожива, бриґа о дзецох, гориво за превоз и подобне) и за кажду од тих ґрупох трошкох одредзце кельо максимално потрошице. План треба же би бул реални, алє и мотивуюци. Розуми ше же кажда особа нє витвори каждого мешаца

Каролина Гербут

100 одсто тото цо зарисоване, алє кед ше дакому потераз нє удало нїч зашпоровац, а по плану требал би зашпоровац мешачно 5 000 динари, и кед зашпорує 3 000 динари, тота особа посцигла красни резултати у одношеню на шпорованє скорей и то найважнєйше! – гутори Каролина Гербут.

ЗМЕНШАЦ ТРОШКИ И ЗЕКШАЦ ПРИХОДИ

Приходи и трошки нє вше лєгко усоглашиц, а окреме нє лєгко зменшац трошки, а звекшац приходи.

– Вше лєгчейше почац зоз зменшаньом трошкох, бо трошки директно од нас завиша. Важне лєм же бизме були ґу себе  щири – чи при даєдней ґрупи трошкох можеме зменшац трошки. Розуми ше же єст сподня гранїца спод хторей трошки нє мож зменшац и тота гранїца завиши од особи до особи, од фамелиї по фамелию, на хтори способ жию и хтори їх потреби. Кед же нє мож зменшац трошки, вец єдина опция звекшац заробок – гутори Гербутова.

Вона толкує же барз важне же би кажда особа або фамелия випровадзела кельо и на цо троши, же би сами преценєли чи єст даґдзе простору за шпорованє. Кед ше дома вари єдзенє и є, место же би ше вонка куповало, мож куповац половни ствари, место нових, превериц чи хаснуєме пакети за интернет и телефонску предплату  векши як нам треба. Єст вельо дробнїци хтори тиж можу вплївовац на буджет, од виключованя електричних пошореньох, по тото же бизме место власного авта хасновали явни превоз. Кед идземе на авту, же бизме напредок виплановали дзе маме пойсц (цо значи и лєпша орґанизация часу) у єдним кругу же бизме нє мушели исц вецей раз… Далєй то купованє артиклох на акцийох, а кед купуєме лєм по лїстини за купованє хтору зме направели, же бизме нє куповали дацо лєм прето же є на акциї, а можебуц нам нє треба. Кед спатриме цо нам нє треба, увидзиме дзе можеме зашпоровац.

ЛЄПШЕ ОРҐАНИЗОВАНЄ И НОВИ ЗАРОБОК ЗЛЄПШУЮ БУДЖЕТ

– Додатна робота, укладанє до едукациї же бизме достали знаня и схопносци хтори допринєшу же бизме глєдали векшу плацу, же бизме напредовали у роботи або нашли другу, лєпше плацену роботу, можу принєсц лєпши буджет. Можеме попредац ствари хтори нє хаснуєме, хто садзи до загради рошлїни, або прави даяки продукти, може то попредац, кед маце нєрухомосц у хторей єст хижи хтори нє хаснуєце, можеце роздумовац о видаваню… Поопатрайце коло себе прецо з вами людзе найчастейше контактую, цо од вас глєдаю да им поможеце и чи бисце то могли дзвигнуц на висши уровень и наплацовац другим тоту услугу – гутори Каролина Гербут.

Жени часто иду куповац и так вони „розполагаю з пенєжом”, алє питанє чи вони маю стварни вплїв и шлєбоду трошиц на гевто цо сами жадаю, насампредз свой пенєж. Познате же коло 60 одсто жени робя роботи за хтори су нє плацени, бо попри роботох и старосци о обисцу и дзецох, на жени пада найчастейше и допатранє старих и хорих членох фамелиї.

– Вшелїяк же и жена и хлоп треба же би мали шлєбоду розполагац зоз своїм пенєжом так як жадаю, и важне же би ше у фамелиї бешедовало о финансийох, о розподзельованю роботох, бо жена часто и кед нє зарабя и кед менєй зарабя од других членох фамелиї, єй робота у обисцу нєплацена и кед би ше шицко вираховало, найчастейше приходзиме по цифру хтора превозиходзи приманя других членох фамелиї – гутори Каролина Гербут.

Вона гвари же дзецом, уж у возросту од 6 роки и старшим, треба потолковац сущносц пенєжу хтори доставаю на трошенє и потолковац им же за даєдни цилї треба назберац пенєжи, бо нє мож потребни пенєж мац нараз. Дзецом треба потолковац и же ше найчастейше нє може  виполнїц кажде жаданє нараз, ше муши правиц приоритети, цо перше мож купиц. Так вони сами науча правиц приоритети и науча розпоредзовац свой пенєж, бо пенєж достаню нє лєм од родичох, алє и од баби и дїда. Добре  кед школа орґанизує дзецински „базар-пияц” на хторим ше предава и купує половни бависка и кнїжки. А кед го нєт, у школи можу и родичи вимагац най школа поруша таку акцию на хторей би дзеци могли тарґовац зоз своїма бависками.

