fbpx

Витязство – схопносц и традиция, чи спорт?

автор а. паланчанин, фото в. вуячич 10. децембер 2019

Прешлей соботи у просторийох Руского културного центра у Новим Садзе свою схопносц у борбох зоз мечами и другим оружийом указали члени Здруженя за пестованє штреднєвиковней култури и традициї „Червени гаврани” зоз Нового Саду. У програми хтора тирвала цале пополаднє, зоз свою презентацию нащивительох здогадли на далєки часи штреднього вика.

Штреднї вик облапя историйни период од пиятого по петнасти вик. Вон почал з розпадованьом Заходного римского царства, а закончел ше зоз ренесансу и часом вельких ґеоґрафских одкрицох. За тоти тисяч роки, односно дзешец вики, швет ше вельо пременєл – случели ше вельки селїдби народох и настали нови держави.

Дзелї ше на вчасни, розвити и позни штреднї вик. То бул период феудализма, односно политичней системи у хторей власц мали феудалци на своїх маєткох, а за нїх робели кмети. Нїзше племство и витязи мали обовязку чувац и обрабяц жем, а тиж так и воєно служиц своїм господаром. З другима словами витязи були воєни вождове и бранителє. Алє, судзаци спрам того як су представени у литератури и кинематоґрафиї, вони були борци за правду и чесц, а часто були романитчно охарктеровани. Пре шицки спомнути прикмети вше вецей ше формую здруженя, лєбо клуби хтори пестую и чуваю традицию и културу штреднього вику, а окреме витязох.

ЧЕРВЕНИ ГАВРАНИ

Здруженє за чуванє традициї, скарбу и ремесла „Червени гаврани” зоз Нового Саду оформене 2014. року. Урядово 2018. року є реґистроване и од теди по нєшка ма пейдзешат членох.

– Интересованє и любов ґу витязству сом здообул у дзецинстве. Як и векшина моїх парнякох теди сом ше зоз пайташами бавел зоз мечами. Окрем того, одроснул сом читаюци Толкинову епску фантастику, алє найвекша инспирация були ми тедишнї вельки юнаки рисованих филмох „Нинджа коритнявки” и „Силни ренджере”. То була моя перша инспирация, а нєшка сом з помоцу Интернета и Ю-тюба мою вельку любов преточел до стварносци – гварел предсидатель Здруженя „Червени гаврани”, Неманя Банович.

Но, як надпомнул, шицко  рушело як друженє пейцох пайташох з истим интересованьом и симпатиї ґу традициї и способе борби у штреднїм вику. У Сербиї, по тераз, оформени штернац подобни здруженя.

– Шицки Здруженя маю подобну структуру. Односно, у його рамикох маме вецей секциї, лєбо дисциплини. Окрем борбених дисциплинох од прешлого рока маме танцошку, хтора пестує штредньовиковни традицийни танци, потим огньову секцию, стрилєцку и историйно-преподавательну. Кед ше шицко зда мушели зме ше добре поинформовац и научиц вельо з историї же бизме оформели здруженє. Шицко ше базує на историйних фактох – гварел Неманя.

СПОРТ, ЧИ СХОПНОСЦ?

Кед слово о борбеней секциї, як и шицки други подобни здруженя Гаврани маю секцию бохорт (французке слово хторе ше давно хасновало, а значи борба лєбо турнир), хема и ларп.

– Бохорт то турнир, лєбо борба „1 на 1”, „5 на 5”, „12 на 12”, „30 на 30” и „150 на 150”. Смисел тей борби же би ше звалєло процивнїка. За побиду треба три раз звалїц процивнїка. У Хеми схопносц ше указує у борби „1 на 1” и по катеґориї оружия, и тирва до трох поенох. Рунди тирваю од 30 секунди по минути. Кед ше потрафи главу достава ше два поени, перша три поени, а ноги єден поен. Кед слово о дисциплини ларп (лайв акшн рол плей) роби ше о борби банди, лєбо ґрупох борцох, за столом, дзе кажди за себе инпровизує одредзену борецку улогу, применює одредзену тактику з цильом же би победзел  – гаврел член Здруженя Лука Янкович, хтори и абсолвент на студийох Историї на Филозофским факултету у Новим Саду.

Пестованє витязкей традициї и схопносци, у околїску припознате як спорт. Каждого року ше поряднє отримую турнири, та и шветво першенства.

