fbpx

Кед место власних люцки людзе притуля

автор а. медєши 9. децембер 2019

Гелена Надьова пред даскельома днями преславела 90 роки, и як єдна спомедзи найстарших читателькох „Руского слова”, пожадала подзелїц свою животну приповедку, а тиж и одгаднуц тайну своєй длуговичносци. Як цо и сама  гвари, живот єй бул як ружа – покус пахняци покус з церньом преткани, алє вона памета и роздумує лєм о приємних пахох тей ружи.

Гелена народзена 1929. року у Руским Керестуре. Мац єй умарла кед мала лєм штири роки, та ю слабше и памета, а понеже ше оцец нєодлуга оженєл до Коцура, Гелену ховала баба, оцова мац. Кед наполнєла осем роки, умарла єй и баба зоз хтору жила, и теди почина чежки период Геленового живота.

– Зоз бабу зме жили у єдних людзох у Керестуре, чию хижу вона отримовала, бо зме свою нє мали, алє кед умарла, мушели зме  ше отамаль виселїц, понеже спомнути людзе глєдали другу жену за чуванє обисца. Мой оцец теди робел у єдних ґаздох на салашу,  а вони мали єдну шопку дзе ґаздиня през лєто варела. Там сом спала. Здогадуєм ше як сом ше бала кед гирмело и блїскало, а я сама у тей шопки – памета андя Гелена и предлужує же ґаздиня у хторей жила и єй син ше ґу нєй крашнє обходзели, гоч, ґазда бул „жимни” чловек и без чувствох ґу нєй.

– Случело ше раз за столом же ґаздиня одрезала хлєба свойому синови, та єдну часц дала и мнє. Кед то ґазда видзел, вжал ми тот хлєб зоз рук, а я плачуци сцекла.  Теди зоз салашу пришол и мой оцец, а з оглядом же нє знал цо ше случело, волал ме най  з нїма полуднюєм. Я пойсц нє сцела, та ме на тото шицко ище и оцец набил, озда думал же сом нєпослухна. Така побелавена сцекла сом до нини Бучковей, хтора ме познєйше вжала ґу себе и старала ше о мнє – приповеда наша собешеднїца.

Гелена з дзивоцких дньох

Так ше два и пол роки адня Гелена ховала при нини Бучковей, а потим були такволани „єднанки” дзе ше одлучовало хто превежнє старосц над ню. Коло одлучованя старательства найвекшу улогу мали паноцове, а случай сцигол аж и по тедишнього владику Нярадия.

У НИНИ И ПАСТЕРНАКОВИХ

– Понеже оцец нє бул заинтересовани старац ше о мнє, одлука була така же останєм жиц з нину Бучкову. З нами у обисцу жил и єй брата син Йоаким Пастернак хтори ми познєйше у живоце найвецей помогнул, и пре хторого жадам подзелїц свою животну приповедку же бим  му на тот способ подзековала. Так зме єден час шицки жили вєдно. Понеже нина Бучкова нє мала дзеци, кед ткала, я була єй помоцнїца. През лєто було надосц роботи. Ходзела сом чувац крави и на наднїцу, а робели зме и з конопу, ткали, предли, правели цверни, а познєйше зме платна предавали у Зомборе. Бачи Пастернаков би нас одвезол на гайзибан до Крущичу (теди Вепровач), а отамаль зме на гайзибану сцигли по Зомбор. Велї жени теди ходзели предавац платна, нє лєм ми – приповеда нам адня Надьова.

Кед уж нина Бучкова остарела, єй брата син, спомнути Йоаким Пастернак и його супруга Ирина, вєдно зоз двома дзивчатами Наталу и Марчу, вжали Гелену Надьову ґу себе. Гелена медзи нїма була найстарша, алє як гвари, шицки три ше барз крашнє складали. Як дзеци ше вєдно бавели, єднак робели у обисцу, и нїґда нє почувствовала же є „нє їх”.

– Пастернаково ми барз вельо помогли. Паметам кед ше наймладшей Марчи питали у школи кельо их єст у фамелиї, а вона гварела же три. Опитали ше єй чи три шестри, а вона им гварела же зме нє шицки шестри алє же: „И Гелена наша!”. Одмалючка ше старали о мнє, а познєйше ми и и свадзбу справели, аж и питанки, а вец и мнє и мужови помогли хижу направиц. Кед зме достали порту, мой супруг и я були барз застарани же як ми направиме тоту хижу, а бачи Пастернак нам так гварел: „Я ше вам за пенєж остарам, а ви док годни, та ми будзеце врацац”. Та так и було.

