Радосц и обовязки три раз помножени

автор м. афич 9. фебруар 2020

У неґативних демоґрафских податкох на тих просторох, вшелїяк же на радосц кед ше случи же ше даєдна фамелия поновела нє з єдним дзецочком, алє нараз аж зоз троїма. Тото ше случело и у младей Оросовей, Лацканьовей фамелиї у Руским Керестуре, кед ше прешлого року, 29. мая, Андреї и Желькови народзели тройнятка – Андрей, Дамян и Ленка.

Вироятнє же таке нєт зазначене у хронїкох того нашого найвекшого валала, гоч тройнята нєшка нє ридке зявенє, насампредз дзекуюцисучасней медицини.

Нащивели зме Оросових и подзелєли з нїма їх радосц пре таки вельки дар яки достали, подознавали о тим як ше знашли у нєобчекованей ситуациї, як функционую уж осем мешаци, и як постарча коло своїх малих трох рапухох покончиц шицко цо нєобходне. Обидвойо су максимално анґажовани, алє би нїяк нє могли анї без помоци обидвоїх родичох, т. є. дїдох и бабох Оросових и Саболових, (Лацканьових и Ситкарових), а ґу тому анґажовани и два жени хтори им приходза помагац.

НЄСПОДЗИВАНЄ БУЛО ВЕЛЬКЕ

Но, рушиме од початку, т. є. од хвильки кед дознали же Андрея ноши тройнята. Були, насмпредз, барз радосни же ше годни витвориц як родичи, алє нєсподзиванє було вельке. 

– Паметам кед сом була на препатрунку и кед нам ґинеколоґ гварел же будземе мац тройнята. То було вельке нєсподзиванє, бо нам скорей поведзене же вироятносц за тройнята лєм три одсто. Уж кед зме вишли вонка, як ошамуцени, опитали зме ше єдно другому чи зме добре чули и розумели дохторово слова. Шлїдуюце чувство було радосц пре таки дар, алє потим ше боме, почали роїц и думки же як ми то шицко годни попровадзиц кед нє маме искуства коло малих, а троїх дзецох, ище анї у блїзшей фамелиї. Вше зме шнїли мац тройо дзеци, алє нє нараз – здогадую ше Андрея и Желько на помишани чувства радосци и поцерпаньох. А то и розумлїве, бо познате же нє лєгко звладац перши родительски искуства, а дзе ище помножени три раз, нараз.

– Дас три роки зме чекали же будземе мац дзецко, алє нє ишло. То нїяка нє ганьба и нє треба то криц, алє ше одважиц и поглєдац помоц хтора тераз у 21. вику постої у тей обласци, а то штучне оплодзенє. Ґу тому и держава ту вельо помага и финансує таки поступки –приповедаю нам Андрея и Желько и предлужую о своїм искустве.

– Кед зме вошли до тей програми, гварели нам же ми нє маме даяки реални проблем же би пришло до зачаца, и же на тото же зме нє мали дзеци потамаль могол уплївовац стрес, або дацо подобне. Озда ше нам такой прето з першого удало – гвари Андрея.

Оросово здогадую же проблем нєплодносци барз розширени, а нєшка держава уж помага три пробованя зоз здравственого фонду. Тиж подзвигнута и гранїца рокох за жени хтори сцу дойсц до потомства. Поступок держава финансує и у вибраних приватних клинїкох, за цо ше и Оросово опредзелєли.

 – Гоч держава помага, барз вельо пенєжи ше потроши на вшелїяки конченя и шицко досц стресне, алє кед за таки циль як цо  го ми мали, нїхто нє санує – приповедаю Оросово, а Андея заключує:

– Раз зме ше опитали, жеяк ми то могли шицко тото покончиц, та зме видзели же ше Бог остарал и шицко ше, якош, добре поскладало, на чим зме му барз подзековни.

Кед же дакому з нашим искуством можеме помогнуц, ту зме, ту зме за кажду помоц.

БАРЗ ВАЖНЕ ДОБРЕ ШЕ ОРҐАНИЗОВАЦ

И лєм себе задумац можеме як то випатраю днї и ноци у Оросовей фамелиї зоз телїма обовязками коло троїх марняткох. Понеже ше  и скорей часу народзели, и пре чежину, бо Ленка мала лєдво килу и пол, даскельо мешаци були у шпиталю, а мама блїзко при нїх, та ше добре окрипела после царского резу. Кед пришли дому, шицки ше анґажовали, а мама и тато найвецей. Як дойчиц тройо нараз, або преблєкац, окупац, тераз уж и накармиц зоз кашочками.

– Ище сом ше анї нє породзела, а ми уж були барз психично порихтани, цо думам же барз важне, а у практичних обовязкох добре орґанизовани.

– Док єдли порядно кажди три годзини, спали зме у розличних хижох, кед почали йойчац, були зме одлични тандем – док я правела млєко, Желько дал дзецку дудку, и шицко як на траки. Раз зме им заменєли места, бо их хтошка вноци успавйовал, та кед хтошка почал йойчац, Желько думал же Ленка, а я му кричим же то нє вона, алє хтошка други. З того зме ше рано шмеяли, а було и таке же дахто достал два раз вноци єсц, док дахто анї раз, та зме од теди почали шицко писац за кажде дзецко: хто и кеди и цо и кельо єдол, або кед були хори, хто, кеди и яки сируп пил, або ше инхаловал и подобне – гваря Оросово.