– Наздавам ше же пошвидко нашо здруженє постанє клуб и же схопносц хтору пестуєме постанє спорт и у нас. Мало нас дзелї од того, бо уж маме и репрезентацию хтора ше успишно змага на вельких турнирских польох у Европи и у нас. Репрезентация ма 43-ох витязох, а капитен екипи Сербиї Неманя Апатович.  Того року у Смедереве було отримане Шветове першенство у бохорту. Куриозитет того змаганя то же на тот завод була борба „150 на 150”. Як то випатрало велї нє можу анї задумац. Спрам указаних резултатох найлєпша була репрезентация Русиї хтора уж вецей раз була шампион швета – надпомнул Лука.

ВАЖНА ФИЗИЧНА ПОРИХТАНОСЦ…

Безсумнїву, то вшелїяк спорт, бо од сучасних витязох вимага озбильну физичну порихтаносц и схопносц. Здруженє, за тераз, тренинґи отримує два раз тижньово. Вяри и през лєто тренинґи ше отримує на отвореним, а звичайно и Футожским парку. През жиму члени „Гавранох” ше муша знайсц за заварти простор. Потераз, простор находзели у Културним центре „Едьшеґ” и у салох Спенса. Розуми  ше, тренинґи ше отримую зоз тренажним оружийом.

– Физична порихтаносц важна, насампредз прето же опрема хтору ношиме чежка од 25 по 40 килограми. Лєм панцир кошуля, хтору ше прави з плєценого дроту, ма дзешец кили. Тиж так, тренинґи важни и пре способ борби. Мушиме знац як ше хаснує оружия хтори хаснуєме, а то вимага вельо схопносци и моци. Но, мушим надпомнуц же мечи и други оружия присподобени, затупени и так направени же би було цо менєй покалїченя. То анї кус нє наивна схопносц, лєбо спорт. На остатнїм Шветовим першенстве у бохорту, хторе отримане у Смедереве сом „заробел” ґипс на руки, бо ми ю у борби поламал процивнїк. Интересантне надпомнуц же на тим змаганю було аж 80 интервенциї ортопедиї зоз локалного шпиталю  – надпомнул Неманя Банович.

Опрема  хтору хасную новосадски „Гаврани”, приповедка за себе. Окрем того же муши буц присподобена и направена по историйних фактох, муши одвитовац и часу, бо нє була иста на початку штреднього вика и на його концу.

– Могло би повесц же то мултидисциплинарни спорт. Пред тим як зме оформели нашо Здруженє, мушели зме вельо знац. То подрозумює добре  познац историю, конкретно штреднї вик, назберац шицки релевантни и конкретни податки – од способу живота, та по сам способ правеня нєобходней опреми. Ми ю углавним сами правиме, а за дзепоєдни часци мушиме поглєдац помоц од ковальох у цалей Сербиї. У ремесельнї обробюєме метални часци, потим ше дода у древени и скоряни часци. То вимага вельо сцерпеня, а окреме пенєжи. Цивилне облєчиво, значи без борбених часцох кошта коло сто евра. Борбена опрема кошта од пейцсто по тисяч евра, алє и драгше. Я мою кациґу плацел 22 000 евра – надпомнул Лука Янкович.

ЛИҐА ВИТЯЗОХ – ЛИҐА КАВАЛЄРОХ

Сучасни витязе у Европи маю и свою лиґу. Правда, пре специфичносц схопносци, нє маю часто змаганя. Як надпомли нашо собешеднїки, найлєпши успихи на турнирох мали витязи зоз Русиї, Билорусиї, України, Финскей… „Гаврани” найвецей стретнуца на турнирох мали зоз екипу Финскей.

Же члени Здруженя „Червени гаврани” зоз Нового Саду прави  витязове прешвечлїво гутори и податок же шицко финасую сами, и опрему, и одходи на змаганя. З другима  словами, любов ґу витязом, їх чесци и правдолюбивосци и фер борби на першим им месце. Могло би повесц же праве прето то и лиґа кавалєрох.

ДРУЖЕНЄ З ИСТОРИЮ

Орґанизаторе тей  нєкаждодьовей подїї були Дарко Заґорац зоз Нового Орахова, студент на нашей Катедри и Иван Канюх. Циль того стретнуца з членами Здруженя „Червени гаврани” бул же би ше у єдней опущеней, покус романтичней атмосфери бешедовало о давних часох витязох и нашей историї и презентовац нови, будуци спорт.

Интересантне преподаванє о нашей штредньовиковней историї отримали дипломовани историчаре Сашо Сабадош и Борис Фейди.

 

(Опатрене 27 раз, нєшка 1)