Младежски фестивали маю вецей нащивительох

автор я. винаї 1. фебруар 2020

Кед слово о фестивалох и младих, думам на „Водову фест”, док ше отримовала на базену, а була обдумана по углядзе на нєшкайши Еґзит, вона прицаговала вецей нащивительох як „Днї паприґи” и „Червена ружа” вєдно.

Попри „Дньох паприґи” у Руским Керестуре вшелїяк як єдну з найвекших и наших найстарших манифестацийох треба спомнуц и „Червену ружу”, гоч тоти два манифестациї нє мож барз поровновац. „Червена ружа” наш найвекши фестивал култури Руснацох. Зоз скоро 60-рочну традицию (того року будзе 59. по шоре), то наш найстарши фестивал и роками ше мушел присподобйовац ґу часом и обставином у хторих ше го отримовало. За розлику од „Дньох паприґи”, „Ружа” баржей фестивал Руснацох за Руснацох, а окрем Руснацох може буц интересантна и туристом.

„РУЖУ” ЛЮБЯ ШИЦКИ ҐЕНЕРАЦИЇ

У остатнїх даскельо рокох мож обачиц позитивни пременки на „Ружи” як цо то нови змисти и пошвеценосц младим на першим месце, а з другого боку ше нє одрека традициї. Попри стандардних концертох єст вельо други случованя у рамикох самого Фестивалу, а мож видвоїц „Саям ремеселнїкох”, дзе наймладши можу видзиц як нашо стари робели, спортски змаганя на хтори приходза госци зоз иножемства и друге. Мож повесц же ше наисце интензивно роби на тим же би ше прицаглo цо ширши авдиториюм.

Вшелїяк, кед слово о традициї, „Ружа” за Руснацох нєзаменлїви фестивал, гоч, остатнї роки мож обачиц зменшане число и нащивительох, и учашнїкох. Нажаль, нашо руски КУД-а у местох дзе жию Руснаци робя у досц чежких и нєвигодних условийох, чежко прицагнуц младих же би ше уключели до секцийох фолклору, хору, а кед ше зоз младима нє роби, вец нє мож приказац анї квалитетну програму на „Ружи”. Праве прето ше у остатнїм чаше интензивно роби на тим, нє лєм кед ше отримує Фестивал, алє ше медзи иншим фахово усовершую хореоґрафи, зєдинюю КУД-и и глєдаю нови способи же би ше КУД-ом финансийно помогло. Як позитивни тренд остатнї роки мож видвоїц даскельо приклади як цо то розвага у школским дворе после урядовей програми, а потим и врацанє ґу своїм кореньом з оглядом на тото же Централна манифестация „Червена ружа” орґанизована як змаганє за найкрасши глас, аранжман и наступ за младих до 35 рокох. Зоз такима пременками, нєшкайша „Ружа” ма змисти за публику од 7 до 77 роки и з тим би требала буц интересантнєйша и ширшому кругу нащивительох, а тиж так и туристом.

„ВОДОВА ФЕСТ” БУЛА БАРЗ ПОПУЛАРНА

Кед слово о фестивалох и младих, муши ше спомнуц и єден свойофайтови феномен хтори у чаше док ше ю отримовало прицаговала вецей нащивительох як „Днї паприґи” и „Червена ружа” вєдно! „Водову фест” ше отримовало на базену, а була обдумана по углядзе на нєшкайши Еґзит. На „Водову” ше зоз Нового Саду могло присц и на ладї, хторa источашнє под час Фестивалу була и електро бина. Тирвала углавним два днї, пияток и всоботу, а у истим чаше и на истим месце було орґанизоване и мото стретнуце и камп. Кед ше лєм спомню даєдни ґрупи и виводзаче хтори наступали на „Водовей” як цо то „Дубиоза колектив”, „Хладно пиво”, „Сарс”, „Бед копи”, „Прти Бе Ґе”, „Сайси МЦ”, „Рамбо Амадеус”, КУД „Идиоти”, „Фрайле” итд. нє чежко заключиц же нащивеносц була велька. Єдноставно, локация Руского Керестура, звучни мена, та и базен як локация дзе ше фестивал отримовало, ґарантовала добре препровадзени час. Тиж так, аж и тоти хтори нє жадали провадзиц наступи на главней бини, могли виберац медзи другима двома, електро и реґе бину. О Фестивалу писали и правели звити нє лєм локални, алє и мейнстрим медиї, а то допринєсло же би ше чуло нє лєм за фестивал, алє и за Руски Керестур и Руснацох вообще. Нажаль, то нє потирвало длуго.

