Орезованє овоци приноши заробок

автор вл. дїтко 13. фебруар 2020

Два роки пред тим як постал пензионер, Владимир Торма зоз Шиду почал ходзиц на наднїцу до овоцнїку Александра Винчича. И од теди уж полни осем роки, а шейсц як є у пензиї, поряднє ходзи на наднїцу.

Кед почал робиц, перша робота була преридзованє брескиньох, а нєодлуга научел и як ше овоц орезує. Научел го теди Мирослав Иван, терашнї руководзаци ДОО „Руски двор”, хтори теди бул заняти у овоцнїкох и винїцох Винариї Александра Винчича.

– У овоцнїку єст роботи през скоро цали рок. Ище од новембра почало орезованє хторе тирва до яри, покля нє руша пупча на конарох. Потим ше розцагує процивкаменцову мрежу, а кед єст превельо мали плоди, шлїдзи преридзованє, дакеди аж и по оберачку брескиньох – приповеда Владимир Торма.

Оберачка брескиньох тирва од юния по конєц септембра, вец ознова шлїдзи зберанє процивкаменцовей мрежи и так доокола. Торма наглашує же у овоцнїку єст и такволане „желєнє орезованє”, кед ше орезує конарчки хтори закланяю плоди, а треба им обезпечиц слунко, а потим ше орезує  такволани „водопиї” хтори лєм цагаю покарму, а нє даваю плоди.

По потреби участвує и у садзеню нових, младих древкох, а кед треба анґажовани є и на оламованю лози и оберачки грозна, бо ґазда окрем брескиньох у Моловинє и Бикичу ма и винїцу.

На подручу Шиду нєт досц роботней моци, та зоз околїска Сримскей Митровици роботнїкох привожа два-три автобуси, а єст аж и єдна ґрупа з оклїска Лесковцу.

З початку, кед Торма почал ходзиц на наднїцу, у овоцнїкох и винїцох робели вецей млади особи, а тераз углавним остали старши людзе, бо млади глєдаю роботу у иножемстве, хтора лєпше плацена. Гоч є у 71. року живота, Торму здравє добре служи, а гвари же на наднїцу ходза и старши од нього. Як добри роботнїк, тераз вон водзи ґрупу з 20 наднїчарами.

– Шицки робиме одвичательно и по совисци, як кед би то бул наш овоцнїк, або винїца. Нєт вицагованя, односно керованя роботи, шицки вредно робиме. На роботу ше муши поряднє приходзиц гоч слово о наднїци, бо нє може дахто дзень-два присц, а вец нє, а потим би сцел ознова присц. Єст план роботи, точно знаме кельо роботнїкох єст и кельо треба за одредзену роботу – наводзи Торма.

Вжиме ше роби од седем по 15 годзин, влєце од 6 по 14 годзин, а автобус привожи роботнїкох до овоцнїку. Наш собешеднїк гвари же є вше на швижим и чистим воздуху, а у дружтве робота нє чежка и швидко прейдзе роботни час. Заробок ше зда же би ше дополнєл хижни буджет. Кед почал робиц пред осем роками, наднїца була 1 000 динари. Тераз  є 1 800 динари, а и кед ше по потреби остава длужей як осем годзини на роботи, то шицко плацене.

АНҐАЖОВАНИ У КУЛТУРИ

И попри роботи на наднїци, Торма гвари же вше ма часу у вечарших годзинох пойсц на пробу шпивацкей ґрупи у КПД „Дюра Киш”. Одкеди ше жени у тим Дружтве позберали у здруженю „Маря”, и вон ше зоз нїма дружи и помага им.

(Опатрене 47 раз, нєшка 1)