fbpx

Керестур ма цо указац нащивительом (I)

автор лю. няради 19. децембер 2019

Туристом интересантни податки о тим же нє маме свою матичну державу, яки маме герб и заставу, якей зме вири, податки о розвою язика и писма, интересую их културни досяги нашей заєднїци, зачувани обичаї котри ше преноша з колєна на колєно.

Туристичне здруженє ,,Руски Керестур”, формоване 2012. року. Формовали го седем здруженя гражданох зоз валалу з цильом презентованя Руского Керестура як туристичней дестинациї у руралним туризму и з цильом предствяня Руснацох як окреме интересантней заєднїци котра ма свою историйну и културолоґийну приповедку. Историйна приповедка облапя период приселєня, зоз хторих крайох зме ше приселєли, контракт о насельованю, перши писани шлїди о Руснацох на тих просторох и условия за живот у новим краю.

ТУРИСТОМ ПРЕДСТАВЯМЕ НАШУ ИСТОРИЮ

Туристом интересантни приповедки и податки о тим же нє маме свою матичну державу, яки маме герб и заставу, якей зме вири, податки о розвою язика и писма, интересую их културни досяги нашей заєднїци, зачувани обичаї котри ше преноша з колєна на колєно и хтори ше зачували и обстали по нєшкайши днї. Приповедка о традициї  образованя на руским язику од часох приселєня та по нєшка, тиж интересантна туристом и часто ше чудую же єдна така мала заєднїца видзела значносц образованя од давних часох и же вредносц образованя на своїм язику пестує през цалу вертикалу образовней ситеми у Сербиї, цо ше нє случело при Руснацох у других державох. Любим тоту историйно-културолоґийну приповедку презентовац туристом, робим то з любову и з почитованьом ґу нашей прешлосци и людзом хтори уткали свою роботу и животни намаґаня же би Руснаци як мала заєднїца обстали на тих просторох.

ЦЕРКВА И ПАМЯТНЇКИ КУЛТУРИ

То єден сеґмент котри ше презентує туристом, а други сеґмент то тото цо туриста може опатриц, обисц и видзиц у валалє. Руски Керестур ма даскельо културни добра и памятнїки култури од окремного значеня. Єден з нїх то стара хижа зоз осемнастого вику котра упрекосци часу и преходносци и чува памятку на будовательство и випатрунок хижох ровнїнского типу будованя зоз блата, або набивана хижа, без облакох на драгу, зоз предню хижу, приклєтом и задню хижу. Тота стара руска хижа єден з найстарших зачуваних будовательних обєктох у Войводини и под защиту є. У тей хвильки є у процесу реновираня и пририхтованя за туристичне понуканє.

Други обєкт од велького културного значеня то Грекокатолїцка катедрала Св. Миколая котра ма прекрасни иконостас историйней вредносци. Памятнїк култури од окремного значеня и наша Водица, церквочка, нєдалєко од валала у польох зоз провадзацима обєктами за молитву, одпочивок и мир котри приноши желєне околїско церквочки. Ту и школа ,,Замок”, интересантна зоз свою архитектуру хтора нє специфична за нашо поднєбє, спущена до штред валалу на ровнїну, зоз свою леґенду же як ше єден таки будинок вообще нашол у Руским Керестуре. 

Обиходзенє валалу зоз туристами мож предлужиц зоз опатраньом и нащиву спомин бисти Петра Кузмяка и памятнїка, спомин-скулптури у парку у центру валала, дзе бронзови вояк зоз пушку пошвецени погинутим вояком под час Другей шветовей войни. На керестурским теметове маме мемориялни комплекси – єден ше состої зоз даскелїх надгробних памятнїкох пошвеценим борцом, вояком 14. словацкей бриґади, а друга спомин плоча червеноармейцом на теметове зоз гвизду у фурми пирамиди.

УСЛОВИЯ ЗА ВИРСКИ ТУРИЗЕМ

Єден зоз сеґментох туристичного понуканя валала то вирски туризем, котри по моїм власним думаню ма найвецей шанси и капацитети за розвой и прицагованє туристох, як з наших руских местох, так и паломнїкох зоз иножемства. Активисти Каритасу и церкви здумано и поступнє, крочай по крочай, рушаю до туристичней приповедки и пробую уж по треци раз прейґ проєктох ришиц простор за ноцнїк и змесценє векшей ґрупи туристох. Наздавам ше же ше им то поспиши, бо без векших капацитетох за змесценє можеме приповедац лєм о кратким затримованю туристох през приповеку о вилєтох, нащивох валалу на туристичних путованьох и рутох котри преходза през Руски Керестур. Зоз власного искуства сом видзела же людзом интересантна и нащива манастира и криптох наших владикох.

