fbpx

Пририхтованє за будучносц

автор я. ковач 4. децембер 2019

Наисце красне искуство кед єдного звичайного єшеньского дня маце нагоду нащивиц єдну з найкрасших Синаґоґох на териториї Републики Сербиї и другу по велькосци у Европи. Терашнї випатрунок того импозантного будинку автентични випатрунку яки бул 1902. року, богата нукашньосц, рестауровани шицки склєняни часци дзверох, витражи, лавочки, лустери, швичнїки. Лоґичне питанє хторе ушлїдзи кед видзим дацо таке фасцинантне то же кельо то шицко тото коштало?

Одвит на тото питанє нам, всоботу, 16. новембра, под час теренскей нащиви Суботици, а у рамикох шестого циклусу Специялистичней програми „Управянє з реґионалним розвойом през ЕУ фонд” дала координаторка Синаґоґи Илес Гайналка. Обнову и реконструкцию почали зоз средствох Европскей униї, през ИНТЕРЕҐ-ИПА Програми прейґгранїчного сотруднїцтва Мадярска – Сербия, а у рамикох проєкта „Драгоцини камень на розкрижю викох – путованє до чаривного швета сецесиї” – DIAMOND, а тиж и зоз средствох Городу Суботици, покраїнскей и републичней влади.

Зоз приємним гласом и ошмихом нам жена толковала драгу хтору заняти у Фондациї „Суботицка Синаґоґа” и шицки други, вєдно преходзели же би сцигли ту дзе су тераз и же би ше у тим цешели. Алє, мой упечаток зоз тей бешеди бул же того цо робели з ошмихом було вельо менєй од того за цо требало добре викасац рукави и одрекнуц ше велїх стварох же би ше дошло до цилю.

Чи до шицко того цо ми видзиме як приклади добрей пракси и наисце так лєгко дойсц?

Гваря же кед маш добру идею и добри тим людзох коло себе, лєм треба буц витирвали, конкуровац за средства на европски фонди и раз ци ше уда, та их достанєш. После того ци шицки дзвери буду отворени. Европски проєкти права нагода же бизме достали додатни финансийни средства за реализацию наших идейох, алє и за повязованє установох и институцийох на медзинародним уровню. Часто таки програми вимагаю же би голєм єден партнер на проєкту бул зоз териториї Европскей униї.

Шицко тото кед слухаце випатра барз компликоване, а заш лєм, часто чуєме же велї капитални проєкти уж роками финансовани зоз ЕУ средствох. Значи же то, заш лєм, можлїве и у Сербиї.

На едукацийох хтори уж шести рок орґанизує Фонд европских роботох” АП Войводини зоз потримовку Покраїнскей влади, а у цилю моцнєня капацитетох институцийох з териториї АП Войводини, мам нагоду чуц и научиц велї сеґменти писаня и имплементованя ЕУ проєктох. Попри мнє, тоту едукацию порядно провадза ище и предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач, директорка Каритасу Нови Сад Анита Ґовля, Зинаида Будински з Нового Саду и ище велї представителє рижних институцийох, углавним з териториї Войводини. Верим же нам знаня хтори ту здобуваме буду пошвидко хасновац. Програма, попри технїчних знаньох, дава увид до способу функционованя Европскей униї и єй институцийох, принципу роздумованя европскей администрациї, функционованя реґионалней политики ЕУ, а шицко як пририхтованє за полноправне членство Републики Сербиї у Европскей униї. Шицки професоре хтори анґажовани у тим проєкту, наисце жадаю пренєсц свойо искуство и знанє у роботи на ЕУ проєктох. Кед ше им питали же чом то робя, їх толкованє було же зоз тим нєсебичним дзелєньом знаня вони себе правя сотруднїкох, а нє конкуренцию. Бо, донаторе сцу же би фаховци водзели проєкти, а таких фаховцох єст наисце мало. Тайни того „ремесла” ше углавним чува за одредзени круг людзох, а то, гваря нашо професоре, погришни приступ. Програми за конкурованє єст барз вельо и ми ше наисце мушиме пририхтовац за хаснованє тих средствох хтори наменєни нам, бо кед их нє потрошиме ми, вец их Европска уния унапрями даґдзе индзей.

Особне и фахове усовершованє занятих за роботи хтори приходза, як цо то проєктне финансованє, представя єдну ґарадичу висше у професийним розвою поєдинцох, а тоти поєдинци зоз своїм знаньом и схопносцами буду и ресурс институцийом хтори свою будучносц видза у проєктним финансованю и активним сотруднїцтве з европскима партнерами.

Хто то проєктни менаджер и хтору роботу вон роби? То особа хтора одвичательна за реализованє комплетного проєкту. Вона муши точно знац: цо ше точно роби у проєкту, кельо проєкт тирва, кельо точно кошта, кельо точно будзе ваш заробок и заробок ваших сотруднїкох, хтори ресурси вам потребни же бисце го успишно реализовали. Особа муши комуниковац зоз шицкима особами у тиму, контроловац комплетни буджет проєкту, анализовац ризики и розподзельовац задатки. Проєкти финансовани з фондох Европскей униї такволани ИПА фонди, представяю вельку нагоду за шицких цо жадаю роботу хтора креативна, динамична, алє и добре плацена. ИПА то финансийни инструмент хтори потримує стратеґию преширйованя ЕУ, а чия намена у даваню помоци жемом кандидатом, як цо то Сербия, и потенциялним кандидатом у процесох приступаня до ЕУ.

Тото цо зоз шицкого можеме заключиц то же у Сербиї активне вельке число фондох, алє вони, пре нєдостаточну фаховосц и знанє о проєктним менаджменту, нє вихасновани достаточно. Медзитим, мушиме спомнуц и тото же ше програмски цилї розписаних конкурсох и цилї державних и локалних политикох часто розиходза. Углавном приоритети и цилї на хтори ше фокусує Европска уния на вельо висшим уровню свидомосци и унапрямени су ґу будучносци, а хтора нам, можебуц, дакус дальша як другим.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 19 раз, нєшка 1)