fbpx

Уж двацец роки рихтаю єдла з риби

автор с. саламун 4. децембер 2019

Побешедовали зме зоз уж познатима и припознатима дюрдьовскима кухарами котри маю длугу традицию рихтаня посних єдлох. Слово о Хромишовей фамелиї. Вони двацец три роки у погосцительстве, а уж двацец роки каждей стреди за свойо муштериї пририхтую єдла зоз швижей риби, пража ю и варя рибову юшку.

Кухаре по фаху, з богатим професийним искуством, син Мирко и мац Леона Хромиш з Дюрдьова, у своїм валалє синоним и асоцияция за стреду, дзень – кед ше у дюрдьовских фамелийох часто посци,  то так бо каждей стреди рихтаю єдла з риби. О тим, хтори єдла рихтаю, гражданох информую зоз виписаним понукнуцом на огласней древеней табли опрез погосцительного обєкта. Окрем єдлох з риби, кеди-нєкеди и кед им час дошлєбодзи, варя и шкембичи. Понеже квалитетна и швижа риба драга, а ґу тому ю треба знац порихтац, анї нє чудне же шицко цо уваря вше и попредаю. Виходзи же малочисленим фамелийом и самим особом туньше, алє и вельо єдноставнєйше купиц уж порихтане єдло од нїх. Праве вони и найчастейша муштерия. Єдла з риби поручую и купую и ґаздинї котри нє вични пририхтованю риби, або ше жадаю одпочинуц од вареня и кухнї.

Прето стреду вчас рано, уж на петнац до шейсц, у кухнї їх погосцительного обєкта у Ловарским доме Ловарского дружтва „Дюрдьов” опасую фартухи и закасую рукави. Пририхтую присмачки, желєняву, чисца и режу рибу. Намагаю ше добре балансовац, та їх порциї нє драги гоч хасную квалитетну и швижу рибу.

– Думам же ме отримала цена и квалитет, а видзи ми ше же у остатнї час постало популарнєйше поручовац єдла з погосцительних обєктох, або ресторанох. Ми уж вельо роки вариме и до валалу, пририхтуєме кетеринґ и можем повесц же то вше популарнєйше. Окреме вецей роботи маме кед период Славох, а на Святого Миколая, маме вше поручене порихтац єдла зоз двасто кили риби. Велька то робота и чежка и „напорна”, алє на концу вше добре, окреме же тоти цо поручели задовольни зоз єдлом – гварел кухар Мирко, котри за тоти роки здобул красне число стаємних муштерийох. Праве за нїх стреда асоцияция за смачну пражену рибу и рибову юшку, а то так дзекуюци кухаром Миркови и Леони Хромишовим. За таких ше каждей стреди подрозумює охабиц порцию и з єдного и з другого єдла. Потераз, каждей стреди рихтали двацец килограми риби. Пража ю и вше уваря полни котел рибовей юшки, а то коло штерацец пейц порциї. И вше шицко попредаю.

ВАЖНЕ ПОРИХТАЦ ЄДЛА ЗОЗ ШВИЖЕЙ РИБИ

Гоч добру рибу чежко мож купиц, окреме у Дюрдьове, кухар Мирко гвари же у тим периодзе рока, заш лєм ю лєгчейше мож найсц и купиц як влєце, бо влєце треба знац дзе ю мож купиц.

– За тоти роки сом упознал велїх людзох, так же рибу мам од кого купиц у каждим периодзе рока. Познам и велїх рибарох так же мам вибор. Важне ми же би риба була швижа и красна, велька. Нє вредзи кед є дробна, а кед є векша, такой квалитет єдлох з нєй лєпши. Юшка з векшей риби вельо смачнєйша. Нє хаснуєме билу рибу и бастаки. Лєм потьку з котрей рибова юшка барз добра, так же нє мушим докладац и други файти же би смак бул лєпши, з тим же дакеди хаснуєме и харчу. Так и зоз пражену рибу, преважно пражиме потьку, а дакеди и харчу – гварел кухар Мирко Хромиш.   

