Днї керестурскей паприґи за цали реґион

автор я. винаї 25. януар 2020

Манифестация „Днї керестурскей паприґи” першираз отримана у октобру 2011. року, а орґанизаторе були Здруженє паприґарох „Капсикум анум” вєдно зоз Здруженьом женох „Байка” и Здруженьом ремеселнїкох зоз Руского Керестура.

У Здруженю паприґарох гваря же ше на идею пришло так же видзели же Покраїна розписала конкурс за манифестациї, вони конкуровали и достали одредзени средства. З оглядом на тото же Манифестация отримана у октобру, кед оберачка була готова и кед уж скоро паприґи анї нє було, орґанизация була скромна, алє одволанє заинтересованих викладательох и нащивительох було барз вельке, цо нагадло же простору за напредованє єст.

Такой шлїдуюцого року, Манифестация премесцена за авґуст, у предсезони паприґи, а през телї роки, та по нєшкайши дзень, преросла до туристично-привредно-културней манифестациї. За розлику од першей, нєшкайши Днї паприґи маю барз вельку нащивеносц, даєдни ю аж и поровную зоз Кирбайом, такв. валалским шветом.

Перша Манифестация орґанизована, як уж спомнуте, лєм зоз проєкту Покраїни зоз суму од 200 тисячи динари.

ВАЛАЛСКИ БРЕНД

Од теди, та по нєшка, од Покраїни прейґ проєктох вше достати даяки пенєж, лєм вон обратно пропорцийни звекшованю и напредованю самей Манифестациї, та так перши рок достате 200 тисячи, а потим ше тота сума зменшовала по прешлорочни 80 тисячи динари. Кед слово о Општини Кула, вона потераз вше видвойовала коло 200 тисячи динари прейґ проєкту, а од того року „Днї керестурскей паприґи” положени до буджету репрезентативних манифестацийох, цо значи же буду мац 400 тисячи динари заґарантовани. Тиж так, як визначую у Здруженю, маю барз вельку помоц и потримовку од локалних здруженьох, приватних поднїмательох и спонзорох, осиґуруюцих дружтвох, нашеньових хижох итд.

Паприґа вше була бренд Руского Керестура, алє ше за ню нє чуло барз далєко. Одкеди Манифестация настала, до Руского Керестура пре паприґу почали приходзиц нє лєм зоз нам далєких крайох Сербиї як цо то Парачин, Петровец на Млави, Брус и Рашка, алє и зоз сушедних жемох, Горватскей, Мадярскей и Босней и Герцеґовини. Таке повязованє и черанє искуствийох продуковательох зоз рижних местох и у рижних условийох може буц лєм на хасен шицким хтори ше занїмаю зоз польодїлством. Интересантне, поведзме, же ше „долу” у Сербиї паприґа садзи на малих парцелох од 10, 15 або 20 арох, а єден гольт ма 57,55 ари. И вец хтошка хто продукує паприґу на 1/3 гольта придзе до Руского Керестура опатриц єдну парцелу од поведзме 5 гольти под паприґу. И то у єдного паприґара. А єст и тих хтори маю и вельо вецей. Вкупно под паприґу у Руским Керестуре каждого року єст коло 350 до 400 гектари жеми.

УЧАСТВУЮ ШИЦКИ ЗДРУЖЕНЯ З КЕРЕСТУРА

Окрем паприґарох, польопривреднїкох, погосцительох и здруженьох, на Дньох паприґи участвую и Дом култури зоз културно-уметнїцку програму и иножемнима госцами, Предшколска установа „Бамби” зоз програму и маскенбалом за наймладших, Конїцки клуб „Русин” зоз параднима запрагами, Здруженє женох „Байка”, Туристичне здруженє Руски Керестур, Здруженє ремеселнїкох и велї други.

Значи, маме шицки релевантни дружтва и здруженя у єдней манифестациї, хтора попри паприґи и польопривреди може понукнуц ище вельо змисти, окреме кед промоция Руснацох и туризем у питаню. „Днї паприґи” заокружена цалосц у хторей себе кажде може найсц цошка цо му по смаку. А зоз шицкого хасну найвецей можу и требали би мац керестурски паприґаре и Руснаци вообще. Кого интересує паприґа и польопривреда, кед придзе на Манифестацию дозна и за Керестур и за Руснацох. Кого интересую Руснаци и наша култура, може дознац вельо вецей и о култури, обичайох, та и ґастрономиї.

