Памятнїк спортскому мисионерови

автор а. паланчанин 12. децембер 2019

Того року, 10. децембра, наполнєли ше 113 роки од народзеня найзначнєйшей фиґури нашей спортскей историї, нашого спортского учителя – Яши Бакова. Окрем того же бул  спортски роботнїк, тренер, педаґоґ, спортски филозоф, бул и просвитни роботнїк и учитель велїх ґенерацийох югославянских атлетичарох. У кариєри призначел вецей рекорди и бул репрезентативец держави у скоку з палїцу. Насампредз, бул чловек велького шерца.

Народзени є у Дюрдьове 10. децембра 1906. року, а зоз спортом ше занїмал од дзецинства, заношаци ше з бависком и шицкима файтами змаганя. Нємирного духа, вон вше бул главни инициятор и орґанизатор. Як ґимназиялєц, року 1921. основал Дюрдьовски атлетски клуб (ДЯК). Основну школу закончел у Дюрдьове, до ґимназиї ходзел у Зренянину и Новим Садзе, а на факултет (югославянска литература, сербскогорватски и французки язик) у Беоґрадзе.

ВСЕСТРАНИ СПОРТИСТА

Яша Баков ше активно занїмал зоз спортом пейдзешат роки и була „най-най-най спортиста Войводини”. Баков бул фодбалер, ґимнастичар, атлетичар, скакач з палїцу (насампредз), алє и чудни залюбени до справох за руцанє – диска и кладива – корчоляш, гокеяш, тренер, професор сербского и французкого язика, писатель, полиґлота, филозоф…

Од 1921. року, кеди снує ДЯК, активно ше занїма зоз спортом, о чим и сам бешедовал: „Пейц-шейсц роки копаме до лабди по шицких околних валалох – з успихом. Ту сом ґолман, бек и лїве кридло.”

На ґимназийским першенстве у Зренянину 1924. року першираз ше доказує у скоку до далєка и у скоку з палїцу (220 цм). То час кед ше у тим городзе афирмує Атлетски клуб „Обилич”, теди найлєпша екипа у югославянскей атлетики. Баков уж 1932. року здобул шицки квалитети всестраного атлетичара и, дзекуюци тому, истого року на соколским злєту у Любляни освоєл перше место у дзешецбою. Победзує и у скоку з палїцу (330 цм). Тоти успихи оможлївюю му уход до шорох активних атлетичарох и членох у атлетскей секциї беоґрадскей „Югославиї”. После успиху у Любляни, почина репрезентативна спортска кариєра Яши Бакова. Учаснїк є на Олимпийских бавискох 1936. року у Берлину, дзе посцигнул югославянски рекорд у скоку з палїцу, алє ше нє пласовал до финала, бо требало прескочиц 380 цм. Року 1937. зоз скоком од 375 цм вон поставя нови югославянски рекорд. Член є беоґрадскей „Югославиї”, заґребскей „Конкордиї”, а як професор ше зоз службу селї до Славонскей Пожеґи, Копривници, Зомбора. Теди професор, Баков постава популарни учитель младих атлетичарох. Вон коло себе зазберує вельо младих, же би их упутел нє лєм до атлетики, алє и до других спортох.

АКТИВНИ ЦАЛИ ЖИВОТ

У перших рокох по Другей шветовей войни Баков барз активни як орґанизатор атлетского спорта у Новим Садзе, Руским Керестуре и ширцом Войводини. Попри тим, вон ше и далєй змагал: на першенстве Югославиї у Целю 1947. року освоєл перше место и знова постал репрезентативец. Вельки спортиста одрекнул ше од тей чесци и уступел место младшим. Його активна змагательна кариєра тирвала аж до 1956. року, кеди на першенстве Войводини, у пейдзешатим року живота, посцигнул друге место у скоку з палїцу. Пейдзешатих рокох Яша Баков одходзи до Сараєва. Отворени и нєпостредни, вон зазберує вельо младих атлетичарох. Дзекуюци йому, зявюю ше велї позарядово змагателє и державни рекордере: Божо Милетич – копия, Дако Радошевич – диск и други.

Зоз Сараєва Баков преходзи до Панчева, дзе предлужує зоз тренерску роботу медзи атлетичарами „Динама”. После Панчева, Яша робел зоз студентами на Универзитету у Беоґрадзе, же би ше шейдзешатих рокох конєчно врацел до Нового Саду. Враца ше ґу своєй „Войводини”, ґу школскей младежи Нового Саду, ґу своїм старим приятельом, ґу Шодрошу, змарзнутим беґельом…

Лєм нєпохопююцо велька любов ґу спорту могла так длуго оддвоїц Яшу од любеней ровнїни. Врацаюци ше до плодних польох свойого дзецинства, велькому педаґоґови и тренерови ше удава часц своєй любови ґу спорту пренєсц на своїх школярох. Дзекуюци Яшовому ентузиязму зявели ше репрезентативци и рекордере Югославиї: Стеван Ленерт, Милан Милаков, Юлия Матей, Дьордє Миятович, Дарко Крняїч, Дьордє Самарджич и други, а кельо лєм єст гевтих „малих и нєпознатих” котри го шлїдзели и тельо того од нього научели.

Яша Баков умар 21. октобра 1974. року, а поховани є на Новим теметове у Новим Садзе.

Штерацец пейц роки од його шмерци, наш вельки учитель спорта, а могло би повесц и у живоце, у своїм родним валалу Дюрдьове достал спомин ознаку. То пиха нє лєм Дюрдьовачаньом, алє и шицким нам. Тиж так, вона нас будзе здогадац на нашого учителя Яшу, и його вельку любов ґу спорту хтору, док жил преношел на младих. Док го паметаме, його спортску, учительску мисию будземе чувствовац.

(Опатрене 33 раз, нєшка 1)