ПЕНЄЖ ПОШЛЇДОК, А НЄ ПРИЧИНА ЖИВОТА

Йован Югас Юле зоз Коцура, власнїк Меняльнї „Москва” у Вербаше, у швеце финансийох од 1992. року,  кратши час тарґовал з девизами у Новим Садзе и у Беоґрадзе и пошвидко ше врацел до Коцура и, як гвари, задовольни є. У медзичаше, єден час мал камиони, робел як превожнїк, а занїмал ше и з тарґовину.

Йован Югас Юле

– Пенєж важни же бизме го мали за функционованє, а далєй шицко вибор, хто як сце жиц. Особнє мнє пенєж лєм пошлїдок мойого живота. Скорей ми бул на першим месце у живоце, а тераз го видзим лєм як средство, енерґию, хтора завиши од наших одношеньох… Хтори пенєж мой, лєм тот хтори сом потрошел. Складанє пенєжу знак нєсиґурносци и страху од будучносци, и кажде ма свою гранїцу кельо му потребне зашпровац же би ше чувствовал сиґурно. Ясне же пенєж важни и же чловек нє може буц щешлїви кед му виключа струю  – гутори Югас.

Як дахто цо кажди дзень роби з пенєжом, Югас гвари же ше у остатнїх двох рокох попри евра, за динари чера и други валути, зоз Шведскей, Норвежскей, Данскей, Австралиї, Нового Зеланду, а то значи же ше нашо людзе розишли по цалим швеце.

– Теди, 70-рокох нашо людзе одходзели и дзекуюци им прежили зме 90-ти роки, а тераз нови ґенерациї пошли до швета заробиц. Мило ми кед видзим наших младих людзох хтори ше враца з иножемства з пенєжом и ту сполнюю свойо животни плани. Яґод же ше пременєли, дїйствую сиґунєйше, яґот же маю вецей самодовирия, и мило ми з такима людзми побуц и видзиц же су задовольни, же можу витвориц свойо плани и же маю вельки вплїв на свой власни живот. Найчастейше людзе укладаю до нєрухомосцох, квартельох, жеми. Боїм ше же у Вербаше о пар роки нє будзе хто дзеци витримовац хтори ше школую. Алє добре же ше зявел тренд роснуца плацох и у Вербаше, пре нєдостаток роботней моци, та озда то будзе мотив за младих же би ту робели – гвари Югас.

Очиглядне же паперови пенєж виходзи зоз хаснованя, то и у Америки и у Европи найчастейше ше плаци зоз карточку.

– Мало треба и електронски пенєж вицишнє паперови пенєж, а вироятно пошвидко їх место завежню криптовалути, або таки способ плаценя хтори у истей хвильки и єдинствени за цалу  планету. Розвой нє мож застановиц, треба ше порихтац, прилапиц пременки и исц напредок – гутори Йован Югас.

Меняльня „Москва” фамелийна фирма, вєдно робя Йован и його супруга Хелена, хтора гвари же муштериї найчастейше гуторя же  кед маю даєден евро у бутєлару, менєй потроша, а кед маю динари, раз два их потроша, та велїм черанє до еврох и способ шпорованя и чуваня резервного пенєжу.

НЄ ТРЕБА КЛАСЦ ШИЦКИ ВАЙЦА ДО ЄДНЕЙ КОШАРКИ

Остатнї рок, рок и пол, вецей ше уклада до квартельох, ище вше атрактивна польопривредна жем, алє нє на тельо як цо квартелї, нє так є глєдана як предходних рокох. Єден час пре страх же скоча цени польопривредней жеми кед войдземе до Европскей униї вплївовали же ше баржей куповало жем. Медзитим, треба мац на розуме же у реґиону, у сушедних жемох, членїцох ЕУ, жем туньша як у нас и же ту, у околїску, наша жем найдрагша.

– Нє любим совитовац, дзе треба трошиц пенєжи, людзе тримаю пенєж у банкох на чуваню баржей пре безпечносц, як пре даяки заробок, бо камати барз нїзки, а кед сцеме мац нїзки камати на кредит, вец маме и нїзки камати на шпорованє. Алє, ми маме присловку же нє треба шицки вайца тримац у єдней кошарки, та так и фамелия кед ма пенєжи, лєпше же би го укладала до рижних обласцох, або до того до чого ше найбаржей розумя, у чим су найфаховши, та вец то будзе и найлєпше ришенє – гутори Югас.

(Опатрене 39 раз, нєшка 1)