Єден, єдини жовти картон у цалей кариєри

автор м. афич 8. фебруар 2020

По седемдзешати роки Фодбалски клуб „Русин” з Руского Керестура, дожил свойо златни часи, зазначовани добри резултати, а красне число младих Керестурцох було на терену. Єден з нїх и Владимир Медєши Джая, хтори вироснул у фамелиї тиж одличних Русинових фодблерох, оца Владимира и його брата Йовґена Медєшових.

Владимир Медєши з Руского Керестура, єден зоз визначнєйших фодбалерох „Русина” тедишнього часу. Перши першенствени змаганя одбавел на ґолу пионирскей екипи „Русина”, а даскельо змаганя и як його подросток. Познєйше, кед наполнєл седемнац роки, тренер Владимир Малацко Учо, Медєша поволал до першей екипи. Пре свойо схопносци зоз лабду достал назвиско Джая, праве по єдним спомедзи найлєпших фодбалерох бувшей Югославиї, Драґанови Джаїчови.

– Одмалючка сом ше любел бавиц зоз лабду и препровадзовац час на швижим воздуху. Найчастейше то були „тренинґи” зоз моїм оцом Владимиром, и сушедом Ромком Олеяровим. Кед сом на седемнац роки бул поволани до першей екипи, здогадуєм ше, була то барз велька чесц за мнє. Штредком седемдзешатих рокох пришло до змени єдней зоз найлєпших ґенерацийох хтору Русин мал у своєй, тераз уж, скоро сторочней историї. Чесц була заменїц Югика, Рамача, Хому, Саянковича, братох Тома, Ороса и велїх других. Зоз моєй ґенерациї лєм Любослав Еделински Славче, бул поволани до першей екипи. Нєодлуга прешли и Любомир Орос, Владимир Будински, Елемир Рамач, Михайло Джуня, Йовґен Такач, Славко Хромиш, Дюра Дудаш, Ярослав Виславски, Михайло Надь, Янко и Владо Малацково и други. Шицки бавяче були зоз Керестура, цо вше бул и циль каждей екипи.  Заш лєм, права екипа була теди кед нас помоцнєли бавяче зоз Кули. Були то Ханак, Орсаґ, Суїч… – здогадує ше наш собешеднїк.

И попри тим же вельо роки прешло одкеди Владимир мал нагоду затресц мрежу на терену, заш лєм, найудатнєйши змаганя, найупечатлївши ґоли, високи досцигнуца на таблїчки – нє забува ше так лєгко.

– Мойо перши змаганя були у галф линиї на правим и лївим боку. Но, найволєл сом бавиц центарфора. Найвецей, штири ґоли, дал сом на єдним змаганю процив Новей Червинки. Тото змаганє зме требали страциц, алє догварка ше нє удала. То єдине змаганє хторе требало буц намесцене. На нїм, ґолман Янко Колошняї бранєл свойо найлєпше змаганє. Конєчни резултат бул 6꞉3 за Русин. Паметам и три свойо ґоли дати процив ФК „Сонта” у Керестуре, ФК „Младосц” у Крущичу, ФК „Партизан” у Купусини, а єден з найкрасших ґолох ми бул процив комбинованей екипи Войводини у Новим Садзе, кед зме их победзели зоз резултатом 2꞉0. Було то волей бице зоз 18 метерох, кед ше ґолман анї нє рушел. Теди зме були и найлєпше пласована екипа у Бачкей лиґи, на трецим месце – приповеда Медєши.

МАЛИ ФОДБАЛ – ВЕЛЬКА ЛЮБОВ

У Керестуре ше оддавна пестує и такволани мали фодбал. Ноцни турнири були права розвага, и за бавячох, и за публику. Перши турнир бавени на Ярашу през дзень, а шицки шлїдуюци були у Старей школи. Бул то ноцни турнир хтори ше бавело под обичнима грушочками, алє ше з роками, квалитет ошвиценя  злєпшовал.

– Кажди мой турнир бул вязани за бавячох зоз дружтва. Вельо раз зме освоєли турнир, а я бул ґолґетер турнира. Найвецей ґоли, 32, сом дал на єдним од турнирох. Но, попри даваня ґолох, окремне задовольство ми було давац мена екипом. Так, найпознатша наша екипа хтору я „накресцел” була под меном „Ролинґ стонси”, „Дорси”,„Друґи начин”… а у Керестуре, найпознатша екипа була „Национална класа”,  за хтору бавели найлєпши керестурски фодбалере. За нїх сом бавел пар раз у Кули, як и на „Дневниковим” наймасовнєйшим и найквалитетнєйшим турниру у Войводини –  толкує Владимир.