Кед сом ше уж дотхнул теми младих, мушим спомнуц и поєдинцох, хтори нїґда нє сцекали од того хто су, цо су и одкаль су и на таки способ нас промововали. На першим месце то вшелїяк чолни людзе орґанизациї „Дроп сенсеи” Бранимир Боянович и Борис Ройко, хтори почали праве на „Водовей”, а нєшка су познати ди-джейове и продуценти нє лєм на „Drum’n’bass” сцени у Новим Садзе и Сербиї вообще, алє и звонка гранїцох нашей держави. Керестурски школяре, ґимназиялци и людзе хтори ше дзечнє врацаю до Керестура и ширя приповедку о Руским Керестуре и  Руснацох.

Тиж так треба спомнуц и нєдавну музичну сензацию зоз Руского Керестура хтора наступала на змаганю хторе орґанизовала шветова компания „Кока кола”, а то Марина Роман. Марина, тиж тераз уж бувша керестурска ґимназиялка, наступела вєдно зоз беоґрадску меґа популарну ґрупу „Сарс”. Интересантне, бо кед им спомла же их першираз видзела на „Водова фесту”, вони ше такой здогадли шицкого у вязи Керестура, и гварели же им то єден зоз наймилших наступох. Без огляду же ше єй нє поспишело буц перша спомедзи штири други шпиванки (гоч мала найвекше число поенох хтори ше зберало зоз конзервох), то заш лєм була нагода же би ше чуло нє лєм за єй феноменални шпивацки схопносци, алє и за Руски Керестур и за Руснацох вообще.

ВАЖНЕ МАЦ СТАЄМНЕ ФИНАНСОВАНЄ

Як цо мож видзиц, маме и фестивали, и капацитети за їх отримованє. Поєдинци вшелїяк же помагаю, кажде промовованє вшелїяк же ше зда, алє кед приповедку о Руским Керестуре як туристичним месце жадаме дзвигнуц на єден висши уровень, вец треба роздумовац и о векших укладаньох и озбильнєйшим понуканю. А то, вец, виходзи зоз рамикох лєм Туристичного здруженя Руски Керестур, чия предсидателька наисце активна.

Же би и тото цо нєшка маме нє дожило исту судьбу як и „Водова фест”, муши буц стаємне жридло финансованя и озбильни приступ ґу самей орґанизациї. Тото же ше „Днї паприґи” од того року буду финансовац директно зоз буджету општини Кула наисце треба похвалїц, алє за вельо озбильнєйшу орґанизацию и дзвиганє Фестивалу на єден висши уровень, будзе ше мушиц вельо вецей укладац и финансийно, и орґанизацийно. А то, по моїм думаню, нє можу зробиц члени Здруженя паприґарох сами. Нормално, як и зоз „Червену ружу” то нє мож зробиц прейґ ноци, треба часу шицко обдумац, а нє було би подло анї кед би ше виплановало даскельо роки напредок.

До промовованя Руского Керестура и Руснацох вообще, чи прейґ фестивалох хтори уж маме, чи до обдумованя нових, муша ше уключиц нє лєм Здруженя гражданох и поєдинци/волонтере, алє и шицки други релевантни структури єдного валалу як тот наш. Од Туристичного здруженя, прейґ церкви, Националного совиту, Месней заєднїци, та и самей Општини. И то нє лєм так же би дали добродзечни прилог, алє же би зоз своїм анґажованьом понукли нови и интересантни змисти.

(Конєц)

Текст пририхтани у рамикох 3. Конференциї о меншинских и локалних медийох, хтора отримана у Новим Садзе 28. и 29. новембра.

(Опатрене 186 раз, нєшка 1)