Окрем Пастернакових, наша собешеднїца визначує и сушедство за хторе гвари же було вше зложне и вше єдни другим на помоци – од першого дня як ше з мужом приселєли на тот конєц, та потераз даскельо децениї познєйше. 

Вєдно жили вецей як пол вика

– Кед зме пришли бивац ту на тот край, мали зме барз вельку помоц и од сушедох. Ми ше у сушедстве нїґда нє повадзели, вше зме себе помагали. Познєйше пришли тоти млади, школовани людзе, алє зоз барз вельким почитованьом ше вше обходзели ґу нам. Покойна Амалка Гардийова ми барз помагала. Вше сом ше бриґовала же цо будзем док остареєм, а вона ми так гуторела: „Нє старайце ше, постараме ше”. Амалка ми барз хиби, з ню сом роками ходзела до Водици, а тераз ми Марча Стриберова вельо помага и барз єй дзекуєм. Вше з люцкима сом була и вше на Бога сом ше волала. З Богом и молитву сом ишла през живот, та ше вше дахто и остарал о мнє – подзековно бешедує андя Надьова.

З МИРОМ И ЛЄГЧЕЙШУ РОБОТУ

Праве тот мир и спокой хтори єй молитва приноши, а тиж и одношеня ґу людзом полни почитованя, порозуменя и жертвованя за обще добро, андя Гелена  визначує як рецепт за длуговичносц. Но, и попри тим, намага ше буц цо вецей активна, та донєдавна каждей соботи ишла и на пияц, и по хлєб. Як гвари, днї єй барз швидко преходза, бо на валалє роботи громаду, як влєце так и вжиме, алє праве тота умерена робота и мир, по єй думаню, ключни за очуванє здравя.

– Нїґда зме ше у обисцу нє вадзели, нє було наздзиваня, лаца. Тераз кед чуєм як дзеци бешедую медзи собу, як ше наздзиваю, як себе упрекосца, барз ми жаль же до того пришло. Ми тиж вельо ходзели и до церкви, и на виронауку. У школи нам оцени од паноца уходзели до просеку, аж зме и писали о тим цо паноцец наказовал, яка була казань на малей служби… Аж и кед сом ше одала, крашнє зме ше обходзели єдни ґу другим, мали зме мир и медзисобне почитованє. У обисцу були штирме хлопи, лєм я и швекра були жени. Нє було лєгко, алє нїґда зме ше нє вадзели. Треба лєм каждого почитовац, нє буц пакосни и завидни, а я праве у таким жила – задовольна Гелена.

Єй супруг, Яким Надь Андришка, бул тарґовец. Єден час ходзел робиц на Косанчич, а вец бул заняти у Сивчовим дутяну на Буджаку. Велї роки робел и у Задруґи, а бул и секретар Месней канцелариї, як и секретар Месней заєднїци у Керестуре. Зоз Якимом Гелена жила 56 роки у складним малженстве, дзеци нє мали, алє мали, як наглашує, вельо любови, и почитованя.

Нєдавно, андя Гелена преславела родзени дзень. Позберало ше сушедство, родзина и приятелє, та у приємним дружтве андя означела полни дзевец децениї живота. Як гвари, ище вше ше добре чувствує на свойо роки, а кед задула швички на торти, пожадала най так останє и надалєй.

И ТО РЕЦЕПТ ЗА ДОБРИ ЖИВОТ

– Мам у обисцу и живину, а и заграду отримуєм. Донєдавна сом и до дунцох кладла. Ридко кеди єм швиньске месо, углавним ше костирам зоз тим цо сама виховам, а то живинске месо, овоци и желєнява. Посцим за кажде швето и патрим нє єсц вельо, алє видзи ше ми же мойому здравю найвецей допринєсло, заш лєм, добре дзецинство, бо и попри траґедийох хтори ме знашли, нїґда ми нїч нє хибело.

ПОДЗЕКОВАНЄ

Кед зме надумали правиц хижу, бачи Пастернак ше остарал и за роботнїкох и за тот початни капитал цо требало уложиц до хижи, и наисце нє знам як бим без нїх. Барз сом им прето подзековна, аж ше ми дакеди видзи же сом им остала и длужна. Думам же сом теди анї нє була свидома цо то значи вжац люцке дзецко ґу себе, як цо ме вони вжали, и старац ше о нїм, створиц з нього чловека. Кед видзим нєшка як родичи напущую дзеци, як ше нє стараю о нїх – душа ме болї – щира Гелена Надьова.

(Опатрене 182 раз, нєшка 1)