Жиє живот по своїх правилох

автор л. кухар 22. фебруар 2020

„Буц упарти”, „Вер до своїх снох”, „Будз иншаки як други” – часто мож чуц од рижних животних учительох хтори нам помагаю витирвац у наших задумкох и нє одуставац од нїх. Алє чи то наисце так лєгко як цо звучи, чи потребне робиц на себе, уложиц вельо часу, труду, одрекац ше и буц сцерпезлїви, потолковал нам Иґор Колбас, котри уж вельо роки жиє живот таки яки одвше жадал.

Иґор памета свой найкрасши валал у хторим мал безбрижне дзецинство, алє го драга одведла до далєкей Америки. Без огляду на шицко з вельку любову приповеда о месце у котрим нєшка пренашол свой мир, роботу и людзох котри го на тей животней драги виполнюю.
– Векшу часц свойого живота препровадзел сом у Дюрдьове, котри у моїм шерцу вше будзе мац окремне место. Мал сом вельке щесце одрастац теди кед ше дзеци бавели на драже до позних годзинох по тамаль, док их мацери зоз пруциком нє оганяли и посилали дому спац. Мойо дзецинство ше нє розликовало од других дзецох, алє я бул тот котри ше покус розликовал од других. Моя амбиция вше була велька, а валал бул штредок котри ю нє „розбовчал”. Мойо родичи нє були барз богати, алє сом вше мал шицко цо ми було потребне. Як дзецко робел сом на полю, садзели зме бостан, окоповали кукурицу, вельо сом им помагал, алє ме така файта роботи нїґда окреме нє прицаговала. Часто сом патрел на своїх родичох, бабу и дїда як шицко цо мали, та аж и свойо здравє, укладали до того поля, а я зоз другого боку шнїл о другим. Дзешка глїбоко у себе, верел сом же сом народзени за вельки ствари, а найвекшу потримовку за шицко у моїм живоце сом мал од своєй мацери.

РОБОТА КОТРА ВИПОЛНЮЄ ДУШУ

Иґор ше становел на медийох и роботи на телевизиї котра го найбаржей виполньовала и у котрей найвецей уживал.
– Одмалючка ме фасциновали медиї и робота на телевизиї и радию. То видзели шицки коло мнє, а я свой талант пробовал розвиц през цалком цошка иншаке, а то бул фолклор, ґлума и хор. Кед пришол час уписац ше до штреднєй школи опредзелєл сом ше за штредню Електротехнїчну у Новим Садзе, на напряме РТВ технїчар, алє сом ше пошвидко розчаровал. Видзело ше ми же сом зоз векшим знаньом вошол до тей школи як цо сом з нєй вишол. Та, заш лєм, бул сом прешвечени же медиї робота з котру ше и далєй жадам занїмац – гвари Иґор.
Наш собешеднїк мал щесца почац робиц такой по законченей школи. Робел як тонски технїчар на радию, бул водитель, знїматель, а найволєл робиц видео мотажу и анимацию.
– Така файта креативносци и роботи ми давала нєогранїчени можлївосци виражиц свой талант и чувствовал сом ше як дзецко котре достало бависко. Предо мну ше отверали нови видогляди за котри сом анї нє знал же постоя.

ГОРОД ЯК У СКАЗКИ

После даскелїх рокох роботи у медийох, Иґорови робота у медийох постала „цесна”, и ришел пременїц свой живот. Пошол до Америки о котрей тельо вельо шнїл, а зоз окремним уживаньом о нєй и нєшка бешедує.

– Єден час сом жил у Лос Андєлесу, и то було наисце єдно нєкаждодньове искуство. То город у котрим жию людзе рижних фарбох скори, националносцох, културох и город у котрим ше я чувствовал як кед бим бул сам на тим швеце. Тераз жиєм, як часто любим повесц, у найкрасшим городзе на швеце, а то Палм Спринґс. Там мой дом и у нїм ше чувствуєм як свой на своїм. У тим месце жию богати людзе, а кед гварим богати, нє думам лєм на пенєж и материялни бок, алє на тих людзох цо витворени и задовольни зоз своїм животом. Часто на улїци стретам милионерох котри з „Бентлия” виходза у обичних папучох и обичних кошульох, и нїхто их пре тото нє осудзує. Друга велька причина прецо любим тото место, то його чистота. Випатра як у сказки, природа наисце барз красна – гвари Иґор.

ОД ПЛАНОХ НЄ ОДУСТАВА

Кед вас живот „оддує” далєко од дому, мушице буц порихтани на рижни спокуси хтори тот нови живот зоз собу приноши. Нови людзе, нова робота, шицко нове…
– Мой товариш Милан, стоматолоґ, тиж зоз Сербиї, и я, отворели стоматолоґийну лабараторию у котрей правиме корунки и мости, протези и мали стоматолоґийни помагала. Робота нам барз добре идзе, маме вельо задовольних клиєнтох и плануєме ю прешириц. Попри тим, з часу на час робим и як сервисер рахункарох и тота робота ми оможлївує остац голєм кус у контакту зоз тим цо любим, а то технїка. Вше сом думал же знам вельо о рахункарох, телефонох, телевизорох, таблетох, алє аж тераз видзим же мам ище вельо того научиц и наисце уживам у тим – задовольно бешедує Иґор.
– Кед ше ми опитаю дзе видзим себе о даскельо роки, вше задумуєм єдно озеро котре окружене зоз горами, а на єдней з тих горох и мою хижу з вельким двором полним з квецом и желєнїдлом. Таки мир, таку красу и шлєбоду бим любел дожиц. Прешвечени сом до того же таке место постої и же ми ше и тот сон сполнї – гвари наш собешеднїк.

ИҐОРОВ ИТИНЕРЕР

Иґор скоро каждого  викенду путує до места дзе нїґда нє бул.  Праве Америка жем  котра му таке дацо
и обезпечела.  Гвари „одбегнє” до Лас Веґасу, Лос Андєлесу,  Сан Диєґу, Ґранд  Каньону, Порто Рику… А ма ище вельо места на списку котри сце нащивиц.

МЛАДИ У АМЕРИКИ

Же би живот єдного младого чловека бул цалком виполнєни, попри роботи без котрей нє мож жиц, важне мац и богати социялни живот котри у Америки випатра же є таки. Алє…
– Кед слово о забави младих людзох, вон вообще нє таки богати як цо можеце видзиц на голивудских филмох. Я мал вельке щесце одроснуц у Сербиї, та знам. Ту карчми скоро же и нєт, а од дискотекох анї най нє приповедам, а людзе воля пойсц до ресторанох. Но, млади людзе у Америки маю красну перспективу у живоце, и по законченим школованю уж коло трицетого року можу раховац на свой дом…
На концу можем повесц лєм тото же крашнє жиц свой сон и знац у нїм уживац. Я барз подзековни же ше ми праве тото удало – гвари Иґор. 

(Опатрене 174 раз, нєшка 1)