На питанє, цо им найчежше, Желько гвари:

– Найчежше було успавйованє, а и нєшка нє лєгко. Випробовали зме шицки методи, алє ту найвецей треба сили, бо єст вельо нєпреспани ноци. З початку кед беби мали корчи, думали зме же найстрашнєйше, же од того нєт горше. Кед бебом почали вибивац зубки, заш зме думали же их нїяк нє прежиєме, бо то нє 20, алє 60 зубки треба прежиц, а за тераз маме 6, и то лєм хлапци, Дамян ма штири, а Андрей два.

Дознаваме же окреме чежко було и кед дзеци були прехладзени, бо були хори шицки тройо нараз. Єден мал єден сируп, други иншки, инхалациї  єден два раз, други три раз… Но, и Андрея и Желько, гоч гваря же дзеци муша плакац кед им дацо треба, гваря же им дзеци добри, весели, шмею ше… То и прето же ше з нїма вельо роби, приповеда ше им, бави ше з нїма.

Андрея як медицинска роботнїца занята у Клинїчним центру у Новим Садзе, цалком була свидома цо значи мацерово млєко, та прето вельо сили давала же би дойчела свойо дзеци. Но, пре обставини то нє було так лєгко, та и ту випадла прави герой. 

– После царского резу релативно швидко сом сама виволала лактацию и гоч сом була без дзецох, видойчовала сом млєко и змарзала го, потим и кед сом пошла ґу нїм до шпиталю и там сом ше видойчовала, гоч беби нє були при мнє. Я себе то задала як даяки задаток, бо ми психично барз було чежко буц у хижи з мамами котри при себе кажди три годзини мали свойо беби, а мойо були у инкубатору. Почала сом ше масирац и пришло млєко, так же шицки тройо достали и мой колострум и млєко. А ище сом мала и вецей як требало, та сом донирала до банки млєка, хтора постої у дзецинским шпиталю.  Дойченє барз важне, гоч нажаль, ище вше велї мацери того нє свидоми – гвари Андрея.

ПОМОЦ ОД ДЕРЖАВИ

Оросовим зоз тройнятками нє лєгко анї финансийно, гваря же цала штелажа од горе до долу лєм пелюхи и шицко цо им потребне. Тераз пию лєм адаптоване млєко, понеже як скорей народзени на кравске можу прейсц аж после рока. А шкатулка адаптованого им достаточна за дзень и пол. Тераз уж єдза и шицко друге, од овоци, желєняви, меса… Мушели купиц и векши авто же би ше могли спратац зоз тройнїстим кочиком кед одходзели на порядни контроли до Нового Саду. Гваря же су задовольни з помоцу держави, а и ту мали досц щесца.

– Достали зме помоц за кажде з нїх як то предвидзене по треце дзецко. Я уж шейсц роки приявена пре роботу на новосадску адресу, та зме од городу достали красну помоц и вельо векшу як цо дава наша општина Кула. Помага нам и наш керестурски Каритас, а и добри людзе, приятелє зоз шматками и подобне – подзековна Андрея.

Гоч им анї кус нє лєгко, бо су дзецом максимално пошвецени дзень и ноц, обични дзень и на швето, заш лєм су барз щешлїви. Андрея ма два роки положнїцке одсуство, Желько заняти у Задруґи, алє є иншак тиж максимално зоз супругу у шицким.

 – Мали зме наисце, наисце щесца у шицким. Гоч нам дакеди и барз чежко, алє кед видзиме нашо тройнята як ше, по цали дзень лєм шмею и барз су добри,  вец забудземе на шицку терху – зложни Андрея и Желько.

ПОТРИМОВКА З ДРУЖТВЕНИХ МРЕЖОХ

Як приповедаю Оросово, дружтвени мрежи за повязованє младих родичох барз добре вихасновани.

– Єст вельо ґрупи хтори велька медзисобна помоц, як з информациями, так и з дарованьом, односно черанку шицкого цо дзецом потребне: од рижних шедалкох, гомбалкох, дубакох хтори нє служа длуго, ми достали и сепаратор за фляшочки и други дробнїци. Шматки зме тиж надоставали, а и ми уж посилали од наших цо з нїх виросли. То тиж драгоцине и красне искуство – задовольни Оросово.

ПУТУЮЦИ ЦИРКУС

– Кед даґдзе идземе, шицких и шицко позберац, то права „парада”. Уж зме ше и ту „випраксирали” як найлєпше.

Прейґ интернету зме нашли тройнїсти кочик, а вон таки цифровани у трох фарбох, каждому и рижнофарбово бависка наквачени, та зме барз интересантни кед даґдзе пойдземе. Найчастейше зме з нїма у Новим Садзе та нє раз чуєме коментари яка зме людзом атракция. У франти гвариме же зме як рухоми циркуз – приповеда Желько.

(Опатрене 794 раз, нєшка 1)