ОРҐАНИЗАТОР ШАХОВСКОГО КЛУБУ „РУСИН”

Дараз вельо популарнєйши як тераз, бул и шах. Час Фишера, Спаского, Карпова, охабел уплїв на млади ґенерациї. Шах ше бавело як дома так аж и на улїчки, на Барищу, и на секцийох у школи. Медєшово, и оцец и син и ту дали свойо доприношенє.

– Здогадуєм ше часох у Младежским доме, кед ши нє мог дойсц до ґарнитури шаха. Теди ми и пришла идея основац шаховски клуб. Бул то 1974. рок кед зме уж вєшенї у Керестуре бавели першенствени змаганя. Нїґда зме нє були перши, алє нїґда анї остатнї. Теди, найлєпши бавяче були Янко Сабадош, Владимир Джуджар, Янко Ковач, Янко Макаї, Ромко Олеяр, Иван Пап, а познєйше пришли Владимир Малацко, оцец и син, як и Михайло Штайнфелд, а ту були и мой оцец и я.

ДАКЕДИ СТОЛНИ ТЕНИС – НЄШКА ТЕНИС

Дзекуюци Новакови Дьоковичови, хтори найвецей заслужни за промоцию того спорту у нашей держави, тенис постал єден з найпопуларнєйших спортох. Но, пред 15–20 роками, було кус иншак, здогадує ше наш собешеднїк. 

– Слухал сом од старших же столи за столни тенис були у „Желєней загради”, у єдней карчми, у дружтвеним доме керестурского Комбинату. Кед ше направело Младежски дом, там ше тиж поставело єден стол. Паметам турнир у Младежским доме кед сом освоєл перше место, а як награду достал рекет. Теди предсидатель младежи бул Любо Русковски, хтори нє бул спортиста, алє любел кед ше у Младежским доме бавело шах, столни тенис, домини, карти… Я свойо тренинґи у столним тенису отримовал у старей виронаучней сали, зоз Янком Сабадошом. Керестурски парох о. Михайло Макаї дзечнє нам давал ключи од сали, та вше кед була шлєбодна, тренирали зме док зме нє вистали. – приповеда Владимир, и предлужує о єдней анеґдоти зоз студентских дньох у Суботици, кед як гвари, у студентскей сали зоз своїма приятелями бавел столни тенис. Понеже мали лєм єден рекет, Джая тот рекет препущел процивнїкови, а сам вжал дещичку, зоз хтору му ше и так удало буц найлєпши.

ЯКЕ ТО ФОДБАЛСКЕ ЗМАГАНЄ БЕЗ ВИРНИХ НАВИЯЧОХ?

Нєдзельово змаганя на Ярашу, на хторих публика вше найщирше виражовала свойо емоциї, поставали место опущованя после напартого, роботного тижня.

– Резултат на терену, часто бул директно зрозмирни числу навиячох у публики. Кед зме посциговали добри резултати, и публики на Ярашу було вецей, а тиж и обратно. Мой найвирнєйши навияч бул мой оцец хтори, без огляду чи падал диждж, чи були моцни пекоти, вше присуствовал на каждим змаганю. Подобни бул и його власни брат, познатши як учитель Медєши, а треци „твардиˮ навияч бул и познати керестурски байбер Кренїцки. Бул точни и бул на каждим змаганю, но раз ше случело же запожнєл. Судия требал запискац початок змаганя, а хтошка зоз публики доруцел: „Причекайце, нєт Кренїцкия!”

КАРАНТИН ДИСЦИПЛИНА

Єдна з интересантнєйших анеґдотох хтору и нєшка паметам, случела ше кед зме ище були ґимназиялци у Руским Керестуре. Тот вечар, бул сход у Ресторану, дружтво шедзело за столом, а кед ме збачел єден од пайташох, опитал ше ми: „Нєшка ши годзен попиц?”, а я му на то одвитовал: „Нє верим, ютре нєдзеля, мам змаганє.” „Но, вец идз дому!” – гварел ми тот пайташ, а мнє нє остало нїч друге, та сом ше обрацел и пошол там дзе ше нє „мушело” пиц – зоз ошмихом приповеда Владимир.

(Опатрене 382 раз, нєшка 1)