„Яка ме бриґа за мойо права, мам иншаки бриґи”

автор ол. папуґа 21. фебруар 2020

Право на службене хаснованє язика и писма националних меншинох ше находзи медзи першима правами зоз хторима ушорена културна автономия националних меншинох у Републики Сербиї як основа защити и очуваня идентитета. Реґуловане є зоз Уставом и велїма другима законами, хтори добре написани, алє их ше нєдостаточно применює, цо видно и зоз нашого руского прикладу.  Република Сербия ма обовязку же би почитовала право на службене хаснованє язика и писма националних меншинох и пре медзинародни спорозуменя хтори подписала як цо то конвенция Совиту Европи о европскей повелї о реґионалних и меншинских язикох, дзе ше учишлює албански язик, бошняцким, болгарски, мадярски, ромски, румунски, руски, словацки, українски и горватски язик.

Пробеми у витворйованю права на службене хаснованє язика и писма найвекши у роботи орґанох явней управи, окреме кед ше глєда уписованє особного мена и презвиска на язику меншини. За тото нє виновати ми припаднїки меншинох, алє службенїки хтори такой на початку вимаганя уписованя особних податкох на мацерниским язику поведза же то компликоване, бо нє маю нїкого хто зна по руски, вец же ше то одцагнє, бо виписованє муша вимагац од компетентних у Беоґрадзе, та кед мено и презвиско будзе виписане на векшинским язику леґитимация будзе готова о тидзень, а кед будзе по руски, та о мешац.

Держава нє роби нїч же би змоцнєла капацитети орґанох явней управи. Односно, нє прима до роботного одношеня особу хтора зна язик хтори у службеним хаснованю же би ше процес поєдноставело, алє оддрилює на бок право националних меншинох. Наш Национални совит би требал мац список занятих полицайох, службенїкох, судийох, новтарушох хтори знаю по руски, алє то нє ма.

Нашо право же бизме на руским язику могли бешедовац у судох, же би мена улїцох и назви местох були написани  на нашим язику там дзе наш язик у службеним хаснованю а то у општинох Кула, Вербас, Нови Сад, Жабель и Шид на цалей териториї, а у општини Бачка Тополя у населєним месце Нове Орахово. Руски язик би мал буц ровноправно хасновани у державних орґанох, орґанох автономней покраїни, варошох и општинох, установох, явних подприємствох и явних службох. Значи, кед пойдземе до полициї, до инспекцийох у општини, до порцийней управи, до социялного, на биро роботи, до суду, до Комуналцу, вшадзи муши буц занята особа хтора муши знац по руски. А нє шме ше случиц же явне подприємство Руском у Керестуре нє ма сайт по руски и же там шедза особи хтори ше вишмеюю, або гуторя же ше нє шме бешедовац по руски. Закон о занятих у АП Войводини и єдинкох локалних самоуправох у члену 47. предвидзує же Влада зоз уредбу муши блїжей одредзиц кельо заняти цо знаю язик хтори у службеним хаснованю  буду мушиц буц у локалних самоуправох, полициї, явних подприємствох, судох…

У члену 3. Закона о службеним хаснованю язика и писма пише же до права на хаснованє мацеринского язика уходзи усне и писмене комуникованє орґана у општини зоз гражданами, водзенє поступку за витворйованє права гражданох, водзенє евиденцийох, у општинских орґанох, видаванє явних документох, виписованє менох населєних местох, улїцох, назвох орґанох, фирмох, виписовнє явних поволанкох, обвисценьох, явних надписох итд.

Була сом инициятор вименкох Закона о службеним хаснованю язика и писма же би народни посланїки бешедовали на мацеринским язику и же би писани документи подношели тиж на мацеринским язику. Тото право хаснуєм и бешедуєм по руски, а на сербски язик  преклада Владимир Бодянец. Тото право маю и покраїнски посланїки, алє сом нє чула же то даєден наш посланїк хасновал, а тиж анї нашо одборнїки.

Донєдавна ше керованє хаснованя права на службене хаснованє язика и писма нє карало. По нових вименкох Закона, 50 000 до 100 000 динари ше каре одвичательну особу у орґану, або орґанизациї хтора окончує явни овласценя кед назву орґанизациї нє випише на язику хтори у службеним хаснованю. Пенєжну кару 200 000 до 1 500 000 динари плаци  орґанизация хтора транспортни знаки и назви местох нє напише на язику меншини, а за тото потупенє кару плаци и одвичательна особа у орґанизациї зоз 50 000 до 100 000 динари.

За витворйованє права на службене хаснованє язика и писма потребна насампредз, свидомосц, хтору ми Руснаци нє маме. Закони нє познаме, а Одбор за службене хаснованє язика и писма нашого Националного совиту тоту часц цалком занєдзбал. У дотерашнїх зволаньох Одбор водзели особи цо мали українску свидомосц и потребу нє лапац ше до того, вец особи партийно подобни, а нє знали по руски. Та пенєж наменєни тому Одбору хасновани нє за унапредзованє хаснованя нашого, язика, алє за одход хорох до иножемства.

Нїґда наш Национални совит нє мал пригварки же у Керестуре анї єден полицай нє зна по руски, же на пошти нє прегваряю по руски, же сайт „Рускому” нє написани по руски, же поволанки за виберанки доставаме лєм по сербски… Верим же у других општинох ище горше. Зоз того шицкого виходзи же як предсидателька Одбору за службене хасновнє язика и писма у марцу рушам по наших општинох видзиц яки стан и нагнац локални самоуправи же би почитовали закони. Бо их, у процивним, буду чекац кари хтори нє мали.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 194 раз, нєшка 1)