Окреме у нащиви крашнє кед парох о. Михайло Малацко дочека туристох и зоз свою бешеду и вельким знаньом и любову приповеда о нашей церкви, Водици, Руснацох, о нашей вири и вредносцох котри важни у живоце каждого християна. На парохиї у церковней библиотеки находза ше вредни и значни рукописни кнїжки, стари церковни кнїжки, кнїжки народзених, винчаних и умартих, як и склєняни неґатив-плочи фотоґрафох Будинскових котри ше тераз обрабя и маю вельке историйне и културне значенє нє лєм за нашу заєднїцу, алє и ширше.

АКТИВНИ ОДПОЧИВОК

Други сеґмент туристичноґо понуканя то еко-туризем, рекреативни туризем и активни одпочивок котри треба повязац зоз околїском отвореного базену на беґелю, котри дава найвигоднєйши условия за плїванє, водово спорти и розвагу у горуцих лєтних дньох. Простор коло базену и беґелю повязани зоз мостами и дава условия за активни одпочивок и рекреацию, пешаченє, воженє на бициґлох, воженє на кочох и коньских запрагох. У тей часци валала на беґелю мож лапац риби, ловаром тота обласц интересантна бо ту, пре воду, єст векше число дзивини. Риболовни и ловни туризем маю потенцияли у нашим валалє. Ту на базену под час Медзинародного волонтерского кампу направени и терен за одбойку на писку, цо збогацело тоту часц зоз ище єдним понуканьом за розвагу.

У околїску базена находзи ше и погосцительни обєкт, Рибарска чарда „Лонґов”, хтора понука рибово специялитети, алє понука и векши вибор єдзеньох котри можу „задоволїц” смаки векшини людзох. З другого боку базену находзи ше крашнє ушорена колїба Рибарского дружтва, котра ше хаснує у лєтних дньох и ноцох за одпочивок у хладку и пририхтованє смачних єдзеньох у котлїку, або на роштилю. Базен и беґель вигодни за воженє на чамцох и за орґанизовани реґати котри преходза по беґелю. Зоз обдуманима активносцами тота часц валала вигодна за туристичне понуканє, за активни одпочивок и рекреацию, а околїско полне зоз желєнїдлом,  миром и цихосцу котру можеме понукнуц туристом.

Мали лєшик, гай, при базену вигодни за кампованє младих под шатрами, за еколоґийни кампи и друженя през спортски активносци. Ту, у тим лєшику барз крашнє би ше уклопели еко-апартмани, мали древени хижки за змесценє туристох и думам же о тей дестинациї треба добре роздумац и порушац активносци за розвой инфраструктури и систематични розвой туризма. Од того локалитету водзи драга до нашого святилїща Водици, хтора оддалєна коло три километри, та би роздумовац о повязованю тих двох локалитетох.   Дражки за шейтанє и бициґлистични тури треба повязац зоз леґендами о Жобрачей гори и Вовковей долїни и одлични за лєтни одпочивок. Треба виглєдац тоти локациї и роздумац о їх ушореню котре би прицагло туристох, бо приповедки и леґенди интересантого змисту уж написала Ирина Гарди Ковачевич у своєй кнїжки ,,Нєбо над Керестуром”, котра ме одушевела.

МУЗЕЙ

У ,,Замку”, ше находзи и музейна збирка зачуваних експонатох  материялней култури Руснацох. Ту можеме указац и як  випатрала предня  хижи  „рускей хижи” и предмети котри ше находзели у хижи и кухнї, по стари ремесла, алати и зачувани стари фотоґрафиї и образи, цо ше дакеди кладло на мури.

  До памятнїкох култури спадаю и петнац крижи на рижних бокох валалу котри интересантни як туристичне понуканє шицким туристом.

(Предлужи ше)

Текст пририхтани у рамикох 3. Конференциї о меншинских и локалних медийох, хтора отримана у Новим Садзе 29. и 30. новембра.

(Опатрене 80 раз, нєшка 1)