ИСКУСТВО И ДЗЕКА – РЕЗУЛТАТ ДОБРЕ ЄДЛО

Леона Хромиш зоз Дюрдьова ма седемдзешат дзевец роки, нарок наполнї пейдзешат роки роботного искуства у кухнї и ище вше дзечнє рихта шицки єдла. Синови Миркови вше помага, припознава же стреду вше єст полно роботи, бо рихтаю єдла зоз швижей риби. Син Мирко вше вари рибову юшку, а мац Леона ю пражи и рихта додатно цо потребне. Же би пражена риба була смачна важни два єдноставни факти – же би була швижа, же би док ше пражи нє загорела и же би ше ю пражело у чистим олєю.

– Шицко ми ше сце, и шечкац, и печиц, и вариц. Знам цо ше муши поробиц, та нєт места за тото цо ше люби, а цо нє. Нїч ми нє проблем, лєм тельо же починам забувац, та ту син Мирко же би ме здогаднул, або преверел. Прето важне же ше крашнє радзиме и вше порадзиме. Любим вариц, а кед єст длугорочна пракса у тей роботи, вец шицко лєгчейше идзе – гварела кухарка Леона Хромиш.

Вона тиж гвари и же ше скорейших рокох нє куповало тельо по ресторанох и нє одношело єдла дому, як у остатанїх рокох. Єдла з риби од нїх поручую и старши и младши, вецейчислени и малочислени фамилиї и людзе хтори жию сами, а заєднїцке им же любя рибу и способ на котри ю Хромишово пририхтую, алє и же до Хромишового погосцительного обєкту ґу кухнї приходза з празну, а одходза з полну кантичку єдла з риби.

– Пачи нам ше и варена и пражена риба, так же уж длуго у нїх поручуєме и купуєме єдзенє, бо смачне шицко. Одходзиме до ресторанох и на чарди, алє кед Хромишово порихтаю, воно окреме смачне. Поручиме вше порциї за два обисца, за нашо и за дїда – гварел Иґор Барна зоз Дюрдьова.

– Одвитує ми же рихтаю и же єст купиц готове, та кед ше зажаднїм риби, найволїм од нїх поручиц. Смачне шицко! Вше ше напредок порадзиме, наволам, та чуєм чи буду вариц и пражиц, так ми одвитує, бо вец нє мушим самей себе вариц – гварела Златка Колбас зоз Дюрдьова.

ВШЕ ШИЦКО ПОПРЕДАЮ

Кажде хто сце поручиц єдло у Хромишових муши резервовац порцию тот дзень кед ше ю рихта, односно каждей стреди до дзешец, або пол єденастей, при кухарови Миркови на 065/44-161-44.

На основи того кельо поручене юшки, а кельо праженей риби, правя план вареня. Єдла готови медзи пол годзини и годзину. Порция рибовей юшки коло пол литри – двасто пейдзешат динари, порция праженей риби зоз двома або трома ”подковками”, зависно од велькосци риби – тристо пейдзешат динари и з ню ше достава и прилог, кромльову шалату зоз цибульку.

Того дня велї приду полудньовац до їх погосцительного обєкта у Ловарским дружтве „Дюрдьов”, дзе понукаю комплетну услугу. 

ПРОДУКЦИЯ РИБИ ПРОФИТАБИЛНА

Продукция риби у рибнякох у Сербиї закрива трецину наших потребох, а други два трецини риби ше увожи. Под рибняками зоз потьку єст коло 11 000 гектари, а под пастрмку коло 14 гектари, або тисяч раз менєй. Вкупна продукция риби виноши коло 5 000 тони риби потьки и 2 000 тони пастрмки, а поє ше вецей як 32 000 тони риби.

У Сербиї шє найвецей троши  морску рибу, од сладкей риби найвецей ше є потьку, а на другим месце калифорнийска и целова пастрмка. По жительови ше троши коло 2,4 кили риби, цо вельо менєй од розвитих жемох, дзе ше троши коло 14,5 килограми по жительови рочнє.

Новинар и публициста Бранислав Ґулан, хтори член Наукового дружтва економистох Сербиї и Националного тима за препород Сербиї гвари же продукция риби у рибаловох остатнїх рокох найпрофитабилнєйша робота, дзе ша на єден уложени динар зарабя ище єден динар и же мож очековац експанзию тей роботи.

З другого боку, нашо людзе би требали вецей конзумовац риби, як превенцию од хоротох шерца и кревових судзинох, бо зме тераз треци на швеце по шмерци од кардиоваскуларних хоротох.

М.Т.

(Опатрене 38 раз, нєшка 1)