А кед маме явну манифестацию препознату и финансовану з боку висших институцийох, ту нагода и за промоцию валалу, Месней заєднїци, та и Општини. Кельо нашо „предняки” порихтани за таку файту промовованя найлєпше описує єден приклад дочеку наших паприґарох у Дреновцу при Парачину, дзе делеґацию керестурских паприґарох дочекали домашнї на найвисшим уровню. Дочекал их предсидатель Општини, предсидатель МЗ и цала локална самоуправа, а кед нашо паприґаре дочекали госцох зоз истого места, нє привитал их нїхто анї зоз Месней заєднїци, анї зоз Општини. На таке би, заш лєм, требало обрациц увагу.

Друге, питанє же кельо Руснаци/Керестурци порихтани „отвориц ше” кед у питаню промоция. Понеже робим як новинар и сам сом мал нагоду прешвечиц ше же зме нє вше дзечни дзелїц искуства и становиска. Най пояшнїм… Шицки зме мали нагоду нє раз на телевизиї патриц, напр. малинарох, як ше поносую, або хваля, алє ясно и гласно. У Руским Керестуре таке нєт. Нє слово ту о виправяню „кривих дринох”, або о политичних становискох, алє о тим же кед нас нє видно, та ше за нас анї нє зна. Мушиме хасновац кажду нагоду за промоцию, гоч яка вона мала, або велька. Паприґаром то отвера тарґовище, а шицким Руснацом нагоду же би ше о нас чуло.

ДЇЛОВНИ, ПОЛЬОПРИВРЕДНИ И КУЛТУРНИ КАРНЕВАЛ

Кельо уж по тераз поробене на промоциї паприґи, гутори и виреченє же „док керестурска паприґа нє прейдзе, аж потим ше предава шицка друга” думаюци на квалитет и капацитет. А кельо Манифестация дїловни польопривредни карневал, або културна манифестация, я би повед же и єдно и друге, и то найлєпше зоз єдного и зоз другого. Прето же зоз злучованьом дїловней польопривредней часци и културно-забавней часци шицки маю хасен. Парасти можу черац искуствия, достац совити од фаховцох, контрачиц одкупи, контрачиц нашенє, а з другого боку, и тоти хторих польопривреда або паприґарство вообще нє интересую можу дознац вецей о Руснацох, о Руским Керестуре, опатриц Музейну збирку, пробовац локалну ґастрономию и друге.

Днї паприґи у Руским Керестуре de facto у тей хвильки єдина права туристична манифестация хтора окрем паприґарох и польопривреднїкох прицагує и шицких других, без огляду яке їх занїманє. Источашнє, зоз представяньом того по чим Керестур познати, а то паприґа, тиж так ше представя и валал у хторим жиє найвекше число Руснацох у Сербиї. Треба похвалїц орґанизаторох же єдно нє виключує друге, напроцив! А же би ше тота Манифестация подзвигла на ище висши уровень треба же би ше вецей робело на промоциї, а тиж потребна и векша потримовка локалней самоуправи, та потим и лобиранє ґу висшим орґаном власци за векши финансийни средства и потримовку. Идеї и простору за злєпшованє и звекшованє Манифестациї єст вецей, а на першим месце вшелїяк треба же би була стара руска хижа у Керестуре, медзитим як ше будзе звекшовац туристичне понуканє у валалє, будзе ше мушиц дацо зробиц и на тим цо иножемни туристи очекую и найвецей ценя – а то змесценє, гиґиєна и костиранє.

Праве зоз таку Манифестацию отвореного типу ше може суптилно представиц руску културу, обичаї, специфична ґастрономия и история.

МЕДЗИНАРОДНИ ПРОЄКТ

Кельо паприґа ма перспективу як желєнява, єдзенє, доказує и то же керестурске Здруженє паприґарох участвовало и у медзинародним „Interreg IPA” проєкту вєдно зоз Мадярским културних центром „Непкер” зоз Кули и мадярским варошом Калоча, а проєкт ше волал праве „Паприґа”. Зоз тим проєктом були облапени три манифестациї: „Днї паприґи” у Руским Керестуре, „Днї традициї” у Кули и „Фестивал паприґи” у Калочи, у Мадярскей. Тот проєкт достал буджет коло 10 милиони динари, од теди уведзене и змаганє у вареню айвару, концерт у Керестур отримал познати „Ґарави сокак”, а купена и рижна опрема як цо то штанди, шатри и подобне за шицки манифестациї у кулскей Општини.

Текст пририхтани у рамикох 3. Конференциї о меншинских и локалних медийох, хтора отримана у Новим Садзе 28. и 29. новембра.

(Предлужи ше)

(Опатрене 142 раз, нєшка 1)